Справа № 944/4002/22
Провадження №2/944/157/25
13.10.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Колтуна Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Корабель С.А.,
представника позивача Варениці В.С.,
представника відповідача Бережнова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська районна центральна лікарня» Бродика Олега Володимировича, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
26.08.2022 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.04.1999 вона була прийнята на посаду швеї Яворівської центральної районної лікарні, 27.05.2003 була переведена на посаду молодшої медичної сестри цієї ж лікарні, яка була реорганізована шляхом перетворення у КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня». Наказом КНП ЯМР ЛО № 239-к від 26.07.2022 її було звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням штатів та чисельності працівників, на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, з 31.07.2022. Позивачу було відомо про те, що в КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» недостатньо фінансування, тому було прийнято рішення про скорочення штату та чисельності працівників. Про наступне вивільнення її було повідомлено письмово. Разом з тим адміністрацією не було запропоновано іншої вакантної посади, хоча на день видачі оспорюваного наказу в новому штатному розписі були наявні вільні вакансії, які відповідали її спеціалізації та кваліфікації, зокрема, посади молодшої медичної сестри. Також відповідачем було порушено її переважне право на залишення на роботі. Після введення нового штатного розпису на посаді молодшої медичної сестри клініко-діагностичної лабораторії працює ОСОБА_2 , яка до того працювала в поліклінічному відділенні лікарні на посаді молодшої медичної сестри. Посада молодшої медичної сестри не передбачає існування відповідного розряду, категорії, продуктивність праці і кваліфікація молодшої медичної сестри є однаковою. Однак, переведення на посаду молодшої медичної сестри клініко-діагностичної лабораторії ОСОБА_2 є порушенням права переважного залишення на роботі, оскільки безперервний стаж позивача понад 23 роки є значно більшим, ніж безперервний стаж вказаного працівника. Отже, звільнення ОСОБА_1 є незаконним, тому просить визнати протиправним та скасувати наказ КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 239-к від 26.07.2022 «Про звільнення»; зобов'язати КНП КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» поновити її на посаді молодшої медсестри клініко-діагностичної лабораторії КНП КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня»; стягнути з КНП КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня винесення рішення суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2022 головуючим суддею визначено Білецьку М.О.
Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області Білецької М.О. від 30.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання; залучено до участі у справі т.в.о. директора КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» Бродика О.В., як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; витребувано у КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» документацію щодо працівників.
15.08.2022 представником відповідача КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» Бережновим Є.В. подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , зважаючи на таке. В позовній заяві ОСОБА_1 не наводить доказів того, що в неї є переважне право на залишення на роботі внаслідок наявної в неї більш високої кваліфікації і продуктивності праці, ніж в інших працівників. У позовній заяві позивач зазначає, що посада молодшої медичної сестри не передбачає існування відповідного розряду, категорії тощо, тобто продуктивність праці і кваліфікація молодшої медичної сестри є однаковою. Зазначене твердження є безпідставним, оскільки посада молодшої сестри медичної нормується спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 05.10.2005, зареєстрованим Мінюстом за № 1209/11489 від 17 жовтня 2005 року, а саме п. 2.2.11, та визначає, що посада віднесена до 3-го розряду тарифної сітки. Кінцеве нарахування заробітної платні за такою посадою складається із посадового окладу та донарахувань, відповідно до умов праці. Так, заробітна платня позивача склала за липень 2022 року оклад 3147.79 грн. (154,9 год). Зменшення посадового окладу сталося за рахунок прогулів збоку ОСОБА_1 , які призвели до зменшення врахування фактично відпрацьованого часу.Заробітна платня ОСОБА_3 склала за липень 2022 року: оклад 3414,00 грн. (168 годин), тобто як за липень 2022 року позивач відпрацювала на 13,9 годин менше внаслідок порушення трудової дисципліни, що підтверджено доповідними записками. Окрім цього, клініко-діагностична лабораторія КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» є єдиним структурним підрозділом підприємства, та розташована в двох місцях за фактичними адресами вул. Львівська, 29 (поліклініка) та АДРЕСА_1 . Позивач обслуговувала виробничу територію лабораторії (прибирала підлоги) площею 60,05 м2, а ОСОБА_3 - 334,28 м2.За зазначених умов, невірним є твердження позивача про те, що вона мала рівні умови продуктивності праці з ОСОБА_3 . Представник відповідача зазначив, що відповідно до наказу №150-к від 10.08.2018 ОСОБА_3 було прийнято на посаду молодшої медичної сестри клінічної лабораторії поліклінічного відділення тимчасово на час відпустки ОСОБА_4 з 10.08.2018, де вона продовжує працювати, наказів про її переведення на інші посади, у тому числі, яку раніше займала позивач, не існує. Відповідно до штатного розпису КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» з 01.12.2021 є єдина клінічна лабораторія, як структурний підрозділ підприємства, а тому не має жодних правових підстав вважати, що перехід працівників з однієї виробничої будівлі до іншої є переведенням/прийняттям із займаної посади на посади іншого підрозділу підприємства. Окрім цього, процедура звільнення позивачем не оскаржується, а тому відповідач не викладає свої доводи щодо додержання процедури звільнення позивача з посади. На підставі викладеного представник відповідача вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
У зв'язку із настанням обставин, які унеможливлюють здійснення повноважень суддею Білецькою М.О., а саме довготривалою непрацездатністю, відповідно до розпорядження керівника апарату №238 від 23.12.2022 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» цивільну справу повторно розподілено та передано на розгляд судді Колтуну Ю.М.
