Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4225/25
(заочне)
10.10.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суду Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 , в інтерсеах якої діє адвокат Бора Ю.В., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Виноградівського районного суду від 07.07.2022 року у справі №299/2741/22 було розірвано шлюб між позивачкою та ОСОБА_2 . Цим же судовим рішенням було встановлено обов'язок відповідача сплачувати на користь матері дитини аліменти на утримання спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 гривень на місяць. Крім сплати аліментів (за винятком останніх двох місяців) відповідач своїх батьківських обов'язків щодо піклування про дитину не виконує в тій мірі, яка є необхідною для її повноцінного та успішного становлення. Син проживає разом з матір'ю, відповідач ніяких додаткових витрат на утримання дитини не здійснює, допомоги у її вихованні, догляді за нею не надає. Позивачка вказує, що з часу встановлення розміру аліментів за рішенням суду відбулася зміна сімейного стану відповідача. Так відповідач мав на утриманні непрацездатну матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інваліда II групи. Однак, як стало відомо позивачці мати відповідача померла ще ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, батько на даний час має повну спроможність фінансового забезпечувати спільну з позивачкою дитину у повній відповідності до її потреб та інтересів. У зв'язку з цим позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача на утримання сина аліменти в частці від його доходу - у розмірі однієї чверті всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка та її представник будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з"явилася, однак представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність та про те, що позовні вимоги підтримує повністю, просить суд такі задоволити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, з невідомих суду причин в судове засідання не з'явився і від нього не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки. Відзив на позов відповідач не подав.
Відтак, у відповідності до порядку, встановленого ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних міркувань.
Суд встановив, що з 31.07.2010 по 07.07.2022 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
В даному шлюбі у сторін народилася одна дитина - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.07.2022 року у справі №299/2741/22 шлюб між сторонами розірвано та встановлено обов'язок відповідача сплачувати на користь матері дитини аліменти на утримання спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 гривень на місяцьдо ждосягнення дитиною повноліття.
Відповідач аліментні зобов'язання не виконував за винятком останніх двох місяців.
Разом з цим на даний час витрати на утримання дитини сторін збільшилися.
Для матеріального забезпечення, розвитку дитини, освіти, забезпечення його повноцінного харчування, належних умов для життя та духовного розвитку, організації відпочинку виникає потреба у додаткових грошових коштах.
У зв'язку з війною та інфляційними процесами (знецінення гривні) купівельна спроможність позивачки зменшилась , подорожчали продукти (овочі та фрукти), одяг, всі інші побутові товари і необхідні дитині речі.
Також позивачці стало відомо, що відбулася зміна сімейного стану відповідача - він мав на утриманні непрацездатну матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інваліда II групи. Як повідомляє позивачка, їй стало відомо, що мати відповідача померла ще ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, відповідач, як батько на даний час має повну спроможність фінансового забезпечувати спільну з позивачкою дитину у повній відповідності до її потреб та інтересів.
Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України.
За змістом ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто обов'язок утримувати дитину є рівним для обох батьків.
За вимогами ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 181,192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі N 6-143 цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст. 360-7 ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд приходить до висновку, що звернення позивачки із вимогою про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачкою способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону, відповідно позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак із відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13,18, 81, 141, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Виноградівського районного суду від 07.07.2022 року у справі №299/2741/22 та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Левко Т. Ю.