справа № 388/1173/25
провадження № 2/388/412/2025
14.10.2025м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Кнурова О.А.,
при секретарі судового засідання Лященко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
позивач ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду з позовомчерез систему «Електронний суд» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23.05.2023-100002786 від 24.05.2023 у розмірі 17264,06 грн.
Ухвалою від 28.05.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заперечення від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просив проводити судове засідання за відсутності сторони позивача.
Відповідач, яка належним чином повідомлялась про місце, дату і час судового засідання, - до суду не з'явилась. Клопотання про відкладення судового розгляду до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Представник позивача звернувся до суду із клопотанням, у якому просив закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку із погашення відповідачем заборгованості у повному обсязі. Також просив вирішити питання повернення судового збору із державного бюджету.
Зваживши доводи, викладені у клопотанні представника позивача та вивчивши матеріали справи у обсязі необхідному для його вирішення, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі та повернення сплаченого судового збору, з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Представник позивача стверджує, що станом на 15.08.2025 ОСОБА_1 здійснив погашення заборгованості за кредитним договором (оферти) № 23.05.2023-100002786 від 24.05.2023 у повному обсязі. Відтак, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий Центр» - відсутня і позивач не має претензій до відповідача.
Отже, станом на час розгляду справипредмет спору припинив своє існування, оскільки відповідачем сплачено позивачу суму боргу, який був предметом спору у даній справі.
За таких обставин, враховуючи, що на час звернення позивача до суду предмет позову існував, однак під час розгляду справи предмет позиву перестав існувати, що перевірено судом на підставі наданих доказів, - суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У даній справі позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжної інструкцією № СЦ00016610 від 20.05.2025 про сплату судового збору на суму 2422,40 грн., - про повернення якого клопоче представник позивача.
З урахуванням викладеного суд відзначає обґрунтованість клопотання представника позивача про повернення суми судового збору та констатує наявність правових підстав для його задоволення у цій частині.
Керуючись статтями 255, 256, 260, 261, 353 ЦПК України, -
постановив:
провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» з державного бюджету сплачений судовий збір, згідно платіжної інструкції № СЦ00016610 від 20.05.2025 в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя О.А. Кнуров