02.10.2025
ЄУН 389/1648/21
Провадження №1-кп/389/126/21
02 жовтня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру -ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку глави 39 КПК України кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120160001114 від 17.07.2020 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Знам'янка Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, раніше не судимий,
який обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України,
29.06.2020 приблизно о 21:35 год ОСОБА_6 знаходився поряд з приміщенням гаражу, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Перебуваючи у вказаному місці шляхом вільного доступу таємно викрав належний ОСОБА_7 велосипед «Phoenix 26-0114» спортивного типу, вартістю 3700 грн., який знаходився поряд з приміщенням гаражу, розташованого за вищевказаною адресою. Після цього ОСОБА_4 з місця події зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 3700 грн.
Крім того, 16.07.2020 приблизно о 22:30 год ОСОБА_6 знаходився напроти домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Перебуваючи у вказаному місці, скориставшись тим, що його дії не помічені сторонніми особами, ОСОБА_6 , переліз через паркан та таким чином проник на територію подвір?я вказаного домоволодіння, де шляхом вільного доступу таємно повторно викрав належний ОСОБА_8 велосипед «WINNER VIKING 26» вартістю 3433 грн 33 коп. Після цього ОСОБА_4 з місця події зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 3433 грн 33 коп.
Вказані суспільно-небезпечні діяння ОСОБА_9 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Під час проведення досудового розслідування кримінального провадження судово-психіатрична експертиза ОСОБА_4 проведена не була.
Разом з тим, під час судового розгляду кримінального провадження, за клопотанням прокурора ухвалою суду від 20.09.2021 у справі було призначено судово-психіатричну (амбулаторну) експертизу спрямовану на встановлення психічного стану обвинуваченого ОСОБА_4 .
За результатами проведеної амбулаторної судово-психіатричної експертизи експертами Комунального некомерційного підприємства КЗ "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" зроблено висновок за №443 від 14.12.2021, в якому вказано, що для уточнення діагнозу та відповідей на поставленні питання ОСОБА_4 необхідне проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Ухвалою суду від 27.10.2022 стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 було призначено судово - психіатричну експертизу (стаціонарну), проведення якої доручено експертам Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради". На виконання ухвали суду з Кропивницької філії судово- психіатричних експертиз ДУ "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків міністерства охорони здоров'я України" надійшло повідомлення, в якому вказано, що судово-психіатрична експертна комісія в структурі КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" з 14.11.2022 припинила свою діяльність. Утворена філія судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків міністерства охорони здоров'я України", як юридична особа. Також з повідомлення вбачається, що новоутворена установа провидить всі види експертиз лише амбулаторно.
У зв'язку із зазначеним судом 16.05.2023 постановлено ухвалу про призначення стаціонарної судово - психіатричної експертизи стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 проведення якої доручено експертам Дніпровської філії судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків міністерства охорони здоров'я України". Однак, знову ж таки стаціонарна судово-психіатрична експертиза експертами проведена не була у зв'язку з призупиненням Дніпровською філією судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків міністерства охорони здоров'я України" з 01.07.2023 проведення стаціонарних судово-психіатричних експертиз.
Далі судом 14.08.2023 постановлено ухвалу про призначення у кримінальному провадженні стаціонарної судово - психіатричної експертизи стосовно обвтнуваченого ОСОБА_4 , проведення якої доручено експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків міністерства охорони здоров'я України". Однак, вкотре стаціонарна судово-психіатрична експертиза експертами проведена не була у зв'язку з тим, що у складі Львівської філії судово-психіатричних експертиз функціонує лише відділення стаціонарної судово-психіатричної експертизи лише для осіб, які перебувають під вартою. Відділення для проведення стаціонарних судово-психіатричних експертиз щодо осіб, які не перебувають під вартою, призупинило свою роботу через невідповідність умов утримання та здійснення нагляду.
Наказом МОЗ № 865 від 08.05.2018 «Про затвердження порядку проведення судово-психіатричної експертизи» встановлено, що СПЕ проводять державні спеціалізовані судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України. Державною спеціалізованою установою судово-психіатричних, судово-психологічних і комплексних судових експертиз Міністерства охорони здоров'я України є ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України». При цьому, насьогодні та на час постановлення судом ухвали стаціонарна експертиза проводиться виключно у Львівській філії судово-психіатричної експертизи інституту.
