13.10.2025
Провадження № 1-кп/337/605/2025
ЄУН №337/5169/25
13 жовтня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисниці ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України,
встановив:
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, мотивуючи наявністю ризиків передбачених п.1,5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в цілому не заперечував проти домашнього арешту, однак просить застосувати нічний домашній арешт, оскільки він має намір на працевлаштування.
Захисниця ОСОБА_5 заперечувала з приводу часових рамок застосування домашнього арешту вказавши, що у її підзахисного є пропозиції влаштуватися на роботу, він не має на меті кудись виїжджати. Також вказала, що протягом перебування під домашнім арештом ОСОБА_4 порушень не допускав. Просить застосувати домашній арешт на період з 18-00 годин до 07-00 години.
Прокурор заперечував проти клопотання захисту вказавши, що дійсно ОСОБА_4 не допускав порушень цілодобового домашнього арешту, але доказів працевлаштування не надано.
Вислухавши пояснення учасників суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, суд виходить із того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, і усвідомлюючи можливу міру покарання, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Крім цього не маючи офіційних джерел доходів, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються ОСОБА_4 .
Суду не надано доказів, які б давали можливість припустити, що ризики змінились або зменшились, і вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які існували при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Твердження сторони захисту про намір ОСОБА_4 працевлаштуватися і наявність пропозиції на влаштування не підкріплені жодними доказами.
Посилання сторони захисту на факт не порушення обов'язків обвинуваченим, та їх виконання, як на один із чинників заперечень проти клопотання прокурора, суд сприймає критично, так як сам по собі запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стимулює обвинуваченого на виконання процесуальних обов'язків, бо у протилежному випадку, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, і обвинувачений це усвідомлює.
Суд вважає, що забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 на даний час можливо шляхом продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як інші заходи, на даний час, в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченими покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. 176, 177, 181, 314-317, 331, 369-372, 392 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , до 11 грудня 2025 року (включно).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати на виклик до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Виконання ухвали доручити ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
Ухвала в частині продовження застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1