Справа № 526/2774/25
Провадження № 2-о/526/112/2025
про залишення заяви без розгляду
14 жовтня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., за участі представника заінтересованої особи Муратова С.А. (в режимі відеоконференції), розглянувши в м. Гадяч заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 , Петрівсько-Роменська сільська рада Миргородського району Полтавської області, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення
В провадженні Гадяцького районного суду Полтавської області перебуває вищевказана заява про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 (заявник) проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2019 року до моменту його зникнення безвісти, саме: до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Петрівка-Роменська. Проживаючи спільно заявник та ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільні витрати, спільно піклувалися питанням харчування, займалися благоустроєм квартири, відпочивали та святкували свята як родина, ставилися один до одного як чоловік та дружина, планували зареєструвати шлюб. Однак, 09.07.2025 ОСОБА_4 зник безвісти під час виконання бойового завдання, про що було повідомлено заявника. Встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 має для заявника юридичне значення, оскільки впливає на можливість отримання заявником матеріальних виплат та гарантій, передбачених законодавством України. Просить встановити факт, що заявник та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з 2019 року по момент його зникнення безвісти, тобто до 09.07.2025.
Представником заявника подане клопотання про зупинення розгляду справи, яке мотивоване тим, що в провадженні Немишлянського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа № 645/5896/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особи, які не заявляють самостійних вимог - відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 , про визнання шлюбу недійсним. Вказує, що рішення у цивільній справі № 645/5896/25 має відношення та може вплинути на хід розгляду даної справи. Просить зупинити провадження у цивільній справі № 526/2774/25 до винесення рішення Немишлянським районним судом м. Харкова у справі № 645/5896/25. Іншим клопотанням представник заявника підтримав клопотання про зупинення судового провадження, просить його задовольнити, розглянути цивільну справу № 526/2774/25 за відсутності представника заявника.
Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України - надав пояснення, в яких вказує, що заява ОСОБА_2 не підлягає та не може бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки у заявника фактично виник спір, зокрема з дружиною військовослужбовця. Просить залишити дану заяву без розгляду та розгляд справи провести без участі представника Міністерства оборони України.
Представником заінтересованої особи - Карамушка О.М. - надано суду клопотання про залишення без розгляду заяви про встановлення факту у цивільній справі № 526/2774/25, яке мотивоване тим, що на час звернення до суду з даною заявою ОСОБА_4 перебуває в шлюбі з ОСОБА_3 , яка є заінтересованою особою, та Немишлянським районним судом м. Харкова відкрито провадження у цивільній справі № 645/5896/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та скасування актового запису про шлюб. Вказує, що заявник, перебуваючи в статусі цивільної дружини (без реєстрації шлюбу), претендує на спадщину після смерті ОСОБА_4 , тому між заявницею та заінтересованою особою ОСОБА_3 фактично існує спір про право. Просить заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Представник заінтересованої особи заперечував проти клопотання про зупинення провадження та підтримав своє клопотання про залишення заяви без розгляду.
Інші клопотання у справі не надходили.
Щодо розгляду клопотання про зупинення розгляду справи, то суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. У справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі".
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 вказано, що: "метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Щодо залишення заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, то суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
У постанові Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц (провадження № 61-14325св19) вказано, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб. З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
В даному випадку, звертаючись до суду із цією заявою, заявник просить встановити факт проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вказуючи, що 2019 у проживала разом з ним, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, але з урахуванням наданих клопотань заявник в іншому суді (судовому провадженні) оскаржує шлюб ОСОБА_4 з заінтересованою особою у даній справі, тому факт, про встановлення якого просить ОСОБА_2 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
За таких обставин у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі, оскільки таке зупинення порушить принцип ефективності судового процесу, направлений на недопущення порушення розумних строків розгляду справи, а наявність об'єктивних даних про наявність спору про право дозволяють встановити та оцінити такі обставини з подальшим залишення заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294, 315 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника заявника про зупинення розгляду справи - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 , Петрівсько-Роменська сільська рада Миргородського району Полтавської області, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду безпосередньо.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 14.10.2025.
Головуючий: В. Г. Черков