Справа № 530/1672/25
2/530/786/25
13.10.2025 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - Ситник О.В., за участю секретаря Тараненко Т.І. розглянувши у судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
ОСОБА_1 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
З позовної заяви вбачається, що позивачем по справі є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Відповідно до судового наказу Зіньківського районного суду Полтавської області від 27.07.2020 року з відповідача стягувались кошти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу),але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 21 липня 2020 року і до їх повноліття. На даний час ОСОБА_1 є повнолітньою, однак продовжує навчатися на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Відповідно до довідки №183/25 від 25.07.2025 року ОСОБА_1 навчається на І курсі Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Термін навчання закінчується 30.06.2028 р. На даний момент донька не отримує жодних доходів, стипендія не виплачується, вважає, що відповідач , як батько зобов'язаний утримувати її до завершення навчання. Враховуючи вищевикладене просить суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) відповідача щомісяця , починаючи стягнення з часу звернення до суду і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-х років.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання 13.10.2025 року позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, відповідач ОСОБА_2 не з'явився, належним чином повідомлений, заперечень проти позову не надав.
Суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності осіб, які беруть участь у справі без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, прийнявши до уваги заяву позивача, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи проходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ( а.с.5). Відповідно до довідки № 183/25 від 25.07.2025 року ОСОБА_1 навчається на І курсі Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Термін навчання закінчується 30.06.2028 р.( а.с.8). Відповідач ОСОБА_2 є здоровою працездатною особою, працює та отримує заробітну плату , а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання
Частиною 1 ст. 182 СК України, в редакції закону чинній з 8 липня 2017 року передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. В частині 2 цієї статті вказано, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стаття 200 СК України визначає, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Пунктом 20 Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано наступні роз'яснення: обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (яку ратифіковано Україною 27.02.1991 року) - "Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 навчається за денною формою навчання, що унеможливлює її трудову діяльність поза часом навчання. Відомості про наявність у неї інших джерел доходів відсутні. Таким чином, остання потребує матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчання.
Враховуючи вищевикладене приймаючи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, перебування повнолітньої дитини ОСОБА_1 на денній формі навчання, відсутність самостійного доходу, та те що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу ОСОБА_1 то приходить до висновку про обґрунтованість пред'явлених вимог позивача, задоволення позову та визначення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не більше як досягнення ним двадцяти трьох років.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, приймаючи до уваги те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст. 199-200 Сімейного кодексу України, ст.ст.12,13, 81, 141, 200, 209-246, 247, 258-259, 263-268, 280-282, 284, 288, 354, 355, ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ,фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 на її утримання, щомісяця в розмірі (однієї четвертої) частки з усих видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення з 21.08.2025 року та до закінчення навчання в Полтавському юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_1 23 років.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ,фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 копійок .
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
СуддяО. В. Ситник