Справа №295/13980/25
1-кс/295/5214/25
03.10.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
слідчого: ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, внесене в кримінальному провадженні за №42025062360000100 від 04.08.2025 та додані до нього матеріали,-
Слідчий звернувся із указаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому послався на те, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025062360000100 від 04.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Згідно клопотання, ОСОБА_5 обіймає посаду інспектор прикордонної служби третьої категорії, водій першого відділення третьої групи гармат ДПСУ.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог Положення про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, зареєстрованим в Мін'юсті України 07.10.1998 за № 637/3077), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, у невстановлений слідством день, час, місці та спосіб, але не пізніше 03.09.2025 незаконно придбав, а в подальшому незаконно без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , - 883 бойових патронів, а саме 92 шт. 5,45 мм проміжних патронів з кулею «ПС» зразка 1974 р. зі сталевим осердям; 700 шт. 5,45 мм проміжних патронів з трасуючою кулею «Т» зразка 1974 р.; 76 шт. 7,62 мм проміжних патронів зразка 1943 р. з кулею «ПС» зі сталевим осердям, 9 бойових 7,62 мм. гвинтівкових патрона з кулею «ЛПС» зі сталевим осердям; 4 бойових 7,62 мм. гвинтівкових патрона з модернізованою трасуючою кулею «Т-46М» зразка 1974 року; 2 бойових 7,62 мм. гвинтівкових патрона з трасуючою кулею «Т-30», зразка 1930 року, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, та одну наступальну осколкову ручну гранату М-67. Після чого, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, 03.09.2025 року, близько 22 годині 32 хвилини, перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок незаконного збуту бойових припасів, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі оперативної закупки продав за грошові кошти в сумі 2000 грн. ОСОБА_8 185 бойових патронів, а саме 36 шт. 5,45 мм проміжних патрони з кулею «ПС» зразка 1974 р. зі сталевим осердям; 92 шт. 5,45 мм проміжних патрони з трасуючою кулею «Т» зразка 1974 р.; 54 шт. 7,62 мм проміжних патронів зразка 1943 р. з кулею «ПС» зі сталевим осердям, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, тим самим незаконно їх збув. В продовженні свого злочинного умислу 10.09.2025 близько 15 год. 46 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок незаконного збуту бойових припасів, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі оперативної закупки продав за грошові кошти в сумі 2000 грн. ОСОБА_8 38 бойових патронів, а саме 19 шт. бойових 7,62 мм. проміжних патрона зразка 1943 року з кулею «ПС» зі сталевим осердям; 4 бойових, 5,45 мм. проміжних патрона з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям; 9 бойових 7,62 мм. гвинтівкових патронів з кулею «ЛПС» зі сталевим осердям; 4 бойових 762 мм. гвинтівкових патронів з модернізованою трасуючою кулею «Т-46М» зразка 1974 року; 2 бойових 7,62 мм. гвинтівкових патронів з трасуючою кулею «Т-30», зразка 1930 року, та одну наступальну осколкову ручну гранату М-67. Крім того, ОСОБА_5 , 01.10.2025 близько 19 год. 45 хв. перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок незаконного збуту бойових припасів, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі оперативної закупки продав за грошові кошти в сумі 5000 грн. ОСОБА_8 , 660 бойових патронів, а саме 52 шт. бойових 5,45 мм проміжних патрони з кулею «ПС» зразка 1974 р. зі сталевим осердям та 608 шт. бойових 5,45 мм проміжних патронів з трасуючою кулею «Т» зразка 1974 р.
У зв'язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 02.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом затримання ОСОБА_5 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій: контроль за вчиненням злочину, під час яких зафіксовано факт збуту боєприпасів ОСОБА_5 ОСОБА_8 ; висновком експерта 29.09.2025 № СЕ-19/106-25/106-25/17567-ВТХ; висновком експерта 24.09.2025 № СЕ-19/106-25/106-25/17610-БЛ; висновком експерта 08.09.2025 № СЕ-19/106-25/106-25/16781-БЛ; висновком експерта 02.10.2025 № СЕ-19/106-25/106-25/18413-БЛ; допитом свідка ОСОБА_8 від 05.08.2025; допитом свідка ОСОБА_9 від 05.08.2025; протоколами вручення грошових коштів від 03.09.2025, 10.09.2025, 01.10.2025; протоколами огляду 04.09.2025, 10.09.2025 та 01.10.2025; протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 04.09.2025, 11.09.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку річ чи документ; незаконного впливати на свідків, іншого підозрюваного; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На переконання слідчого, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти виникненню встановлених ризиків, а томуслідчий за погодженням з прокурором просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, щодо визначення застави покладалися на розсуд суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати домашній арешт.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому перебувають матеріали кримінального провадження №42025062360000100 від 04.08.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
01.10.2025 о 23-02 год. ОСОБА_5 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України, що підтверджується змістом протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
02.10.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у інкримінованому вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх обставин підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На переконання слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
На переконання слідчого судді, наведені у клопотанні та озвучені в судовому засіданні обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які є підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя зважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого КК України передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведений ризик, на який він посилається в клопотанні, що підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки вони знайомі, тому існують достатньо обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може чинити на них вплив із метою спонукання до ненадання показань на стадії судового розгляду, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності.
На переконання слідчого судді прокурором не доведені ризики передбачені пунктами 2, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як передбачає положення ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Разом з тим, слідчий суддя дійшов висновку про не доведення прокурором недостатності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, з метою запобігання наведеним у клопотанні ризикам.
Вирішуючи питання про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обставини, зазначені у ст. 178 КПК України, а саме: особу підозрюваного, наявність в нього постійного місця проживання, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одружений, проходить військову службу, раніше не судимий.
З урахуванням викладених обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування щодо підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 194 КПК України для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
З огляду на встановлені під час розгляду клопотання та викладені вище обставини, слідчий суддя вважає за доцільне обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання у певний період доби за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді вказаний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладені на ОСОБА_5 обов'язки зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст. ст.176-178, 181, 183, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Відмовити в застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишатисвоє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме в період доби з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;
Встановити строк дії ухвали до 29 листопада 2025 року включно.
Обов'язки на ОСОБА_5 покладено на строк до 29 листопада 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, та для контролю до Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1