14.10.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/668/25
Провадження № 1-кп/533/103/25
14 жовтня 2025 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12025175520000183, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 16.07.2025 за обвинуваченням:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: м. Архангельск, Російська Федерація; місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянин України; у зареєстрованому шлюбі не перебуває; освіта базова середня; офіційно не працює; групи інвалідності не має; учасником бойових дій не являється; статусу учасника АТО не має; податковий номер судом не встановлено, непогашених судимостей не має,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (КК України),
11 липня 2025 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з якою ОСОБА_5 проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу, перебували за адресою: АДРЕСА_1 .
У цей час, ОСОБА_5 , реалізуючи свій протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень іншій особі, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме: наніс один удар кухонним ножом у праве плече потерпілої ОСОБА_4 , чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді поверхневої колото-різаної рани і синця навколо неї правого плеча, які утворилися від дії колюче-ріжучого предмету та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта від 17.07.2025 № 867.
Своїми умисними діями, які виразилися в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
Вчинене кримінальне правопорушення пов'язане з домашнім насильством, адже вчинено відносно особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах - спільне проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та можливістю обмежитися допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.
Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала.
Обвинувачений погодився з думкою прокурора, погодився із порядком розгляду справи без дослідження доказів, запропонованим прокурором, оскільки фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, не заперечував.
Судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення визнаних обставин.
Ураховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та правильно розумів зміст обставин, зазначених в обвинувальному акті, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження всіх доказів і обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням наявних доказів що містяться в матеріалах справи, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, пояснив, що обставини справи, викладені в обвинувальному акті правильно, погодився з прокурором щодо міри покарання у виді штрафу, стверджував, що має фінансову можливість його добровільно сплатити, оскілки неофіційно працює. Пояснив, що з потерпілою примирився, вчинив це не навмисно, спонтанно, злякався та одразу сам викликав поліцію та швидку допомогу. Жалкував про вчинене.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні також підтвердила фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснила, що була у стані сильного алкогольного сп'яніння та сама винувата, бо чіплялася до обвинуваченого, з яким спільно проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу близько 15 років. Наразі з обвинуваченим примирилися, претензій один до одного ніяких не мають, пробачила обвинуваченого та просила застосувати до нього штраф.
Суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, уважає, що винуватість ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, - вчинення кримінального правопорушення відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.
Відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку; обставини, що пом'якшують покарання; дані про особу обвинуваченого, який каявся та визнав свою вину; за місцем проживання характеризується посередньо; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; урахувавши думку учасників провадження, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу у максимальному розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для призначення покарання у виді виправних робіт чи громадських робіт суд не вбачає.
Обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України (направлення обвинуваченого для проходження пробаційної програми для кривдників строком на три місяці), про що просив прокурор, суд до обвинуваченого не застосовує з таких підстав.
Згідно зі ч. 1, 5, 6, 7 статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.
Відповідно до листа селищного голови Козельщинської селищної ради від 09.06.2025 № 02-13/1033 у Козельщинській селищній громаді відсутній фахівець, який має спеціальну підготовку для реалізації програми для осіб, що вчинили домашнє насильство за ознакою статі. Актуальність наведеної інформації станом на дату розгляду цієї справи судом підтвердив і прокурор у судовому засіданні.
Отже відсутні умови для застосування такого обмежувального заходу, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати в даному кримінальному проваджені відсутні.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст. 50, 53, 65-67, ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. 368-371, 373-374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та застосувати до нього покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому у порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Роз'яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1