"13" жовтня 2025 р.Справа № 390/1457/25
Провадження № 2/390/754/25
Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі
головуючої судді Підгірської Г.О.,
за участю: секретаря судового засідання Сотченко Я.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,
ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з жовтня 1993 року позивачка проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 ., зі своєю сім'єю. Будинок не має зареєстрованого власника, а відповідні документи на право власності відсутні.
Позивачка робить ремонти, оплачує комунальні послуги, крім того добудувала кухню, ванну, баню, гараж та господарчі споруди, провела воду та природній газ, заасфальтувала подвір'я та встановила паркан.
ОСОБА_1 користується будинком відкрито, утримує його в належному стані, робить ремонти, оплачує комунальні послуги, тому просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок за набувальною давністю.
20.06.2025 ухвалою суду відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
23.07.2025 ухвалою суду залучено третіх осіб.
23.07.2025 ухвалою суду витребувано докази.
18.09.2025 ухвалою суду витребувано докази.
30.09.2025 закрито підготовче провадження і здійснено розгляд справи по суті.
У зв'язку зі складністю справи судом вирішено відкласти ухвалення та проголошення судового рішення до 13.10.2025.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, просила здійснювати розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Аджамської сільської ради у судове засідання не з'явився надавши до суду письмову заяву, в якій справу просить розглядати за його відсутності.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилася, до суду подала заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що відмовляється від будь-яких майнових вимог щодо зазначеного об'єкту нерухомості.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивачки, врахувавши позицію відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до довідки ОКП «КООБТІ» власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності від 24.02.1989 є ОСОБА_4 (а.с.23).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.02.1999 ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.55).
З листа Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області, вбачається що відповідно до алфавітних книг спадкових справ за 1999 по 2006 рік Кропивницької районної державної нотаріальної контори, свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавалось (а.с. 45).
В Інформаційній довідці зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82167396 від 11.08.2025, зазначено, що за параметрами запиту « ОСОБА_5 » інформація у спадковому реєстрі відсутня (а.с. 48).
Крім того з інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 82167405 від 11.08.2025, вбачається, що за параметрами запиту « ОСОБА_5 інформація у спадковому реєстрі відсутня (а.с.49).
Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 437606086 від 31.07.2025, відомості про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на будинок за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні (а.с.54).
ОСОБА_1 безпосередньо уклала ряд договорів щодо отримання комунальних послуг на будинок за адресою; АДРЕСА_2 , зокрема:
- про надання населенню послуг з газопостачання № 33018 від 15.07.2011 у будинку (а.с.6-7);
- №62022326 від 26.11.2013 про надання послуг про підключення до мережі інтернет (а.с.8-11);
- 091801238 від 14.08.2017 про користування електричною енергією (а.с. 12);
- № 1801238 від 01.05.2019 про користування електричною енергією (а.с. 13-14).
Також позивачкою надано квитанції на підтвердження оплати нею використаної електроенергії у спірному домоволодінні за січень 2019 року (а.с. 15); «робочий проект на газоснобжение жилого дома № 19, заказчик Дробушко А.С.» (мовою оригіналу) від 12.11.2001 (а.с. 16-17); квитанції за спожитий газ (а.с. 18-19).
Відповідно до довідки Аджамської сільської ради від 12.06.2025 № 568 (а.с.20) ОСОБА_1 дійсно з жовтня 1993 року проживає, але не зареєстрована в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . З нею проживають, але не зареєстровані її діти: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно зі статтею 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Згідно з п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація). Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Проте не будь-який об'єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння має бути законним.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном. Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію. Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування (абз.2 ч.3 ст.344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі. Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Велика Палата Верховного Суду, враховуючи зазначене про умови набуття права власності за набувальною давністю, не вбачає підстав для відступу від наведених висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки за змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, враховуючи, що з 1993 року позивачка добросовісно відкрито безперервно і тривало володіє спірним житловим будинком, розташованим за адресою; АДРЕСА_1 , поводиться з ним як власник, на дане майно не претендують інші особи, закон не обмежує і не забороняє таке набуття права власності, як набувальна давність, тому наявні всі передбачені законом передумови в сукупності, які є підставою для визнання за позивачкою права власності за набувальною давністю на це нерухоме майно.
Керуючись статтями 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, статтями 2, 15, 16, 328, 344 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Аджамська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 04365135, адреса місця знаходження: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Аджамка, вул. Центральна, 65;
треті особи:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.О. Підгірська