Справа № 192/2515/25
Провадження № 1-кс/192/305/25
Ухвала
Іменем України
"14" жовтня 2025 р. слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 на постанову від 30 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024041570000442, відомості про що внесені до ЄРДР 20 липня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_2 ,
Адвокат ОСОБА_2 звернувся зі скаргою в інтересах потерпілого ОСОБА_3 на постанову від 30 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024041570000442, відомості про що внесені до ЄРДР 20 липня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
На обґрунтування скарги зазначив, що постанова прийнята передчасно, є незаконною, необґрунтованою, та не відповідає вимогам кримінального матеріального та процесуального права. Вказує, що слідчим не було виконано всі необхідні слідчі дії.
ОСОБА_3 , слідчий та прокурор не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили.
З'ясувавши думку адвоката ОСОБА_2 слідчий суддя постановив проводити розгляд скарги без участі потерпілого, слідчого та прокурора, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
У судовому засіданні встановлено, що постановою від 30 грудня 2024 року кримінальне провадження було закрито слідчим ВП № 1 ОСОБА_5 на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1 п.3 ст.303 КПК України під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження, при цьому згідно ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, а якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до положень ч.2 ст.283 КПК України однією із форм закінчення досудового розслідування є закриття кримінального провадження.
Згідно п. 2 ч.1, ч. 6 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, а копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору.
В оскаржуваній постанові вказано, що під час проведення слідчих дій не виявилося можливим встановити свідків та осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення, а також наявність та походження викраденого майна, розмір завданої матеріальної шкоди.
З досліджених матеріалів кримінального провадження з'ясовано, що докази про складання плану слідчих дій, а також про надані відповідні доручення слідчим ОСОБА_5 - відсутні, проте на них є посилання в оскаржуваній постанові.
Також в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про призначення судової товарознавчої експертизи для встановлення вартості викраденого майна. Тому слідчий суддя вважає, що посилання в оскаржуваній постанові на те, що під час досудового розслідування не вдалося встановити розмір завданої матеріальної шкоди є немотивованим та не обґрунтованим з урахуванням того, що відповідна експертиза навіть не призначалася слідчим.
В матеріалах кримінального провадження наявний лише протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 , а докази про вчинення інших слідчих дій відсутні.
Таким чином оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження не містить висновків слідчого про результати проведення слідчих дій, як не містить і посилання на докази, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому згідно ст.9 цього Кодексу, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно ч.1 та ч.2, ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне одстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема і обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.
У відповідності до ч. 2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу покладається на дізнавача, слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження від 30 грудня 2024 року прийнята передчасно без виконання вимог КПК України, оскільки слідчим не виконані в повному обсязі всі необхідні слідчі дії, не складено план виконання таких дій. Тому постанова слідчого підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про дотримання строку на оскарження постанови, встановленого ст. 304 КПК України, слідчий суддя зазначає, що оскільки до скарги надані докази про отримання адвокатом ОСОБА_2 оскаржуваної постанови лише 11 вересня 2025 року та відсутні відомості про направлення такої постанови на адресу потерпілого, тому слідчий суддя вважає, що строк на подання скарги не пропущений.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.303-307, 318-380 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , яка подана в інтересах потерпілого ОСОБА_3 про скасування постанови від 30 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024041570000442, відомості про що внесені до ЄРДР 20 липня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Постанову слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , від 30 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024041570000442, відомості про що внесені до ЄРДР 20 липня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1