Справа № 277/974/25
іменем України
13 жовтня 2025 року селище Ємільчине
Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 156, ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення:
серії ВАД №464593 від 24.07.2025, зі змісту якого вбачається, що 24.07.2025 близько 11 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , в магазині ФОП ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 здійснювала продаж цигарок без марки акцизного продажу, чим здійснила порушення правил торгівлі тютюновими виробами, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП;
серії ВАД №464592 від 24.07.2025, зі змісту якого вбачається, що 24.07.2025 близько 11 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , в магазині ФОП ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольних та тютюнових виробів не маючи відповідної ліцензії, чим порушила порядок господарської діяльності, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що стверджується матеріалами справи.
13 жовтня 2025 року від представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Піки М.М. до суду надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, у якому представник зазначає, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156 та ч. 1 ст. 164 КУпАП у зв'язку із чим наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Піка М.М. просив розгляд справи провести без його участі та участі ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 156 та ч. 1 ст. 164 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як на докази вини ОСОБА_1 до протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №464593 від 24.07.2025 та серії ВАД №464592 від 24.07.2025 надано письмове пояснення ОСОБА_1 та письмове пояснення ОСОБА_3 , відповідно до якого, останній зазначив, що 23.07.2025 о 20 год. 00 хв. придбав в магазині приватного підприємця Алли, одну пляшку пива «Віденське» об'ємом 1 літр, вартістю 55 грн., слабоалкогольні напої купує в даному магазині систематично, відеозапис події.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 156 КУпАП.
1. Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 464593 від 24.07.2025.
Відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку передбачена частиною першою статті 156 КУпАП.
Отже, об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає, зокрема, у торгівлі алкогольними напоями без наявності марок акцизного податку, відтак суб'єктивна сторона правопорушення передбачає факт торгівлі товарами, на яких відсутні або підроблені марки акцизного податку.
Разом з цим, норма ч. 1 ст.156 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види діяльності і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих протиправних діянь, які врегульовані законом.
При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не зазначено, що саме, та які норми законодавства порушила ОСОБА_1 .
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено кому ОСОБА_1 продавала тютюнові вироби, в якій кількості, відсутні дані про отримання грошей від продажу, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч.1 ст.156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, відсутні такі дані і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Суд критично відноситься до пояснень гр. ОСОБА_3 , оскільки жодними іншими належними та допустимими доказами вони не підтверджені.
Таким чином, до матеріалів справи не додано доказів, які б підтверджували факт продажу тютюнових виробів, зокрема і без марок акцизного податку.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що матеріали справи не містять достатньо належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
2. Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 464592 від 24.07.2025.
Так, ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Отже, безпосереднім об'єктом правопорушення, є встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок ліцензування окремих видів підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Стаття 14.1.36 Податкового кодексу України передбачає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Приймаючи до уваги правову природу поняття та його законодавче визначення господарською діяльністю у розумінні ст. 164 КУпАП слід вважати будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яка носить регулярний характер.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» № 3 від 25.04.2003 зазначено, що господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої безпосередність, системність її здійснення з метою отримання прибутку.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП ОСОБА_1 здійснювала продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів не маючи ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, однак матеріалами справи не підтверджуються факти реалізації виробів особою, що притягається до адміністративної відповідальності, оскільки докази цьому відсутні.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається та жодними доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності та систематично здійснює торгівлю тютюновими виробами, алкогольними напоями із зазначенням встановлених дат та часу цих послуг, без відповідної ліцензії. Матеріали справи про адміністративне правопорушення також не містять даних про те, що у особи, відносно якої складено протокол, вилучалась виручка, отримана від здійснення підприємницької діяльності, відсутня квитанції про отримання на зберігання речових доказів.
Зважаючи на наведене, суд зазначає, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164КУпАП доказів того, що ОСОБА_1 цією діяльністю займається систематично, не менше трьох разів протягом одного календарного року, не містить. Лише наявності у магазині алкогольних та тютюнових виробів недостатньо для підтвердження систематичності таких дій.
Крім того, судом було досліджено диск з відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи, однак на вказаному відеозаписі відсутні події, зазначені в протоколах, зокрема, в протоколах вказано дату та час вчинення адміністративних правопорушень «24.07.2025 року о 11 год. 00 хв.», однак, сам відеозапис розпочинається з 11 год. 09 хв. (24.07.2025) та ньому зафіксований процес спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 на стадії складання адміністративних матеріалів.
Крім того, з відеозапису вбачається, що під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, посадовими особами встановлено, що ОСОБА_1 є продавцем у магазині ФОП ОСОБА_2 , вказане унеможливлює визначати її, як суб'єкта за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки будучи працівником магазину - продавцем, вона не є суб'єктом адміністративного правопорушення у сфері господарської діяльності, як суб'єкт господарювання, адже самостійно не здійснює господарську діяльність.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що матеріали справи не містять достатньо належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). «Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 156 та ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки її вина не доказана належними та допустимими доказами.
Так, приписами ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.7, 9, ч.1 ст.156, ч.1 ст.164, 245-247, 251, 252, 268, 280, 283 - 285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 та ч.1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяТ. Г. Корсун