Справа № 357/15737/25
3/357/6356/25
10.10.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Київській області полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 452354 від 13.09.2025, 13.09.2025 року о 04 годині 44 хвилині за адресою місто Біла Церква, бульвар Олександрійський 12, особа (водій) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , керувала транспортним засобом «Toyota RAV4» з н.3. НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «ALKOTEST 7510 ARND-0046», тест номер 1179, результат тесту позитивний 0.37 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, водій категорично відмовилася, чим порушив п.2.9а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Притягувана до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не визнала. Зазначила, що напередодні ввечері 12.09.2025 року під час святкування дня народження друзів вона випила близько 2 келихів сухого вина, про що повідомляла поліцейських. Так, як остання має серцево- судинні захворювання, вона періодично вживає лікарські препарати «Корвалмент», «Корвалтаб, або «Корвалол». Вранці, перед тим, як сідати за кермо вона випила 35 крапель корвалолу. Після вживання вказаного препарату в ротовій порожнині формується специфічний запах, який працівники поліції і сприйняли як запах алкоголю. А показники газоаналізатора «Драгер», виявилися позитивними лише тому, що працівники поліції примушували її п'ять разів поспіль видихати повітря до одного і того самого мундштука, в результаті чого показники газоаналізатора і спотворилися. Просила при прийнятті рішення врахувати обставини стану його здоров'я та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає, що результати огляду на місці є недостовірними.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Турченко В.В. у судовому засіданні підтримала позицію своєї підзахисної, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Адвокат зазначив, що під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції були істотно порушені процесуальні права особи, гарантовані ст.251, 266 КУпАП, з урахуванням наведеного захисник просила суд: визнати дії працівників поліції такими, що порушують права особи; визнати докази, отримані з порушенням вимог закону, недопустимими; закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, про що надала відповідне клопотання, яке долучене до матеріалів справи.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та позицію адвоката Турченко В.В. та додані до протоколу докази суд приходить до наступного.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що 13.09.2025 року о 04 годині 44 хвилині за адресою місто Біла Церква, бульвар Олександрійський 12, особа (водій) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , керувала транспортним засобом «Toyota RAV4» з н.3. НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «ALKOTEST 7510 ARND-0046», тест номер 1179, результат тесту позитивний 0.37 проміле.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає як в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно із п. 2.9 а «Правил дорожнього руху України» водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 256, детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Також ці питання врегульовані і галузевими нормативно-правовими актами, органу які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, у даному випадку Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N 1408/27853.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, віднесено до компетенції органів внутрішніх справ (Національної поліції), які на виконання вимог ст. 256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року N 18, судам при розгляді справ необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 і 280 КУпАП.
Сам протокол про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР 1 № 452354 від 13.09.2025 не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Ознайомившись з наданими доказами, суддя вважає, що об'єктивно факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не доведений, належні докази в матеріалах справи відсутні та не здобуті судом в ході розгляду справи, зокрема під час перегляду відеозапису події, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені в протоколі дані не відповідають фактичним обставинам встановленим в судовому засіданні. В досліджених судом матеріалах, зокрема, при перегляді відеозапису з нагрудних боді- камер, якими фіксувалося адміністративне затримання встановлено наступне.
Так, відеозапис розпочинається з моменту перевірки у ОСОБА_1 яка знаходиться за кермом свого автомобіля документів, що посвідчують її особу. З відеозаписів з нагрудної камери поліцейських не міститься жодних даних щодо причини зупинення працівниками поліції автомобіля під його керуванням.
Як вбачається з відеозапису нагрудних боді- камер працівників поліції, ОСОБА_1 було запропоновано пройти обстеження на предмет вживання останньою алкогольних напоїв, на що ОСОБА_1 відповіла добровільною згодою, при цьому пояснивши, що напередодні ввечері під час святкування дня народження випила біля двох келихів вина. При проведенні освідування на предмет вживання ОСОБА_1 алкоголю, працівниками поліції було застосовано спеціальний технічний прилад газоаналізатор « Alkotest Drager 7510 ARND-0046.
