Справа № 352/1845/25
Провадження № 1-кп/352/264/25
14 жовтня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12025091250000155 від 29 травня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Крилос, Галицького району Івано-Франківської області, громадянина України, не одруженого, проходив військову службу на посаді водія-електрика ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
Солдат ОСОБА_4 03.05.2025, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи на меті у протиправний спосіб придбати підроблене посвідчення водія з метою подальшого його особистого використання, у порушення вимог ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», п. 16 Постанови кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», діючи усупереч встановленому порядку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, шляхом використання інтернет ресурсу «Facebook», через діючу онлайн групу під назвою « Допоможемо. Посвідчення водія », вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідування особою та домовився з нею про виготовлення йому за грошову винагороду у сумі 10500 гривень підробленого посвідчення водія категорії «В» на право керування легковими транспортними засобами та 03.05.2025, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що його, ОСОБА_4 , особисті дані, фотокартка, дані з паспорту громадянина України, взірець особистого підпису та дані про групу крові будуть використані для подальшого виготовлення підробленого офіційного документа - посвідчення на право керування транспортними особами, в ході листування в інтернет ресурсі «Facebook» у групі «Допоможемо. Посвідчення водія» надіслав вищевказаній невстановленій особі фотознімки особистих паспорту громадянина України у формі ID-картки, власного фото, взірця підпису, відомостей про групу крові та реквізитів поштового відділення для подальшого отримання підробленого посвідчення, тобто надав засоби та сприяв підробленню офіційного документа, після чого невстановлена у ході досудового розслідування особа, в період з 03.05.2025 по 12.05.2025, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи за попередньою змовою із групою осіб, виконала іншу частину об'єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов'язаного із підробленням офіційного документу, а саме: за допомогою знак друкуючого пристрою зі струминним способом друкування, із використанням попередньо отриманої від нього, ОСОБА_4 , інформації (фотокартки, фото зображення паспортних даних на його ім'я та взірця особистого підпису), виготовила завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія серія та номер НОМЕР_1 , виданого 03.05.2025 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке 12.05.2025 він отримав здійснивши його оплату у сумі 10500 грн. сервісами платежу ТОВ «Нова Пошта», з метою його подальшого особистого незаконного використання, чим вчинив підроблення посвідчення водія, яке видається установою і надає право на керування транспортними засобами, з метою особистого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.
Він же, 29.05,2025, о 10 год 41 хв., під час керування автомобілем марки «Ford» моделі «Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Галицька, 29 А, що в с. Угринів Угринівської ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області, будучи зупиненим поліцейським УПП в Івано-Франківській області за порушення Правил дорожнього руху, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом без відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, достеменно знаючи про те, що отримане ним 03.05.2025 посвідчення водія є підробленим, на законну вимогу поліцейського УПП в Івано-Франківській області пред'явив йому підроблене посвідчення водія серії та номером серії НОМЕР_1 , нібито виданого на ім'я ОСОБА_4 , яке не відповідає посвідченням водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, чим вчинив використання завідомо підробленого документа, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України визнав в повному обсязі, по суті обвинувачення пояснив, що раніше мав посвідчення водія, однак загубив його. У зв'язку з необхідністю керування транспортним засобом під час роботи, вирішив придбати нове посвідчення через мережу Інтернет, оскільки не мав часу проходити навчання у встановленому законом порядку. У соціальній мережі Facebook він знайшов оголошення про можливість допомогти в отриманні посвідчення водія. Зв'язавшись із зазначеною особою, отримав відповідь, що для виготовлення посвідчення необхідно надіслати фотокартку, копію паспорта та копію ідентифікаційного коду, а вартість послуги становитиме 10 500 гривень. Він надіслав зазначені документи, а через певний час, а саме 3 травня 2025 року отримав на відділенні «Нової пошти» посвідчення водія серії НОМЕР_3 , за яке сплатив 10 500 гривень.Надалі користувався цим посвідченням для керування транспортним засобом, однак 29 травня 2025 року був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху. Під час перевірки документів працівники поліції встановили, що подане ним посвідчення водія є підробленим. Свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, зазначив, що зробив відповідні висновки для себе та сприяв органам досудового розслідування у встановленні істини, просив суд не призначати суворого покарання.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.3 ст. 358 КК України як підроблення посвідчення водія, яке видається установою і надає право керування транспортними засобами, з метою особистого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернуто увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, вчинене обвинуваченим, є нетяжким злочином.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, вчинене обвинуваченим, є кримінальним проступком.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає шире каяття і активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень.
Обставин, що згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
При дослідженні особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується за місцем проживання позитивно, є учасником бойових дій, являється інвалідом ІІІ групи.
З урахуванням наведеного, зважаючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, беручи до уваги другорядну роль кари, як мети покарання, враховуючи позицію прокурора, суд висновку, що останньому слід обрати покарання, передбачені санкціями ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі та штрафу.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді обмеження волі за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує, фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, те що ОСОБА_4 скоїв нетяжкий злочин та кримінальний проступок, провину у яких визнав, усвідомив протиправність своєї поведінки, зважаючи на особу обвинуваченого, позицію прокурора щодо міри покарання, суд дійшов висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_4 можливо застосувати положення ст.75КК України та звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, оскільки наведені вище обставини дають підстави дійти висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, та протягом випробувального строку обвинувачений буде перебувати під певним контролем держави та знаходитись у стані певного остраху за будь-які наступні життєві події. Поведінка такої піднаглядної людини, повинна бути більш виваженою, стриманішою, більш контрольованою, ніж звичайної людини, оскільки навіть незначне правопорушення може призвести особу до заміни покарання на реальне його відбуття.
В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання обвинуваченому відповідатиме загальним засадам призначення покарання, є пропорційним характеру вчинених дій і їх небезпечності, внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність як ним самим так і іншими особами, та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ч.2 ст.124КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 349, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України,
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст.358 КК України та призначити покарання:
- за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного йому покарання, у виді обмеження волі на строк один рік, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.
Згідно зі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 , такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України за висновок судової технічної експертизи документів № СЕ-19/109-25/8509-ДД від 17.06.2025 в розмірі 5 348 грн. 40 коп.
Речові докази: мобільний телефон марки «Infinix Hot 40i, що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити в його розпорядженні; ДВД-Р- диск, долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; посвідчення водія НОМЕР_4 - залишити на зберіганні у Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1