03.02.2023 суддею винесено ухвалу про прийняття справи до свого провадження та призначення судового засідання.
Ухвалою суду від 18.05.2023 витребувано від КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» інформацію щодо переліку працівників на посаді молодшої медсестри лікарні станом на 31.07.2022; копії наказів про прийняття на роботу (переведення, переміщення тощо) відносно працівників, які працювали на посаді молодшої медсестри станом на 31.07.2022.
25.09.2025 представник позивача адвокат Варениця В.С. скерував до суду заяву, відповідно до якої позивач заперечила будь-які порушення нею трудової дисципліни, оскількиза весь час роботи в Яворівській районній центральній лікарні, свої трудові обов'язки виконувала добросовісно, не залишала без дозволу керівника своє робоче місце, до дисциплінарної відповідальності за більш ніж 23-річну трудову діяльність не притягувалася.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, просила позов задовольнити. Додатково зазначила, що наявні у матеріалах справи доповідні записки про нібито порушення нею трудової дисципліни, були для неї повною несподіванкою, про їх існуванням не здогадувалася, вважає, що такі складено безпосередньо перед звільненням, так як від неї після їх написання не вимагалося жодних пояснень з приводу вказаних порушень. Вважає, що такі укладалися без жодного обґрунтування.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Варениця В.С. позовні вимоги підтримав повністю. Наголосив на тому, що відповідачем не було дотримано вимог ст. 43 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 мала переважне право на залишення на роботі. Відповідач протиправно вирішив питання щодо неможливості залишення позивача на роботі лише в межах одного відділення, де вона працювала, а повинен був розглянути можливість її працевлаштування на відповідній посаді в інших відділеннях, де була вакантна ще одна посада молодшої сестри.
В судовому засіданні представник відповідача КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» Бережнов Є.В. позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Додатково зазначив, що процедура звільнення позивача дотримана. Переважне право залишення Ірзи М.П. на роботі є необґрунтованим стороною позивача, а порівняння з іншими особами є недоречним. Питання щодо переважного права залишення на роботі вирішується комісією. Також комісією було визначено критерії продуктивності праці. На час звільнення позивача були відсутні вакансії для неї.
В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору т.в.о директора КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» Бродик О.В. не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, клопотань не подавав.
Відповідно до змісту ч. 1 ст.58 ЦПК України, сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з ч.1 ст. 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за відсутності учасника, який не прибув в судове засідання.
Судом 25.09.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку зі складністю справи його складення та проголошення відкладено; проголошення судового рішення призначено на 13.10.2025.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Як установлено судом, ОСОБА_1 17.04.1999 була тимчасово прийнята на посаду швеї Яворівської центральної районної лікарні (Наказ №28 від 16.04.1999). 27.05.2003 була переведена на посаду молодшої медичної сестри лабораторії стаціонару (Наказ №63 від 27.05.2003), що підтверджується відомостями трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
Відповідно до рішення Яворівської районної ради Львівської області № 369 від 24 травня 2018 року Яворівська центральна районна лікарня реорганізована шляхом перетворення у Комунальне некомерційне підприємство Яворівської районної ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», а в подальшому у Комунальне некомерційне підприємство Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня».
