Справа № 766/1045/25
н/п 2/766/7621/25
06.10.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ "Санфорд Капітал»" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що 23.11.2020 року ПАТ “Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 22032000447928, який складється з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговуваня клієнтів фізичних осіб у АТ “Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, розміщеними на офіційному сайті банку та індивідуальної частини, якою є вказаний крдитний договір. Підписанням кредитного договору позичальник підтвердив, що він акцептував Універсальний договір банківського обслуговуваня шляхом підписання Заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі. Банк свої зобов»язання виконав належним чином, шляхом зарахування на банківський поточний рахунок клієнта грошових коштів в сумі 47200,00 грн. Позичальник за договором виконав свої зобов'зання з повернення суми кредиту частково, узв'язку з чим станом на 27.09.2023 року виникла заборгованість позичальника перед банком у розмірі 40929,30 грн, з яких: залишок простроченого кредиту - 27524,50 грн; залишок прострочених комісій - 13404,80 грн. В подальшому сума заборгованості не змінювалася. 11.04.2024 року між АТ “Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» уклали договір факторингу 11/04/24, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта та на умовах визначених договором. Таким чином, ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22032000447928 від 23.11.2020 року. Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, сформований первісним кредитором, станом на 10.04.2024 року становить у розмірі 40929,30 грн, з яких: залишок простроченого кредиту - 27524,50 грн; залишок прострочених комісій - 13404,80 грн. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором 22032000447928 від 23.11.2020 року у розмірі 40 929,30 грн, та понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.05.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.10.2025 року ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позові просив розглядати справу у його відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на слухання справи у відсутність відповідачів, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядкуст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
23.11.2020 року ПАТ “Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 22032000447928, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговуваня клієнтів фізичних осіб у АТ “Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, розміщеними на офіційному сайті банку та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.
Підписанням кредитного договору позичальник підтвердив, що він акцептував Універсальний договір банківського обслуговуваня шляхом підписання Заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі.
Відповідно до п.1.1,1.2 кредитного договору банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) у тимчасове платне користування на поточні потреби у розмірі 47200,00 грн,, а позичальник обов'язується повернути кредит разом з процентами, а також належним чином виконати інші зобов»язання, строк кредитування становить 36 місяців, з кінцевою датою повернення кредиту 23.11.2023 року, з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.
Банк свої зобов»язання виконав належним чином, шляхом зарахування на банківський поточний рахунок клієнта грошових коштів в сумі 47200,00 грн.
Позичальник за договором виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту частково, сплативши суму у розмірі 39500,00 грн 23.02.2022 року, про що свідчать виписки по рахунку клієнта.
У зв'язку з чим, станом на 27.09.2023 року виникла заборгованість позичальника перед банком у розмірі 40929,30 грн, з яких: залишок простроченого кредиту - 27524,50 грн; залишок прострочених комісій - 13404,80 грн.
В подальшому сума заборгованості не змінювалася.
11.04.2024 року між АТ “Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» уклали договір факторингу 11/04/24, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта та на умовах визначених договором.
Таким чином, ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22032000447928 від 23.11.2020 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, сформована первісним кредитором, станом на 10.04.2024 року становить у розмірі 40929,30 грн, з яких: залишок простроченого кредиту - 27524,50 грн; залишок прострочених комісій - 13404,80 грн.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідност. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно дост. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням.
Згідно зіст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно до ч.1,2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог ТОВ «Санфорд Капітал»», так як в судовому засіданні встановлено, що внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором склалася заборгованість, яка в добровільному порядку боржником не погашена.
Відповідачем, всупереч положенням ст.12,81 ЦПК Українине було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх зобов'язань та спростування вимог позивача.
Таким чином, суд вважає, що належними та допустимими доказами було доведено те, що відповідач у повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання та не сплатив борг в повному обсязі за кредитними договорами, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення залишку простроченого кредиту в сумі 27524,50 грн.
Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, позивач також просить стягнути з відповідача залишку простроченої комісії в сумі 13404,80 грн.
Судом встановлено, що п.1.2 кредитного договору умовами договору визначена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третястатті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьоїстатті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
А тому вимога про стягнення заборгованості по залишку простроченої комісії у розмірі 13404,80 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ст. 141 ЦПК Україниз відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
Між ТОВ «Санфорд Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» було укладено договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року, за умовами якого, виконавець надає замовнику послуги правничої допомоги, а кілєнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги і сплатити винагороду. Сторони погодили, що сума витрат за надані послуги становить 7200,00 грн., що підтверджується Актом №4 про надання послуги з професійної правничої допомоги від 16.12.2024 року. З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн.
Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) суму заборгованості за кредитним договором № 22032000447928 ві 23.11.2020 року у розмірі 27524,50 грн як залишок простроченого кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 7200,00 грн, а всього у розмірі 9622,40 грн.
В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по залишку простроченої комісії у розмірі 13404,80 грн відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядкуст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяС. І. Майдан