Справа № 349/779/25
Провадження № 2/349/406/25
іменем України
13 жовтня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді Могили Р.Г.
за участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники судового провадження:
представник позивача Павленко Д.О.
( в режимі відеоконференції),
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ( далі - ТОВ «Споживчий центр» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29 вересня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 29.09.2024-100001817, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 24 000,00 грн, строком на 140 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1% вдень. Зазначає, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало позичальнику кредит у розмірі 24 000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 29 вересня 2024 року.
Позичальником було здійснено часткову сплату коштів за кредитним договором такими платежами: 06 жовтня 2024 року - 4 000,00 грн та 8 000, 00 грн; 11 жовтня 2024 року - 5 170,00 грн та 22 жовтня 2024 року - 3 470,38 грн, всього на загальну суму 20 640,38 грн.
Однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 15 лютого 2025 року в нього утворилась заборгованість у розмірі 37 439,08 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 999,56 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 13 439,52 грн та неустойки в розмірі 12 000,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2025 року визнано потрібним, щоб представник ТОВ «Споживчий центр» дав особисті пояснення.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2025 року задоволено клопотання представника ТОВ "Споживчий центр" Павленка Д.О. про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
20 серпня 2025 року представник позивача подав клопотання про долучення до справи додаткових доказів.
У судовому засіданні представник позивача Павленко Д.О. позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві. В доповнення до обставин зазначених в позовній заяві пояснив, що оскільки відповідач частково сплатив кошти за кредитним договором, але не дотримувався графіку сплати платежів, тому з врахуванням вимог п.4.4 Кредитного договору в нього наявна заборгованість, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 999,56 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 13 439,52 грн та нарахованої неустойки в розмірі 12 000,00 грн.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1493770 від 19 червня 2025 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув повторно, судові повістки про його виклик у судове засідання повернуто до суду з відміткою " адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст.223,280 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
29 вересня 2024 року відповідач ОСОБА_1 підписав пропозицію позивача ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та надав позивачу заявку, яка є невід'ємною частиною цієї пропозиції, з якою він ознайомився в цей же день за посиланням htpp://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно з ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ( а.с. 10 - 14 ).
Також, 29 вересня 2024 року відповідач одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е995 підписав відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 29.09.2024-100001817, який є частиною електронного кредитного договору, укладеного у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та підписав однаразовим ідентифікатором A995 паспорт споживчого кредиту, де міститься інформація , яка надається споживачу для укладення договору про споживчий кредит ( а.с. 14- 18 ).
При укладенні вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного Банку України ( а.с. 9,22 ).
Відповідно до умов кредитного договору № 29.09.2024-100001817 від 29 вересня 2024 року, сторони погодили наступні умови кредитування: дата видачі кредиту - 29 вересня 2024 року; сума кредиту - 24 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 15 лютого 2025 року; процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. У кредитному договорі зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів 5168-74ХХ-ХХХХ-5480. Також умовами кредитного договору встановлено та погоджено стороними графік платежів, в розмір яких входять сума кредиту, відсотки та комісія ( а.с.14-16 ).
В п.12 Кредитного договору наведений графік платежів, згідно якого загальний розмір відсотків по кредиту становить 24 095,58 грн, а загальний розмір комісії - 3 600,00 грн ( а.с. 15 ).
Видача кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1106 від 11 червня 2025 року та квитанцією про зарахування №523507445 від 29 вересня 2024 року, згідно яких було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта, а саме: 29 вересня 2024 року в сумі 24 000,00 грн, номер карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay.ua - 523507445 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 29.09.2024-100001817 ( а.с. 21,44 ).
Отже ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі згідно умов договору.
В свою чергу відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором, однак він свої зобов'язання не виконав в повному обсязі у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.
З картки субконто контрагенти , договори за 29.09.2024-14.08.2025 встановлено, що ОСОБА_1 було сплачено частково кредитні кошти , а саме: 06 жовтня 2024 року - 4 000,00 грн та 8 000, 00 грн; 11 жовтня 2024 року - 5 170,00 грн та 22 жовтня 2024 року - 3 470,38 грн, всього на загальну суму 20 640,38 грн ( а.с.45-51 ).