12.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено про можливе вивільнення у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», яке відбудеться з 15 липня 2022 року, на підставі п. 1 ст. 1 ст. 40 КЗпП України, (наказ № 64 від 11.052022). Також у повідомленні було вказано, що станом на даний момент вільних вакантних посад, які відповідають кваліфікації немає, що підтверджується повідомленням КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 159 від 12.05.2022. Повідомлення про можливе вивільнення ОСОБА_1 отримала, що підтверджується її підписом.
Також 31.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено про можливе вивільнення у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», яке відбудеться з 31.07.2022, на підставі п. 1 ст. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, (наказ № 64 від 11.05.2022, в редакції наказу № 72 від 27.05.2022). Також у повідомленні було вказано, що станом на даний момент вільних вакантних посад, які відповідають її кваліфікації немає, що підтверджується повідомленням КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 83 від 31.05.2022. Підпис ОСОБА_1 в графі повідомлення отримала відсутній.
Актом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» про відмову від отримання повідомлення про можливе звільнення від 31.05.2022 зафіксовано відмову ОСОБА_1 отримати повідомлення про можливе звільнення у зв'язку із скороченням штату і чисельності працюючих.
Наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 239-к від 26.07.2022 «Про звільнення» молодшу медичну сестру клініко-діагностичної лабораторії ОСОБА_1 звільнено від займаної посади у зв'язку із скороченням штатів та чисельності працівників, на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, з 31.07.2022. Підставою для винесення цього наказу зазначено наказ «Про затвердження штатного розпису та скорочення штату і чисельності працюючих» № 64 від 11.05.2022.
ОСОБА_1 з даним наказом була ознайомлена та його копію отримала, що підтверджується її підписом та не заперечується сторонами.
Наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 64 від 11.05.2022 «Про затвердження штатного розпису та скорочення штату і чисельності працюючих» у зв'язку із необхідністю скорочення витрат на утримання підприємства та необхідністю проведення змін в організації виробництва та праці, затверджено і внесено в дію з 15.07.2022 штатний розпис у кількості 329 штатних одиниць.
З штатного розпису медичного персоналу КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», який діяв з 01.12.2021, встановлено, що: в структурі лікарні функціонували, зокрема, акушерсько-гінекологічне відділення, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 11,75 штатних одиниць; терапевтичне відділення, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 10,5 штатних одиниць; хірургічне відділення, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 8,0 штатних одиниць; відділення реанімації та інтенсивної терапії, біохімічна лабораторія, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 4,0 штатних одиниць.
Відповідно до штатного розпису медичного персоналу КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», який діяв з 01.12.2021, встановлено, що: в структурі лікарні функціонували, зокрема, акушерсько-гінекологічне відділення, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 1,0 штатних одиниць; протитуберкульозне відділення, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 1,0 штатних одиниць; дермато-венерологічний кабінет, немістить посади молодша медична сестра; стоматологічний кабінет, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 2,0 штатних одиниць; клінічна, біохімічна лабораторія, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 4,0 штатних одиниць.
Так, згідно з новим штатним розписом медичного персоналу КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», який вступив в дію з 31.07.2022, встановлено, що: в структурі лікарні функціонували, зокрема, пологове відділення, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 4,5 штатних одиниць; терапевтичне-паліативне відділення, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 9 штатних одиниць; хірургічно-хірургічне відділення, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 2 штатних одиниць; відділення реанімації та інтенсивної терапії, біохімічна лабораторія, де за посадою молодша медична сестра було передбачено 3,0 штатних одиниць.
Тобто згідно з нового штатного розкладу, який вступив в дію з 31.07.2022 за посадою молодша медична сестра відділення реанімації та інтенсивної терапії, біохімічна лабораторія передбачено лише 3,0 штатних одиниць.
Таким чином, фактично відбулася реорганізація відділень КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня».
Як установлено з довідки складеної начальником ВК КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» Конанець О.М. від 05.05.2022 №496, у звязку із необхідністю скорочення витрат на утримання підприємства та необхідністю проведення змін в організації виробництва та праці, відбулося скорочення штату та чисельності працюючих, станом на 31.07.2022 вільних вакантних посад не було.
