Справа № 185/3616/25
Провадження № 2/185/4172/25
09 вересня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 , укладений 23.06.1995 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований Павлоградською філією Придніпровської товарної біржі за № 243/НД.
У обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно договору купівлі-продажу від 23.06.1995 ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 придбав земельну ділянку площею 0,0950 га по АДРЕСА_1 . Даний договір був зареєстрований Павлоградською товарною біржею за реєстраційним № 243/НД. Сторонами було виконано всі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна тобто позивач прийняв майно та сплатив ОСОБА_2 за нього належну за договором грошову суму. Брат позивача - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку АДРЕСА_1 . На підставі його заяви була заведена спадкова справа після померлого. Постановою від 17 жовтня 2024 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що право власності зареєстровано за ОСОБА_2 . У зв'язку з вищевикладеним позивач звертається до суду.
Ухвалою від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в викликом/повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, у позовній заяві просив суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.
Третя особа - Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Павлоградського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без їхньої присутності. Покладаються на рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
З'ясував обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд встановив наступне.
23 червня 1995 року між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0950 га по АДРЕСА_1 .
Вказаний договір було укладено та зареєстровано на Павлоградській товарній біржі 23 червня 1995 року за № 243/НД.
Згідно копії реєстраційного посвідчення від 26 червня 1995 року, виданого замість реєстраційного напису, право власності на вказану вище земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі зазначеного раніше договору купівлі-продажу нерухомого майна і записано в реєстрову книгу за № 3-183.
Відповідно до довідки КП Павлоградське міжміське БТІ, право власності на будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано. Станом на 26 червня 1995 року, по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0950 га на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого 23 червня 1995 року Павлоградською філією Придніпровської товарної біржі за р. 243-НД.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 26 травня 2022 року.
Позивач є рідним братом померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження, серія НОМЕР_2 від 11.09.1957, серія НОМЕР_3 22.01.1963. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.
Постановою державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що право власності на вище вказану земельну ділянку не зареєстровано за спадкодавцем, а зареєстровано за ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Таким чином, на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час їх виникнення.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом.
За змістом ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоду по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорі даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно буди досягнуто згоди.
Так, право укладати договори купівлі-продажу і реєструвати їх на товарній біржі передбачено ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» № 1956-ХІІ від 10 грудня 1991 року згідно ч. 2 якої угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Положеннями ст. 47 ЦК УРСР (в ред. 1963 року) передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
Відповідно з п. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею.
Відповідно до п. 5 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
В укладеному договорі купівлі-продажу сторони повністю погодили усі істотні умови у тексті біржового договору, всі зобов'язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі. Також факт купівлі-продажу і виконання умов укладеного договору ніким не оскаржено і ніким не оспорюється.
Оскільки ОСОБА_3 повністю виконав умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, фактично володів об'єктом нерухомості, договір купівлі-продажу нерухомого майна не визнавався недійсними, на підставі ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР і ст. 49 ЗУ «Про власність» набув право власності на спірний об'єкт нерухомості і правомірно володів ним.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217-1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Отже оскільки договір купівлі-продажу є дійсним, позивач є братом померлого, інших спадкоємців немає, передбачених законом підстав для невизнання дійсним неоспореного договору купівлі-продажу нерухомого майна в судовому порядку немає,суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги визнати дійсним договір купівлі-продажу та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 , укладений 23.06.1995 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований Павлоградською філією Придніпровської товарної біржі за № 243/НД.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя С. Г. Юдіна