Справа № 944/5545/25
Провадження №1-кс/944/795/25
13.10.2025 рокум.Яворів
Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне затримання, в порядку ст.206 КПК України,
13.10.2025 до Яворівського районного суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подана в порядку ст.206 КПК України на незаконне затримання.
На обґрунтування скарги вказує на те, що 09.10.2025 її разом з чоловіком ОСОБА_3 затримали на блокпості в Тячіві працівники правоохоронних органів та прикордонної служби звинувативши її чоловіка у спробі незаконного перетину кордону. Після чого склали протокол, у якому зазначено, що він відмовляється від ВЛК та бронювання, хоча фактично він мав бронювання й вже проходив ВЛК 09.09.2025. Заявник зазначила, що підпис в складених документах не відповідає волі її чоловіка, під час підписання документів були використані технології зміни тексту. На час затримання ОСОБА_3 мав відстрочку до 19.08.2026, що відображається у мобільному додатку «Резерв».
Згодом, 11.10.2025 ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_1 доставили до 184 навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ). Наразі заявника не допускають до чоловіка, якого незаконно утримують.
Дослідивши вказану скаргу та матеріали додані до неї, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
З аналізу ст.206 КПК України слідує, що слідчого суддю наділено повноваженнями забезпечити додержання прав особи, за умови тримання такої особи під вартою з порушенням її прав.
Тобто за наявності у слідчого судді даних про незаконне затримання, тримання під вартою, з порушенням прав особи, яка утримується слідчий суддя зобов'язаний діяти за приписом ст.206 КПК України.
Так, частиною 2 ст.206 КПК України передбачено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Стаття 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Водночас слід зауважити, що відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан задля протидії військовослужбовцям російської федерації та на теперішній час продовжено строк проведення загальної мобілізації.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст.64, 65 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У відповідності до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Як убачається із змісту скарги у даному випадку має місце незгода скаржника із діями посадових осіб ТЦК та СП пов'язаними з мобілізацією.
Згідно з норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи ТЦК та СП і військової частини не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції. Відтак ОСОБА_3 не є затриманою особою в розумінні кримінального процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Таким чином, слідчий суддя, як і інші службові особи органів державної влади має діяти виключно в межах наданої компетенції.
Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя вважає, що підстави для застосування положень ст.206 КПК України та задоволення заяви відсутні.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , поданої в порядку 206 КПК України.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу скаржника на те, що у разі порушення прав чи інтересів ОСОБА_3 службовими (посадовими) особами ТЦК та СП чи військової частини при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту він вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст.2, 7, 9, 24, 26, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне затримання, в порядку ст.206 КПК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4