Окрім цього за змістом довідки директора КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» І.Маринець від 18.09.2024 №84, щодо молодших медичних сестер клініко-діагностичної лабораторії КНП ЯМР ЛО «ЯЦРЛ», станом на 01.12.2021, згідно діючого штатного розпису в штаті Яворівської ЦРЛ було всього 4,0 посад молодших медичних сестер клініко-діагностичної лабораторії, з них: 3,0 посади молодших медичних сестер клініко-діагностичної лабораторії поліклініки та 1,0 посада стаціонару
Фактично працювало 4 особи: ОСОБА_1 - молодша медсестра стаціонару, ОСОБА_5 - молодша медсестра поліклініки, ОСОБА_6 - молодша медсестра поліклініки, ОСОБА_3 - молодша медсестра поліклініки. Станом на 31.07.2022 згідно наказу № 64 від 11.05.2022 було скорочено штат молодших медичних сестер клініко-діагностичної лабораторії стаціонару - 1,0 посаду. Таким чином 31.07.2022 ОСОБА_1 була звільнена у зв'язку із скороченням штату та чисельності працівників п. 1ст.40 КЗпП України.
Також представник відповідача надав витяг з наказу Яворівської центральної районної лікарні від 10.08.2018 №150-к про прийняття ОСОБА_7 на посаду молодшої медсестри клінічної лабораторії поліклінічного відділення тимчасово на час відпустки ОСОБА_4 з 10.08.2018.
Протоколом №1 від 15.05.2022 зафіксовано, що у вказаний день було проведено засідання комісії для визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, визнечено критерії для оцінки продуктивності праці працівниківв, за результатами якого вирішили доручити відділу кадрів зведену таблицю щодо працівників кожного структурного підрозділу.
Виходячи з даних, зазначених у порівняльній таблиці, дані про рівень кваліфікації та продуктивності праці працівників лікарні (зокрема клініко-діагностичної лабораторії) комісія і відобразила їх у відповідних таблицях, так згідно з п. 10 ч. 2 ст. 42 КЗпП України молодша медсестра ОСОБА_3 має переважне право на залишення на роботі як працівник, якій залишилося менше ніж 3 роки до настання пенсійного віку, досягнувши якого особа має право отримувати пенсійні виплати, загальний стаж її роботи 4 роки; молодша медсестра ОСОБА_1 має стаж роботи 23 роки; молодша медсестра ОСОБА_5 має стаж роботи 13 років; молодша медсестра ОСОБА_6 має стаж роботи 6 років. Також вказані працівники мали відпустки без збереження заробітної плати.
Суд не приймає до уваги, що адміністрацією лікарні як критерій для визначення продуктивності праці взято кількість днів перебування працівника на листку непрацездатності, оскільки перебування на листку непрацездатності є соціальною гарантією для працівників, а вихід працівника на лікування є конституційною гарантією для збереження здоров'я працівника, незважаючи на те, на якій посаді він би не працював.
Також згідно з протоколом засідання комісії для визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 4 від 13.07.2022 молодшу медичну сестру лабораторії ОСОБА_1 рекомендовано до скорочення.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Між сторонами виник спір щодо законності звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скорочення чисельності та штату працівників.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини четвертої ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з частиною другою ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Частинами першою, третьою ст. 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
При цьому, роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників одна з підстав для розірвання трудового договору.
Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.
Як роз'яснено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури, що спростовує протилежні доводи апеляційної скарги.
За вимогами ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Відтак, нормами трудового законодавства не передбачено здійснення судом перевірки доцільності скорочення працівників, ці питання стосуються суто внутрішньої господарської діяльності окремого суб'єкта господарювання та не є предметом доказування у судових спорах.
За загальним правилом, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність скорочення штату та чисельності працівників, оскільки право визначати чисельність і штат працівників належить власнику або уповноваженому ним органу (висновки Верховного Суду у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, від 27 травня 2021 року в справі № 201/6689/19).
Із матеріалів справи установлено, що в КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» відбувалися зміна в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності та штату працівників і як наслідок у відповідача були наявні правові підстави для звільнення працівників згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно з ч. 2 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Частинами 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Судом установлено, що письмовим повідомленням № 159 від 12.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено відповідачем про заплановане вивільнення, яке відбудеться 15.07.2022 та про відсутність вакантних посад, на які вона може бути переведена відповідно до кваліфікації, а також повторно повідомлено про можливе вивільнення 31.05.2022 №83, від отримання якого позивач відмовилася, що підтверджується відповідним актом.