З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 29.09.2024-100001817 від 29 вересня 2024 року встановлено, що станом на 15 лютого 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 37 439,08 грн, з яких: основний борг - 11 999,56 грн, відсотки - 13 439,52 грн, неустойка - 12 000,00 грн ( а.с. 21 ).
Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи
Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За матеріалами справи встановлено, що 29 вересня 2024 року відповідач ОСОБА_1 підписав заявку про приєднання до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), та підписав відповідь позичальника про прийняття пропозиції ( акцепт ) кредитного договору № 29.09.2024-100001817.
Положеннями вказаних документів визначено, що заявка на отримання споживчого кредиту та відповідь позичальника про прийняття пропозиції ( акцепт ) кредитного договору складають кредитний договір. Відповідач підтвердив, що ознайомився з примірниками вказаних документів, що складають договір, та зобов'язався виконувати його умови.
Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Е995, що відповідає вимогам статтей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
У вказаному кредитному договорі сторони погодили умови кредитування, в тому числі розмір кредиту, відсоткову ставку за користування кредитом, розмір комісії, а також відповідальність за порушення умов договору.
Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.
Отже між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про доведеність виконання ТОВ «Споживчий центр» зобов'язання з надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 24 000,00 грн, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок зазначений ним у кредитному договорі.
З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором та картки субконто встановлено, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту та відсотків за його користування, відповідно до умов кредиту.
Доказів повного погашення тіла кредиту матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що сума кредиту становила 24 000,00 грн, а відповідачем було частково погашено кредит на загальну суму 20 640,38 грн, де згідно умов договору тіло кредиту було зараховано в такий спосіб: 12 жовтня 2024 року - 19,12 грн, 1 812,24 грн, 2 065,95 грн, 2 355,18 грн, 2 684,91 грн, 3 060,80 грн та 2,24 грн, всього на загальну суму 12 000,44 грн. Отже залишок заборгованості за основним боргом становить 11 999,56 грн ( 24 000,00 грн - 12 000,44 грн ).
Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, то суд зазначає, що за змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 24 000,00 грн, строком на 140 днів, з кінцевим терміном повернення - 15 лютого 2025 року. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього стоку на який надається кредит.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Судом встановлено, що договір між сторонами укладено 29 вересня 2024 року, відсотки за користування кредитом позивачем нараховано за період з 29 вересня 2024 року по 15 лютого 2025 рок та з врахуванням графіку платежів складає загальну суму 24 095,58 грн, тобто в межах строку кредитування, встановленого договором, та за відсотковою ставкою яка не перевищує 1 %, тобто в межах визначених Законом України «Про споживче кредитування».
Доказів повного погашення відсотків за користуванням кредиту матеріали справи не містять і згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості та картки субконто, де частково сплачені відповідачем відсотки зараховані позивачем 12 жовтня 2024 року в сумі 3 360,00 грн та 26 жовтня 2024 року - 1 679,94 грн, 1 790,44 грн, а відповідно залишок заборгованості за відсотками, який позивач просить стягнути становить 13 439,52 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки, то суд зазначає таке.
Положення п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отжев суду відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки, оскільки вона нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.
Таким чином загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 29.09.2024-100001817 від 29 вересня 2024 року, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 25 439,08 грн, з яких: основний борг - 11 999,56 грн, відсотки за користування кредитом - 13 439,52 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн, та підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00020955 від 12 червня 2025 року.
Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 25 439,08 грн, що становить 67,95 % від ціни позову (25 439,08 грн х 100% / 37 439,08 грн), тому розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 1 646,02 грн судового збору ( 2 422,40 грн х 67,95 % / 100 %).
Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України ,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.09.2024-100001817 від 29 вересня 2024 року в розмірі 25 439,08 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 11 999,56 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 13 439,52 грн.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в розмірі 1 646,02 грн судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського,133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя Р.Г. Могила