Єдиний унікальний номер 341/1462/25
Номер провадження 2/341/821/25
(заочне)
13 жовтня 2025 року м.Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Гаполяка Т.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
Представник ТОВ «ФК «Ейс» О. Поляков звернувся в Галицький районний суд Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідачки заборгованість, яка виникла за кредитним договором № 685629744 від 06 січня 2024 року у розмірі 40 076 гривень 50 копійок. Вирішити питання розподілу судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 січня 2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 685629744 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора USWX-8963.
Відповідно до умов вказаного Договору, кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у сумі 8 900 гривень не пізніше наступного дня після укладення договору. А позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу.
Відразу після вчинених дій відповідачки, 06 січня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів у сумі 8 900 гривень згідно з договором на платіжну карту № НОМЕР_1 , що свідчить про те, що відповідачка прийняв пропозицію Кредитодавця.
Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі та перерахував грошові кошти на банківську карту відповідача.
Відповідач не виконував умови Договору належним чином, не сплачував платежі у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість.
Пізніше між Кредотодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога та іншими фінансовими компаніями укладено ряд договорів факторингу, в кінцевому результаті якого правовимоги за кредитним договором №685629744 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №685629744 від 06 січня 2024 року, становить 40 076 гривень 50 копійок, яка складається з наступного:
-8 899 грн 80 коп. - заборгованість по Кредиту;
-31 176 гривень 70 копійок - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, однак скерувала до суду клопотання зазначивши про розгляд позовної заяви без участі представника позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання призначене 06 жовтня 2025 року не з'явилася. В силу пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України такий належним чином повідомлена про розгляд справи в спосіб скеровування судової повістки по місцю реєстрації. Відзиву на позовну заяву не подала.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, а тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
2. Рух справи, фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Згідно з частиною 1статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі частини 1статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу положень частини 1статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до статті 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз'яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов'язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 06 січня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 685629744 (а.с.12-21).
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту до Договору №685629744 від 06 січня 2024 року зазначена: інформація про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. Зазначено, що дата надання інформації 06 січня 2024 року та є актуальною до 10 січня 2024 року, та містить прізвище відповідачки ОСОБА_1 (а.с.10-11).
В заявці на отримання грошових коштів в кредит від 06 січня 2024 року, зазначена загальна інформація про кредитодавця: паспортні дані; договір (оферта), №685629744; дата укладення договору 06 січня 2024 року; сума кредиту 8900 грн, персональні дані ОСОБА_1 , паспортні дані, місце реєстрації, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу номер картки № НОМЕР_1 (а.с.21).
Згідно довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 14 жовтня 2024 року перераховано на картковий рахунок відповідача суму кредиту 8 900 гривень (а.с.34).
З огляду на викладене, вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою ОСОБА_1 , виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 06 січня 2024 року Договором кредитної лінії №685629744, та у зв'язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як первісного кредитора за спірними зобов'язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, по відсоткам за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (а. с. 52-55).
Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Строк дії цього договору закінчується 28.11.2019 (п. 8.2).
28.11.2019 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а. с. 57 зворот).
31.12.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою Договір факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 викладено у новій редакції, а його дію продовжено до 31.12.2021 (п. 8.2) (а. с. 58-61).
31.12.2021між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2022 (а. с. 63).
31.12.2022між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2023 (а. с. 63 зворот).
31.12.2023між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2024 (а. с. 64).
Отже, за умовами договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 та додаткових угод до нього ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором.
10 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.68-71).
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу 10/1024-01, від 10 жовтня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 40076 грен 50 коп. (а.с.73-74).
08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК«ЕЙС» укладений договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого, фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.76-79).
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №685629744 від 06 січня 2024 року, станом на 31 липня 2025 року у ОСОБА_1 наявна не погашена заборгованість у розмірі 40 076 грн 50 коп. (а.с.88).
3. Норми матеріального права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частини 3статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 1статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, суд, з дотриманням положень частини 6статті 259ЦПК України та частини 5статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог частини 4статті 268 ЦПК України, підписав судове рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 2статті 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом статей 202,205,207,626,639 ЦК України, договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктами 6, 12, частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно статті 16 ЦПК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077ЦК України).
За приписами частини 1статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Відповідно до статті 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
При укладанні договору сторони керувались частиною 1статті 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу(ч. 2 ст.1054, ч. 2 ст.1050 ЦК України).
За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Відповідно до статті 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Згідно частини 1, 5, 6статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, право вимоги за договором від ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договорів факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, 10.10.2024 №10/1024-01, 08.07.2025 № 08/07/25-Е.
Отже, позов обґрунтований невиконанням з боку ОСОБА_1 умов Договору від 06 січня 2024 р. №685629744, у зв'язку з чим у неї виникла загальна заборгованість за цим договором на суму 40076 грн 50 коп.
Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували вимоги позову, суду не надав.
Судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе за кредитними договорами зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком за простроченим тілом кредиту, процентами за користування кредитом, яка позивачем доведена повністю, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 1, пункту 1,2,3 частини 2статті 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, то судові витрати у виді сплаченого позивачем витрат пов'язаних на правову допомогу в сумі 7000 грн. та 2 422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статтей 526,530,533,612,1050,1054 ЦК України, керуючись статтями4,5,12,76,81,141,247,265,268,274,279,280,282 ЦПК України, суд
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № №685629744 від 06 січня 2024 року у розмірі 40 076 (сорок тисяч сімдесят шість) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати понесені на правову допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» , місце знаходження за адресою: вул. Харківське шосе, буд.19, офіс 2005 м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне рішення складене 13 жовтня 2025 року.
СуддяТарас ГАПОЛЯК