КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3380/25
Провадження № 2/552/1816/25
13.10.2025 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.,
При секретарі - Дмитриченковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
25.04.2025 року позивач ТОВ "Фінансова компанія «ЕЙС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві просили суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія «ЕЙС" суму заборгованості за договором №145662 від 05.07.2024 року в розмірі 20924,40 грн., понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., а всього: 30346,80 грн.
Ухвалою суду від 15.05.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» свого представника не направив, проте в позовній заяві просили суд розгляд справи здійснювати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності на адресу суду не надходило.
За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін, що не з'явилися в судове засідання з постановленням заочного рішення по справі.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.07.2024 року між ТОВ "Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №145662.
Відповідно до умов даного договору ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 12000,00 грн. на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним виконати інші обов'язки передбачені договором.
Також судом встановлено, що одразу після вчинення ОСОБА_1 всіх необхідних дій, 05.07.2024 року ТОВ "Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» ініціювало переказ коштів згідно договору №145662 року на банківську картку № НОМЕР_1 . З цього можна зробити висновок, що первісним кредитором зобов'язання надати грошові кошти було виконано в повному обсязі.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 всупереч умов договору №145662 від 05.07.2024 року, покладених на неї зобов'язань належним чином не виконувала, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 20924,40 грн.: яка складається з 12000 грн. заборгованості за тілом, 8423,40 заборгованості за відсотками та 501,00 грн. комісії.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При вирішенні справи суд також враховує ту обставину, що підписуючи електронний договір, відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення, про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно, відповідач була ознайомлена з умовами на момент укладення договору, відповідач розуміла, що договір укладаються сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи, в результаті чого у сторін договору виникають цивільні права та обов'язки.
Суд приходить до висновку, що укладаючи договір, відповідач засвідчила, що погоджується, що електронний підпис з одноразовим ідентифікатором є аналогом власноручного підпису, а також усвідомлює правові наслідки такої згоди.
У відповідності до умов договору, підписання здійснювалось електронним підписом відповідача як позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договору.
Щодо стягнення нарахованих відсотків, суд виходить з наступного, відповідно до п 2.6 Кредитного договору Строк дії кредитної лінії: 84 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути Кредит Кредитодавцю (дата повернення кредиту) 27.09.2024 року.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 460,00% річних
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також з матеріалів справи вбачається, що 10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ "Фінансова компанія «ЕЙС" уклали Договір факторингу № 10102024, згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 145662 від 05.07.2024 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 року від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 20924,40 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 року та платіжною інструкцією №5179 від 12.12.2024 року
Тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 145662 від 05.07.2024 року в розмірі 20924,40 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс».
Крім того, з відповідача на користь позивача у відповідності до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що 04.02.2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро було укладено договір №04/02/25-01 про надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до договору та акту прийому-передачі послуг адвокатом виконано ряд послуг за даним договором, на суму в розмірі 7000 грн.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Необхідно зауважити, що ч. 6 ст.137 ЦПК України передбачає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги від 22.11.2024, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи.
Так, з акту прийому-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги вбачається, що правнича допомога адвоката полягала у складанні позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовці адвокатського запиту, а також підготовці та подачі клопотання про отриманні інформації.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст.525, 526, 549, 1054 ЦК України, ст. 4, 10, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним №145662 від 05.07.2024 року в розмірі 20924,40 грн., понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., а всього: 30346,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місце знаходження: 02090, м.Київ, Харківське Шосе, буд.19, оф.2005, код ЄДРПОУ 42986956,
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення виготовлено 14.10.2025 року.
Головуючий суддя Т.В.Турченко