Як вбачається з відеозапису з нагрудних боді - камер працівників поліції, якими зафіксовано факт освідування, ОСОБА_1 було запропоновано працівниками поліції не менше п'яти разів здійснити видих повітря до газоаналізатора. Вказана процедура, тобто спроби видихання повітря ОСОБА_1 до газоаналізатора тривала близько 10 хвилин, в ході чого ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції п'ять разів поспіль видихала повітря до одного і того самого мундштука.
При цьому, під час чотирьох спроб працівниками поліції не було озвучено та зафіксовано показників тесту на газоаналізаторі та мундштук(трубка) газоаналізатора, який є одноразовим, працівниками поліції не змінювався, що є грубим порушення правил проведення тестів на предмет вживання алкоголю водіями, оскільки мундштуки призначені лише для одноразового використання, так як на їхній внутрішній поверхні осідають пари етилового спирту, що спотворюють показники приладу при повторному застосуванні.
Відповідно до пункту 7 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 N 1452/735, згідно якого показник тесту наявності алкоголю має мати цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Разом з цим, прилад «Drager» являється газоаналізатором, вміст етанолу встановлюється у повітрі, що видихається людиною, а не вмістом алкоголю в крові. Відповідно до технічних характеристик «Drager Alcotest 7510», прилад має похибку у 0,06 проміле та 7,5 % від показання в діапазоні до 0,40 проміле. Також на дію приладу впливає температурний режим при його використанні: -10 С + 40С, до 90 % відносної вологості, за температури +25°С; атмосферний тиск від 600 до 1100 гПа. Аналізатор в залежності від температури навколишнього повітря може давати похибки у результатах вимірів.
Враховуючи результати огляду правопорушника ОСОБА_1 приладом «Drager Alcotest 7510», який склав: 0,24 ‰, враховуючи похибку вказаного приладу, такий результат міг становити - 0,18 ‰ , з розрахунку 0,24 ‰ - 0,06 ‰, що є допустимою нормою вмісту алкоголю в крові.
В матеріалах справи відсутній медичний висновок, тобто, результати огляду ОСОБА_1 показали невелику кількість проміле алкоголю в крові, що є нижчим за критичний рівень, який би свідчив про створення реально небезпечного стану для дорожнього руху.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 522/6836/17, у випадках, коли особа не виявляє явної відмови, а орган поліції не організовує медогляд, відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Сам факт не проведення огляду через бездіяльність поліції не може тлумачитися як відмова особи.
З відеозапису, долученого до матеріалів адміністративної справи, у водія ОСОБА_1 не вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, поведінка водія спокійна та адекватна, вимоги працівників поліції вона виконує без будь-яких заперечень. Відтак, суд повинен встановити про порушення працівниками поліції порядку проходження процедури на стан сп'яніння, передбаченої Інструкцією.
Також з відеофіксації, вбачається, що поліцейські не надали ОСОБА_1 сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Крім того, оцінюючи надані докази, суд враховує, про тещо під час проходження огляду працівниками поліції ОСОБА_1 встановлено незначну кількість алкоголю, що не створює небезпеки для дорожнього руху; ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначено, про стан здоров'я, а саме той факт, що остання перебуває на обліку у лікаря кардіолога, та той факт, що періодично вживає лікарські препарати « Корвалмент», « корвалтаб, або « корвалол», та той факт, що вранці, перед тим, як сідати за кермо вона випила 35 крапель корвалолу що пояснюють наявність мінімальної кількості проміле; добровільні пояснення ОСОБА_1 підтверджують відсутність умислу та ризику для безпеки; відсутні інші докази факту керування транспортним засобом у стані, що загрожує безпеці.
Практика ЄСПЛ (наприклад, Salabiaku v. France, 1988) підтверджує, що відсутність доказів складу правопорушення є підставою для закриття справи.
Таким чином, результат огляду за допомогою технічного засобу не може бути сприйнятий як беззаперечний доказ перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, вважає, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом перебування ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ указав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом".
Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин вважаю за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку з відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7,9, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 251, 252, 280,283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя:О.Л. ГАВЕНКО