Справа № 344/18317/23
Провадження № 11-кп/4808/432/25
Категорія ст. 331 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
08 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретаря с/з - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника- ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 31.07.2025 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7 (Обвинувачений), в кримінальному провадженні №12024090000000620 за ч.4 ст.189, ч.3 ст.289, ч.3 ст.28 ч.1 ст.357 КК України
1. Зміст ухвали суду першої інстанції.
1.1. Суд продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до 29.09.2025.
1.2. Рішення мотивовано тим, що сторона обвинувачення довела наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
2. Доводи апеляційної скарги прокурора.
2.1. Вважає, що суд необгрунтовано застосував альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства. Враховуючи вказані обставини, суд мав право не визначати розмір застави (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).
2.2. Крім того, суд не врахував, що обвинувачений категорично не визнає вину в інкримінованих йому злочинах, вчинення злочинів у складі організованої групи, попередні судимості, підвищену суспільну небезпеку особи та суспільний інтерес до справи.
2.3. Потерпіла хвилюючись за своє життя, змушена була виїхати за межі Івано-Франківської області та переховуватись до моменту викриття та затримання членів зазначеної організовано групи.
2.4. На даний час в судовому засіданні не допитана жодна особа з числа потерпілих та свідків, більшість з яких особисто знайомі з обвинуваченим, якому відомі адреси їх проживання. A тому внесення застави за обвинуваченого ОСОБА_7 та звільнення його з-під варти може негативно позначитись на ході судового розгляду зазначеного кримінального провадження, а також безпеці потерпілих і свідків.
2.5. Обставини справи, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_7 , його соціальні зв'язки у кримінальному світі, дають підстави вважати про те, що застава, як альтернативний запобіжний захід, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.
Просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
3. Провадження в апеляційному суді.
3.1. В засіданні апеляційного суду прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
3.2. Обвинувачений та його захисник заперечили доводи апеляційної скарги прокурора, просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Захисник звернула увагу, що її клієнт офіційно працевлаштувався та сумлінно виконує покладені на нього процесуальні обов'язки. Про те, що він перебував у розшуку її клієнт не знав, а коли дізнався сам прибув в прокуратуру.
4. Апеляційну скаргу прокурора належить залишити без задоволення з таких мотивів.
Суд, продовжив щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і визначив заставу як альтернативний запобіжний захід згідно з приписами ч. 3 ст. 183 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК в сумі 302 800 грн (100 н.м.д.).
Обгрунтував це потребою досягнення необхідного балансу між правами особи і виконанням завдань кримінального провадження.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким рішенням суду.
По-перше. За змістом ч. 3 ст. 183 КПК суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, однак має право її не визначати у випадках, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК (погроза насильством чи застосування насильства). Це право суду, рішення щодо застави прийняте в межах, визначених законом.
По-друге. У матеріалах провадження є дані про те, що обвинувачений утримується під вартою з 07.10.2024.
Суд апеляційної інстанції виходить із того, що з плином часу ризики зменшуються, і тому ті підстави, які обумовлювали потребу тримання під вартою на початкових етапах розслідування, вже не можуть бути надалі бути обгрунтуванням тримання під вартою без визначення застави.
По-третє. Застава внесена, і на час розгляду апеляційної скарги обвинувачений виконує всі обов'язки, покладені на нього судом згідно з ч. 5 ст. 194 КПК.
Дані про їх невиконання відсутні, а тому є всі підстави вважати, що застава як запобіжний захід на час розгляду апеляційної скарги виконує свою превентивну функцію, обвинувачений виконує процесуальні обов'язки.
Цим спростовані доводи прокурора про те, що такий альтернативний запобіжний захід, не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити дієвість кримінального провадження.
5. Висновки.
Суд першої інстанції врахував усі необхідні обставини цього провадження, дані про особу обвинуваченого і прийняв законне, обгрунтоване та належно вмотивоване рішення.
Тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 31.07.2025 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в кримінальному провадженні №12024090000000620 щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується за ч.4 ст.189, ч.3 ст.289, ч.3 ст.28 ч.1 ст.357 КК України - залишити без змін.
Ухвала не оскаржується.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4