Доводи відповідача про відсутність на день звільнення ОСОБА_1 вакантних посад молодшої медичної сестри кланіко-діагностиної лабораторії та інших вакансій, які б відповідали кваліфікації позивача на підприємстві, підтверджується наданими представником відповідача та дослідженими судом письмовими доказами, а саме описаними вище копіями штатних розписів КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», довідками від 05.05.2022 №496, протоколом № 1 засідання комісії для визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення від 15.06.2022, протоколом № 4 засідання комісії для визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення від 13.07.2022, повідомленнями про заплановане вивільнення № 159 від 12.05.2022, № 83 від 31.05.2022.
Зважаючи на зазначене вище, суд вважає обґрунтованими і погоджується з доводами відповідача про дотримання КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» як роботодавцем визначеної ч. 2 ст.40 та ч. 4 ст. 49-2 КЗпП України процедури звільнення працівника.
Доводи сторони позивача, про те, що в іншому відділенні була наявна вакантна посада молодшої медичної сестри суд не приймає, оскільки такі не підтверджені належними доказами
При цьому, сторона позивача посилається на порушення відповідачем вимог статті 42 КЗпП України щодо неврахування переважного права позивача залишення на роботі, як працівника з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві.
Позивач, обґрунтовуючи перевагу ОСОБА_1 перед іншими працівниками, які мають рівні з нею умови праці та кваліфікацію, посилається на таку обставину як тривалість і безперервність трудового стажу позивача на одній посаді та в одній і тій самій установі (понад 23 роки) та не дотримання роботодавцем вимог щодо ретельного проведення порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі і тих, які підлягали звільненню в зв'язку із скороченням чисельності і штату.
Суд, вирішуючи питання щодо дотримання відповідачем вимог статті 42 КЗпП України, зазначає таке.
Положеннями частини 1 ст. 42 КЗпП України регламентовано, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Рішення про скорочення чисельності або штату оформлюється, як правило, наказом по підприємству, до штатного розпису вносяться відповідні зміни.
При проведенні скорочення працівників для визначення переважного права на залишення на роботі і коректного, відповідно до норм законодавства, їх звільнення на підприємстві може бути створена спеціальна комісія або ці функції можуть бути покладені на постійно діючу комісію з укладення колективного договору.
Рівень кваліфікації вимірюється рівнем освіти працівника та здобутими навичками під час виконання робіт за певною спеціальністю. До уваги беруться дані останньої атестації працівника, обґрунтована і об'єктивна характеристика-відгук безпосереднього керівника про його роботу. Враховується також наявність (відсутність) документально підтверджених фактів притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності (догани) за останній робочий рік.
Продуктивність праці вимірюється певними виробничими показниками. Для працівників з погодинною оплатою праці показником продуктивності праці буде рівень невиробничих витрат робочого часу за останній робочий рік. Це, зокрема, кількість відпусток без збереження заробітної плати, наданих на прохання такого працівника. Враховується також обсяг втрат робочого часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (крім випадків виробничого травматизму чи професійних захворювань).
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації працівників перевага в залишенні на роботі надається тим, хто має більше (за своєю посадою чи професією) переваг, визначених частиною другою статті 42 КЗпП України та іншими законодавчими актами (наприклад, особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи, особам з інвалідністю, ветеранам праці, молоді з першим робочим місцем; працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку тощо).
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників (постанова Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19.
Як убачається з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, наданих відповідачем, відповідно до наведеного вище переліку, якій регламентує переважне право робітників на залишення на роботі, обставина, що надає позивачу переважне право, визначена абз. 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України (працівникам які мають тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві, в установі, організації).
Досліджений в судовому засіданні таблиці про критерії оцінки продуктивності праці та переважного залишення на роботі працівниікв КНП ЯМР ЛО «ЯЦРЛ» свідчить про те, що при проведенні роботодавцем порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі і тих, які підлягають звільненню, така обставина як безперервність та тривалість стажу роботи ОСОБА_1 в одній установі, була зазначена як підстава, що надає їй переважне право при звільненні в разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
Зокрема стаж роботи молодших медсестер клініко-діагностичної лабораторії ОСОБА_3 4 роки; ОСОБА_5 - 13 років; ОСОБА_6 - 6 років, тоді як стаж роботи ОСОБА_1 понад 23 роик.
