Справа № 953/6192/25
н/п 2/953/2775/25
14 жовтня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Лушпай В.О.
учасники справи у судове засідання не з'явились
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Рестріелт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Стислий виклад позицій сторін
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АН "Рестріелт" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованість станом на 09.06.2025 у розмірі 27 440,12 грн, судових витрат, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 785,01 грн. Також просить справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 відноситься до приватного житлового фонду та перебуває на балансі Товариства. Товариство надавало послуги відповідачу, однак останній не розрахувався за такі.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Суд ухвалою від 25.06.2025 відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до розгляду.
Розгляд справи неодноразово відклався з метою належного повідомлення відповідача, зокрема, до 14.10.2025.
27.07.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Також вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
14.10.2025 учасники справи у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Позивач отримав судову кореспонденцію у електронному кабінеті, що підтверджується відповідними довідками суду. Відповідач повідомлявся шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судової повістки на адресу його реєстрації, поштові повідомлення повернулися з відмітками: "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою" (на судове засідання 14.10.2025), що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
За таких обставин, ураховуючи належне повідомлення учасників справи про судовий розгляд справи, позицію позивача про можливість розгляду справи у відсутність його представника, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України.
Суд ухвалою від 14.10.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідачки згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку в судове засідання всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 431754410 від 18.06.2025 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 36447681) ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 .
Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 відноситься до приватного житлового фонду та перебуває на балансі Товариства.
Відповідно до умов публічного договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2011, що опублікований в газеті "Харьковские известия" від 18.08.2011 Товариство здійснює витрати необхідні для забезпечення утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а власники квартир, на виконання умов вказаного договору, сплачують на користь Товариства компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Згідно з п. 1 договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2011 споживач доручає, а балансоутримувач приймає на себе зобов'язання по здійсненню витрат необхідних для забезпечення утримання будинків і споруд та прибудинкової територій, а споживач зобов'язаний своєчасно відшкодовувати балансоутримувачу такі витрати, а також витрати пов'язані з виконанням такого доручення у строк і на умовах, що передбачені цим договором.
Згідно з п. 4 вказаного публічного договору від 01.08.2011 розрахунковим періодом є календарний місяць. Відшкодування споживачем витрат балансоутримувача здійснюється (платежі вносяться) не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно з пунктом 1 договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2024, що опублікований в газеті "Інфо Сіті" від 16.04.2024 № 46-47 (805-806) (договір - 2024), споживач доручає, а управитель (балансоутримувач) приймає на себе зобов'язання по здійсненню витрат необхідних для забезпечення утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкових територій, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів (при їх установці та користуванні), освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів, гарячого (за наявності) та холодного водопостачання, водовідведення, опалення, електропостачання, тощо) (далі - послуги) у житлових будинках, перелік яких додається до даного договору (додаток №1), а споживач зобов'язаний своєчасно відшкодовувати балансоутримувачу забезпечення утримання такі наведених витрати, вище що необхідні для будинків і споруд та прибудинкових територій, а також витрати пов'язанні з виконання такого доручення, у строк та на умовах, що передбачені цим договором.
Згідно з п. 5 договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2024 розрахунковим періодом є календарний місяць. Відшкодування споживачем витрат управителя (балансоутримувача) здійснюється (платежі вносяться) не пізніше 05 числа місяця, що настає за розрахунковим.
У додатках № 1 до договору-2024 встановлено перелік будинків, балансоутримувачем яких є Товариство, серед яких значиться і будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
Розділом № 1 додатку № 2 до договору-2024 передбачений розрахунок щомісячного відшкодування, що підлягає сплаті споживачами житлового будинку АДРЕСА_2 .
Розділом № 2 додатку № 2 до договору-2024 передбачений розрахунок (загальний для всіх будинків за переліком згідно додатку № 1) відшкодування комунальних послуг (опалення, водопостачання холодної води, водовідведення, тощо), що підлягає сплаті споживачами на користь управителя (балансоутримувача).
Відповідно до картки розрахунків по квартплаті з 01.05.2022 до 09.06.2025 за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед Товариством у розмірі 27 492,12 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 ЦПК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 64, 66, 67, 162 ЖК України власники квартир, наймачі повинні своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов договору з організацією, яка обслуговує будинок, а також приймати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.
Стаття 179 ЖК України передбачає, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. №45, власник або наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором чи законом.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Частиною першою статті 641 ЦК України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною(частина перша статті 642 ЦК України).
Отже, за встановлених обставин суд вважає, що позивач шляхом публікації в газеті "Харьковские известия" від 18.08.2011 договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2011, в газеті "Інфо Сіті" від 16.04.2024 договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2024, зробив пропозицію укласти договір. Указана пропозиція була повністю та безумовно прийнята відповідачем, як особою, яка володіє майном у відповідному будинку. Жодного заперечення щодо отримання послуг відповідач не заявляв.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, аналізуючи аналогічні положення законодавства про житлово-комунальні послуги щодо обов'язку споживача, сформувала такий висновок, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Отже, відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані послуги.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
За таких обставин, суд висновує, що відповідач відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України , як власник нерухомого майна, зобов'язаний сплачувати компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Отже, позивач надав докази на підтвердження виконання зобов'язання щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до умов публічного договору від 01.08.2011, 01.04.2024. водночас відповідач, в порушення умов публічного договору, за отримані послуги належним чином не сплачує належну компенсацію, внаслідок чого за адресою: АДРЕСА_3 утворилась заборгованість у сумі 27 492,12 грн, що підтверджується поданим розрахунком.
Відповідач не надав жодного доказу на спростування вказаних обставин, своєї незгоди або будь-яких заперечень щодо наданого позивачем розрахунку суду не надав.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 422,40 грн і 7 785,01 грн, відповідно.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачена сума судового збору (частина перша статті 141 ЦПК України).
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):
- договір про надання правової допомоги № 14/07-23-2 від 14.07.2025;
- акт приймання-передачі виконаних робіт № 4 від 18.06.2025, відповідно до якого надано такі послуги: ознайомлення з документами складання позову - 5 000 грн; компенсація витрат за отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 41 грн, додаткова винагорода (гонорар успіху) у розмірі 10 % - 2 744,01 грн. Загальна сума 7 785,01 грн;
- копію ордеру на надання правової допомоги від 18.06.2025, яким Товариство уповноважило Костирю Г.А. на представництво інтересів у Київському районному суді м. Харкова.
Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.
У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п'ятої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд враховує, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. Позивач заявив до стягнення 27 440,12 грн, а витрати на правову допомогу у розмірі 7 785,01 грн, тобто більш ніж 28 % від суми позову. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення заборгованості за наданні послуги, яка не потребує формування складної правової позиції). А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи, є підставою для часткової відмови у задоволенні таких вимог (5 041,01 грн), а до стягнення підлягає сума у розмірі 2 744 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 76 - 81, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Рестріелт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Рестріелт" заборгованість за надані послуги у розмірі у розмірі 27 440,12 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Рестріелт" про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Рестріелт" 2 744,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
У решті заяви відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АН "Рестріелт" (61004, м. Харків, вул. Катерининська, 46; ЄДРПОУ 24137933).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складено та підписано 14.10.2025.
Суддя Роман ВІТЮК