Справа № 185/8261/25
Провадження № 2/185/6367/25
14 жовтня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бабія С.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -
23.07.2025 року через систему «Електронний суд» представник позивачів адвокат Негрей О.М. звернувся до Павлоградського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою із вищевказаним з позовом, в якому просить суд визнати за позивачами право власності на квартиру квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 30,7 м.кв., житловою площею 17,1 м.кв., кухня 6.5 м.кв., ванна кімната 3,5 м.кв., коридор площею 2,2 м.кв. балкон 0,9 м.кв., яка належить Позивачам на підставі спільної часткової власності згідно Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого представництвом Фонду державного майна України в м.Донецьк від 14.02.2001 року за №1553. В обґрунтування позову позивачі посилалися на те, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 14 лютого 2001 року № 1553, виданого представництвом Фонду державного майна України в м. Донецьк, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності. На зворотній стороні свідоцтва міститься штамп про те, що вказана квартира зареєстрована Донецьким бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що здійснено реєстраційний запис у реєстровій книзі 7/2891пк (65) за реєстровим № 148 від 01 жовтня 2001 року. Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 квітня 2015 року, ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_1 . Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 31 серпня 2021 року, ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_2 . З метою державної реєстрації права власності позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області, проте отримали рішення від 17 червня 2025 року № 79478972 про відмову в реєстрації з тих підстав, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Як наслідок, позивачі не можуть отримати необхідні документи для реєстрації права власності з державних реєстрів, що унеможливлює проведення реєстрації права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (попередне призвище «Бєлан») та ОСОБА_2 (попередне призвище « ОСОБА_5 ») на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 14 лютого 2001 року № 1553, виданого представництвом Фонду державного майна України в м. Донецьк, є власниками квартири АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності. Зазначена квартира була зареєстрована Донецьким бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності, про що здійснено реєстраційний запис у реєстровій книзі 7/2891пк (65) за реєстровим № 148 від 01 жовтня 2001 року.
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , інвентарний номер 6237, квартира має загальну площу 30,7 кв.м, житлову площу 17,1 кв.м, складається з 1 житлової кімнати, кухні площею 6,5 кв.м, ванної кімнати площею 3,5 кв.м, коридору площею 2,2 кв.м та балкону площею 0,9 кв.м.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами), з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжена до теперішнього часу.
Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Прокоп'юк Раїси Андріївни від 17 червня 2025 року № 79478972, щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , позивачам відмовлено у реєстрації права власності на вказану квартиру, з тих підстав, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права власності на квартиру.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами), м. Донецьк Донецької області з 07 квітня 2014 року є тимчасово окупованою рф.
Як вбачається з рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 17 червня 2025 року № 79478972, отримати інформацію про зареєстровані речові права на квартиру неможливо через знаходження м. Донецьк в тимчасовій окупації Російською Федерацією, а подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Указу Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях», з 07 квітня 2014 року населені пункти Донецької міської територіальної громади, у тому числі місто Донецьк, є тимчасово окупованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У відповідності із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією і органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Органи приватизації видають свідоцтва про право власності на квартири.
Відповідно до п.4.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яке знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.98 № 121 (надалі - Інструкція № 121), яка визначала порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно до 2002 року, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна відбувається з видачою свідоцтва про право власності згідно зразку, наведеному в додатку 11, місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування членам житлових, житлово-будівельних, дачних, гаражних або інших кооперативів, які повністю внесли свої пайові внески.
Відповідно до п.1.5-1.6 Інструкції №121, державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, яка є обов'язковою для власників незалежно від форми власності, здійснюють комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації (п.3 ст.3).
Відповідно до ч. 3 ст. 5, ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» за фізичними особами зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України. Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачами було доведено їх право власності на спірну квартиру, набуте на підставі свідоцтва про право власності від 14 лютого 2001 року № НОМЕР_3 , виданого відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII, та зареєстрованого відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення правовідносин (Інструкція № 121), проте, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивачів на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Донецьк) на даний час неможливо, позивачі не можуть розпоряджатися своїм майном, що порушує їх право власності, у зв'язку з чим, заявлені ними позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
Позов задовольни повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , право спільної часткової власності (по 1/2 частці) на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 30,7 м.кв., житловою площею 17,1 м.кв., кухня 6.5 м.кв., ванна кімната 3,5 м.кв., коридор площею 2,2 м.кв. балкон 0,9 м.кв.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С. О. Бабій