Справа № 442/3630/20
Провадження № 1-кс/442/1314/2025
13 жовтня 2025 року суддя Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 у розгляді скарги на постанову старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12020140110000387 від 10.09.2021,
встановила:
ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги на постанову старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження№12020140110000387 від 10.09.2021.
В обґрунтування заяви покликається на те, що не довіряє судді ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що за її заявою було ухвалено рішення, яке скасовано апеляційним судом за їїї апеляційною скаргою.
В судовому засіданні заявниця заяву підтрималата зазначила, що не довіряє судді ОСОБА_4 , вважає її упередженою відносно неї. Зазначає, що вона зверталась до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії судді ОСОБА_4 .
Вивчивши надані матеріали про відвід слідчого судді ОСОБА_4 приходжу до наступного висновку:
положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України визначено підстави відводу щодо судді, зокрема відповідно до п.4 ч.1 ст.75 суддя не може брати участь у кримінальному проваджені за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст.80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Як визначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
У чинному кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Беручи до уваги недовіру до слідчого судді заявницею, з метою недопущення виникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді у розгляді справи, вважаю за доцільне заявлений відвід задоволити.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80 КПК України, суд, -
ухвалила:
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 у розгляді скарги на постанову старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12020140110000387 від 10.09.2021 - задоволити.
Справу №442/3630/20 за скаргою ОСОБА_3 передати в канцелярію суду для розподілу справ між суддями автоматизованою системою документообігу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 14.10.2025.
Суддя ОСОБА_1