Разом з тим більший стаж роботи позивача порівняно з іншими претендентами, не стосується визначення продуктивності праці, на що звернув увагу Верховний Суд, розглядаючи справу № 344/14664/21, постанова від 20.03.2024.
Тому обґрунтованими є посилання відповідача на відсутність у позивача переважного права на залишення на роботі як-то кваліфікація, продуктивність праці тощо.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 285/689/21 (провадження № 61-15801св21), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що: «У постановах Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі № 452/2056/18 (провадження № 61-6712св20), від 20 серпня 2018 року у справі № 537/1621/17 (провадження № 61-11983св18) зроблено висновок, що роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо. Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічні посади чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.
Разом з цим, суд вважає, що відповідач мав право враховувати при проведенні порівняння продуктивності праці факт наявності доповідних записок лікарів про порушення ОСОБА_1 порушення трудового розпорядку, що є показником недисциплінованості працівника, та факт обслуговування позивачем (прибирання) меншої площі в порівняні із показниками інших працівників.
Як установлено під час розгляду справи, роботодавець КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» при скороченні чисельності чи штату працівників, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, провів скорочення не лише за кількісною чисельністю працівників, а здійснив оцінку кваліфікації та продуктивності праці своїх працівників, за результатами такої оцінки надав переважне право на залишення на роботі на посадах працівникам з більш високою продуктивністю праці, зважаючи на конкретні посадові обов'язки, які виконували молодші медичні сестри до введення в дію нового штатного розпису в лікарні, зважаючи на те, що саме роботодавець володіє повною інформацією про результативність праці, що характеризує ефективність роботи на підприємстві.
Аналізуючи норми чинного законодавства, що регламентують порядок розгляду трудових спорів та практику Верховного Суду з аналогічних справ, відображену у постанові від 29 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 451/706/18, від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/1607/17-ц, можливо зробити висновок, що визначення працівника з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці є виключною прерогативою роботодавця як особи, яка володіє повною інформацією про результативність праці робітників, тоді як суд перевіряє лише правильність проведення та дотримання роботодавцем процедури звільнення, у тому числі за скороченням, конкретного працівника.
При цьому, суд зазначає, що незгода сторони позивача із зробленим відповідачем висновком про те, що показники праці позивача в порівнянні із показниками інших працівників, які мають рівні з нею умови праці, кваліфікацію та однаковий/менший стаж роботи, є більш нижчою, відноситься до виключної прерогативи роботодавця, оскільки визначення продуктивності праці робітника не відноситься до повноважень суду.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», як роботодавцем при звільненні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України позивача ОСОБА_1 із займаної посади, було дотримано визначену Законом процедуру звільнення, в тому числі і виконання відповідачем приписів ст. 42 КЗпП України, що регламентує врахування переважного права на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку, що у КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» дійсно мало місце скорочення штату та чисельності працівників. Оспорюваний наказ прийнятий відповідачем в межах наданих повноважень з дотриманням порядку звільнення позивача з роботи. Відповідачем виконано вимоги ст. 49-2 КЗпП України щодо попередження позивача про наступне вивільнення і про відсутність вакантних посад за відповідною професією чи спеціальністю, та вимоги статті 42 КЗпП України, а тому підстав для скасування оспорюваного нею наказу та, відповідно, підстав для визнання її звільнення незаконним і поновлення її на роботі, немає.
Статтею 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Враховуючи те, що в ході розгляду справи неправомірність звільнення позивача не знайшла свого підтвердження, не встановлено підстав для її поновлення на роботі, а розрахунок з позивачем роботодавцем було проведено та доказів її затримки позивачем надано не було, суд вважає, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є також безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.
Позивач звільнена від сплати судового збору за позовною вимогою про поновлення на роботі на підставі Закону України «Про судовий збір» та таку при поданні позову не оплачувала, а тому вказані витрат слід віднести на рахунок держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 129, 131, 133, 141, 223, 247, 249, 255, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
вирішив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», код ЄДРПОУ 22398210, адреса місцезнаходження: Львівська область, м. Яворів, вул. Лозинського, 4;
третя особа - т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська районна центральна лікарня» Бродик Олег Володимирович, службова адреса: Львівська область, м. Яворів, вул. Лозинського, 4.
Повне рішення суду складене і підписане 13 жовтня 2025 року.
Суддя Юрій КОЛТУН