Справа № 2-30-05
4-с/0187/4/25
14 жовтня 2025 року селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у
головуючого судді Іщенко І.М., при секретарі судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Слобожанський відділ ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), ОСОБА_2 , стягувач ЗАТ «Петриківка Агротехсервіс», про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
29.05.2025 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іванченко А.Л., про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, в якій заінтересованими особами є: Слобожанський відділ ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), ОСОБА_2 , стягувач ЗАТ «Петриківка Агротехсервіс».
Обґрунтовуючи подану до суду скаргу, представник скаржника зазначає, що скаржник - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право
на спадщину за заповітом від 07.10.2010 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 967514 володіє земельною ділянкою площею 1,6419 га, яка розташована на землях Балівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки: 1221486800:01:005:0012.
У 2025 році власник земельної ділянки, маючи намір здати в оренду згадану вище земельну ділянку, дізнався, що все його нерухоме майно перебуває під арештом, на підставі постанови про арешт Петриківської державної виконавчої служби б/н, від 12.09.2003 року.
Відповідно до постанови державного виконавця Говорухи В.О. від 12.09.2003 року серія АА № 996928 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, що належить, зокрема ОСОБА_1 .
З метою вирішення питання щодо арешту майна, скаржник звернувся
до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) з заявою.
18.06.2025 року вказаним відділом було надано відповідь № 28.1/79427, де повідомлено про можливість зняття арешту тільки на підставі рішення суду.
Відповіддю Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року № 8/55/2024 представника позивача було повідомлено, що цивільну справу № 2-30-05 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ЗАТ «Петриківський Агротехсервіс» про визнання договору оренди не дійсним знищена за терміном зберігання.
На сьогоднішній день виключена можливість зняття арешту на нерухоме майно скаржника, оскільки Петриківський районний суд Дніпропетровської області не має матеріалів судової справи № 2-30-05, за результатами розгляду якої було накладено арешт. На підставі цього власник землі не має змоги вчинити дії, які б призвели до звільнення всього нерухомого майна з-під арешту.
У зв'язку з цим є необхідним у судовому порядку скасувати арешт вказаного вище нерухомого майна, так як інші шляхи реалізації права на продаж земельних ділянок у позивача відсутні.
На підставі викладеного заявник та його представник просять суд визнати неправомірною бездіяльність уповноваженого державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) щодо не зняття арешту з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА №996928 від 12 вересня 2003 року реєстраційний номер обтяження: 4446835 на земельні ділянки, які розташовані на території Балівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221486800:01:005:0012;
зобов'язати уповноваженого державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладений в межах виконавчого провадження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА №996928 від 12 вересня 2003 на земельну ділянку, реєстраційний номер обтяження: 4446835, яка розташована на території Балівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221486800:01:005:0012.
Представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Іванченко А.Л. підтримала скаргу в повному обсязі, просила задовольнити її в повному обсязі.
Представник Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) Земляний В.І. просив відмовити в задоволенні скарги, так як у посадових осіб відділу ДВС відсутні підстави для зняття арешту, так як відсутнє судове рішення Петриківського райсуду про зняття арешту із майна.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши доводи скаржника, викладені у скарзі та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, вважає що скарга підлягає частковому задоволенню із наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.10.2010 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 967514 належить земельна ділянка, площею 1,6419 га, яка розташована на землях Балівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки: 1221486800:01:005:0012.
Відповідно до постанови державного виконавця Петриківської державної виконавчої служби Говорухи В.О. від 12.09.2003 року серія АА № 996928 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, що належить, зокрема ОСОБА_1 .
З метою вирішення питання щодо арешту майна, ОСОБА_1 звернувся
до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) з заявою.
18.06.2025 року вказаним відділом було надано відповідь № 28.1/79427, де повідомлено про можливість зняття арешту тільки на підставі рішення суду.
Відповіддю Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року № 8/55/2024 представника позивача було повідомлено, що цивільну справу № 2-30-05 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ЗАТ «Петриківський Агротехсервіс» про визнання договору оренди не дійсним, знищено за терміном зберігання.
У силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, у редакції, яка була чинною на момент накладення арешту, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, у редакції, яка була чинною на момент накладення арешту, визначено порядок арешт та вилучення майна боржника. Так, зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження… Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Пунктом 3 частини 6 статті55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, у редакції, яка була чинною на момент накладення арешту, арешт застосовується: при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, у редакції, яка була чинною на момент накладення арешту, визначено, що у разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.
Подібним чином врегульовано порядок зняття арешту положеннями Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, у редакції, яка є чинною на момент вирішенні даної скарги. Так, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, державним виконавцем при виконанні ухвали б/н від 01.09.2003, виданої Петриківським районним судом Дніпропетровської області з метою забезпечення позовних вимог дотримано процедуру накладення арешту на нерухоме майно, відповідно до вимог Закону України № 606-ХIV від 21.04.1999, у редакції, яка була чинною на момент накладення арешту. Оскільки, до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ухвала про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою від 01.09.2003, виданої Петриківським районним судом Дніпропетровської області не надходило, тому відсутні підстави для зняття арешту державним виконавцем.
Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Оскільки, арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено державним виконавцем при виконанні рішення суду з метою забезпечення позовних, з дотриманням відповідних процедур. Матеріали виконавчого провадження не збереглися та були знищені у зв'язку із закінченням терміну зберігання. До Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ухвала про скасування заходів забезпечення позову, застосованих за ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01.09.2003, не надходила. Цивільну справу № 2-30-05 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ЗАТ «Петриківський Агротехсервіс» про визнання договору оренди не дійсним, знищено за терміном зберігання, а тому позовні вимоги скаржника щодо неправомірних дій державного виконавця задоволенню не підлягають, так як дії державного виконавця відповідали вимогам Закону України « Про виконавче провадження».
Суд враховує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно ОСОБА_1 , за умови відсутності виконавчих проваджень та майнових претензій до неї з боку інших осіб, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Частиною другою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зняття арешту з належного йому нерухомого майна.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 258-261, 268, 354, 447, 448, 450, 451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Слобожанський відділ ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), ОСОБА_2 , стягувач ЗАТ «Петриківка Агротехсервіс», про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Зобов'язати уповноваженого державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладений в межах виконавчого провадження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА № 996928 від 12 вересня 2003 на земельну ділянку, реєстраційний номер обтяження: 4446835, яка розташована на території Балівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221486800:01:005:0012.
В інших заявлених вимогах ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня проголошення.
Суддя Іщенко І.М.