За викладених обставин, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, ухвалою суду від 17.10.2024 у справі призначено додаткову амбулаторну судово-психіатричну експертизу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , проведення якої доручено експертам Кропивницької Філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України".
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №16 від 14.01.2025 проведеної на виконання ухвали суду від 17.10.2024, ОСОБА_4 у момент скоєння правопорушення страждав і в даний час страждає стійким хронічним психічним захворюванням у формі - шизофренія параноїдна, яке вимагає лікувальних заходів (відповідно до МКХ-10, F-20). За своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та розумно керувати ними. У відношенні інкримінованого правопорушення ОСОБА_4 слід вважати неосудним. Підпадає під дію ч.2 ст.19 КК України. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання (а.с. 195-197 т.2).
З урахуванням наявних у матеріалах судового провадження відомостей щодо психічного захворювання ОСОБА_4 , яке позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, зокрема додаткової амбулаторної судово психіатричної експертизи №16 від 14.01.2025, судом, в порядку ст.362 КПК України, постановлено ухвалу від 05.06.2025 про зміну порядоку розгляду кримінального провадження та продовження судового розгляду даного кримінального провадження згідно з правилами, передбаченими Главою 39 КПК України щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.18 КК України суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Таким чином осудність є однією із загальних ознак суб'єкта кримінального правопорушення, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності.
Виходячи з положень ст.19 КК України неосудна особа позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.
Статтею 505 КПК України передбачено, що обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
В свою чергу, згідно з ч.3 ст.503 КПК України кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно-небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи.
Так, виходячи з положень статей 23,24 КК України, умисел є однією із форм вини, як ознаки злочину, яка включає усвідомлення особою характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання (свідоме допущення) їх настання.
З системного аналізу норми вбачається, що умисел є ознакою усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв такої ознаки є неможливим у разі порушення психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх дій та керувати ними, тобто є неосудною. Із зазначеним станом несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст.24 КК України, як ознаки суб'єктивної сторони злочину.
Таким чином, суд виключає з фабули інкримінованих подій посилання на спрямованість умислу, мотиву та мети дій ОСОБА_4 .
У судовому засіданні, ОСОБА_4 у присутності свого захисника зазначив, що в обвинувальному акті усе правильно вказано як він викрадав велосипеди. Влітку 2020 року, коли вже було темно, взяв біля приміщення гаражу розташованого по АДРЕСА_2 велосипед, потім покинув його. Так само взяв і другий велосипед, що знаходився у дворі будинку, розташованого по АДРЕСА_2 . Побачив велосипеди та забрав їх, потім покинув. Навіщо брав велосипеди пояснити не зміг, розкаюється у вчиненому.
Разом з тим, факти вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України доводиться наступними дослідженими судом доказами:
- потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що проживає разом з дружиною за адресою АДРЕСА_2 ?янка. Влітку 2020 року у вечірній час (було темно) дружина почула якийсь шум у дворі, вийшла та побачила, що немає його велосипеда «WINNER VIKING 26». Він теж вийшов на подвір'я, взяв дружини велосипед та погнався за злодієм, але не наздогнав. Далі поліція подивилася по відеокамерах і крадія знайшли. Мати ОСОБА_4 частково відшкодувала шкоду, дала 500 грн. Загалом претензій до останнього він не має;
- рапортом поліцейського СРПП Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 17.07.2020, відповідно до якого 16.07.2020 зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_8 , який мешкає за адресою АДРЕСА_3 , про те, що о 22:30 год 16.07.2020 почув гуркіт у дворі, коли вийшов, то виявив, що з двору зник велосипед марки «Вінер» білого кольору попереду сидіння для дитини. Заявник побачив невідомого чоловіка, якого підозрює у крадіжці велосипеда та який направлявся у бік вул.Маяковського, даний чоловік високого зросту, одягнений у чорну коротку куртку (а.с. 69 т.1);
- протоколами прийняття заяв про вчиненя кримінальних правопрушень від 16.07.2020 та від 13.10.2020, згідно з якими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили про крадіжку належного їм майна. ОСОБА_7 про крадіжку велосипеда «Phoenix 26-0114», ОСОБА_8 про крадіжку велосипеда «WINNER VIKING 26» (а.с.68, 90 т.1);
- протоколом огляду місця події від 16.07.2020, згідно з яким оглянуто територію домоволодіння за адресю: АДРЕСА_3 (а.с. 71 т.1);
- протоколом проведення слідчого експеримента від 29.10.2020 та відеозаписом до нього відповідно до яких свідок ОСОБА_10 показав та розказав, обставини за яких ОСОБА_4 а залишив у нього вдома за адресою вул.В.Лінника,55, місто Знам'янка в липні 2020 року спортивний велосипед білого кольору «WINNER» на якому приїхав до нього того ж дня ввечірній час (а.с. 76-83 т.1);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.10.2025, згідно з яким свідок ОСОБА_11 впізнала чоловіка, який 29.06.2020 о 21:35 год здійснив крадіжку велосипеда біля приміщення гаражу за адресою АДРЕСА_2 , яким виявився ОСОБА_4 (а.с.96-98,99 т.1);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.10.2020 та відеозаписом до нього згідно з якими свідок ОСОБА_11 показала і розказала обставини, за яких ОСОБА_4 , 29.06.2020 о 21:35 біля гаражу, що по АДРЕСА_2 викрав належний ОСОБА_7 велосипед «WINNER» (а.с.100-107,108 т.1).
- висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №4177 від 17.12.2020 відповідно до яких ринкова вартість велосипеда «Phoenix 26-0114» складає 3700 грн, ринкова вартість велосипеда «WINNER VIKING 26» - 3433 грн 33 коп. (а.с. 119-123 т.1).
Суд вважає, що докази, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечних діянь є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.
Тим самим, усі досліджені у цьому провадженні докази сторони обвинувачення, як кожен окремо, так і їх сукупність, з урахуванням показань потерпілого, підтверджують обставини, що регламентовані ст.505 КПК України щодо часу, місця, способу вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечних діянь та вчинення цих суспільно небезпечних діянь саме ОСОБА_4 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що у справі існує сукупність наведених вище та досліджених судом допустимих прямих і непрямих доказів, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними та достатньо повно викривають дії ОСОБА_4 . Аналізом наведених доказів підтверджено вчинення ОСОБА_4 зазначених об'єктивних дій, зміст яких свідчить про вчинення ним інкримінованих йому суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів та вважає їх достатніми для висновків про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінальних правопорушень та надання правової кваліфікації діям останнього.
Вважаючи достатньо забезпеченими під час судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Виходячи з досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає факт вчинення ОСОБА_4 інкримінованих суспільно-небезпечних діянь доведеним «поза розумним сумнівом», яка випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів).
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку суд вважає, що дії ОСОБА_4 є суспільно небезпечними діяннями, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених: ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка); ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», роз'яснено, що зазначені примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
Відповідно до ст.92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно зі ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ч.1 ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Положенням ч.2 ст.94 КК України передбачено, що надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до ч.2 ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння, у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення у стані неосудності, що виключає можливість застосування покарання, що підтверджується висновком додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи №16 від 14.01.2025, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчинених суспільно-небезпечних діянь, суд вважає, що ОСОБА_4 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, тому суд відповідно до норм ст.513 КПК України постановляє ухвалу про застосування стосовно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру.
Водночас з огляду на дату вчинення (29.06.2020) ОСОБА_4 у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, те, що стан неосудності останнього був встановлений вже під час розгляду кримінального провадження в суді, а до суду надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних праовопрушень, враховуючи приписи ст.49 КК України, суд ввважає за необхідне зазначити, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне посягання у стані неосудності, не підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст.49 КК (крім випадків, передбачених ч. 4 ст.515 КПК), оскільки вона не є суб'єктом кримінального правопорушення. (Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 26.11.2024 у справі № 482/2230/18).
Обираючи вид примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 суд враховує характер та тяжкість вчинених ним діянь, тяжкість та характер захворювання, ступінь небезпечності психічно хворого, який вчинив суспільно-небезпечні діяння та представляє небезпеку для суспільства і вважає за необхідне застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Виходячи з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові №7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
У силу ст.118,124 КПК України, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, стягненню не підлягають.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено. Речові докази відсутні. Запобіжний захід ОСОБА_4 не обраний.
Керуючись ст.124, 362, 370-372, 395, 503, 512, 513, 516 КПК України, суд,
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив суспільно небезпечні діяння, передбачені ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Процесуальні витрати на залучення експертів віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1