180/1858/25
3/180/886/25
13 жовтня 2025 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з відділення поліції №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, непрацюючого, проживаючого за
адресою:
АДРЕСА_1 ,-
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
02.09.2025 року о 20.30 год. в м. Марганець вулиця Незалежності (Лермонтова), 18, ОСОБА_1 керував ТЗ, не маючи права керування ТЗ так, як посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії не отримував та не навчався, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 до суду не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином про, що в матеріалах справи містяться відповідні докази, заяв чи клопотань не надав, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ст. 268 КУпАП присутність правопорушника під час розгляду даної категорії справ не є обов'язковою за умови належного сповіщення останнього про день, час та місце проведення судового засідання.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП так, як вина його підтверджується дослідженими доказами.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Надати письмові пояснення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Неявку ОСОБА_1 до суду, суд сприймає, як спосіб захисту та спробу уникнути адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 по ч.5 ст.126 КУпАП про адміністративне правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1№441782 від 02.09.2025 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП; рапортом працівника поліції; інформацією ВП №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на ОСОБА_1 ; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА №4304417 від 19.03.2025 р. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. довідкою, складеною інспектором САП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Є. Вітько згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , меш. АДРЕСА_1 , згідно бази ІПНП на протязі року притягувався до адміністративної відповідальності 19.03.2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, 15.07.2025 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП; довідкою, складеною інспектором САП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Є. Вітько в якій зазначено, що відповідно до інформаційно-телекомунікаційної системи інформаційного порталу Національної поліції України, транспортний засіб марки "ВАЗ 21101" державний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; довідкою, складеною інспектором САП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Є. Вітько відповідно до якої, інформація щодо отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня, а також відеоматеріалом оглянутим у судовому засіданні.
Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 - у судовому засіданні не встановлено.
Обставинами, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - є вчинення правопорушення повторно протягом року.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 те, що він являється особою, яка повторно протягом року вчинила порушення, передбачене частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, всі обставини справи в їх сукупності вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він не перебуває у приватній власності правопорушника, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по адміністративному стягненню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Відповідно до ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23-24, 33-35, 40-1 , ч. 5 ст. 126, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років, без оплатного вилученням транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула