13 жовтня 2025 року
судді Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області Гайдар І.О. на рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2025 року.
Рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2025 року у складі судді та двох присяжних задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна. Так, рішенням суду визнано недієздатним ОСОБА_2 , 1952 року народження, та призначено його племінника ОСОБА_1 , 1976 року народження, опікуном недієздатного.
Відповідно до ст. 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Отже, користуючись наданим правом, не погоджуюсь з думкою більшості членів колегії (присяжних) в частині призначення опікуном ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Частиною 1 статті 41 ЦК України передбачено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
За змістом статті 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Суд за поданням органу опіки та піклування встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна (ч.1 ст. 60 ЦК України).
Таким чином, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства щодо захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне рішення та висновок щодо доцільності призначення опікуна, і саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
В ході судового розгляду під час надання пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що крім заявника у недієздатного є інші родичі - рідна сестра, а також племінники, які одночасно є братом та сестрою заявника ОСОБА_1 і які також проживають в селищі Юріївка, де мешкає ОСОБА_2 , та в сусідньому селі.
Заявник стверджував, що його мати є особою похилого віку, 1948 року народження, і через це вона не може надавати сторонню допомогу своєму братові, однак матеріали справи не містять жодних письмових доказів щодо стану здоров'я сестри недієздатного ОСОБА_2 , як і того, що вона не може здійснювати догляд за своїм братом.
Встановлено, що ні заявником в заяві, поданій до суду, ні органом опіки і піклування у висновку про можливість призначення опікуном ОСОБА_1 не обґрунтовано неможливість здійснювати догляд більш близькими родичами, зокрема, рідною сестрою ОСОБА_2 . У висновку також не вказані відомості про відсутність інших осіб, які б могли здійснювати догляд, та які не є військовозобов'язаними, як заявник ОСОБА_1 (а.с.47-48).
Окремо необхідно відмітити, що хоча ОСОБА_2 страждає на психічну хворобу впродовж 57 років і жодний з документів у справі не свідчить про те, що його психічний стан останнім часом погіршився, тільки в минулому році його племінник вирішив звернутись до суду з проханням вирішити питання про визнання дядька недієздатним та призначення опікуна.
Суд також звертає увагу, що на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення конкретної особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
У справі висновок органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном.
З огляду на вищевикладене, вважаю, що за встановлених обставин у суду не було підстав для призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , оскільки під час судового розгляду не доведено, що саме військовозобов'язаний заявник є тією єдиною особою, що здатен здійснювати права та обов'язки опікуна.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, на мою думку, заява ОСОБА_1 може носити ознаки штучного створення підстав для отримання відстрочки від мобілізації, тому її мета не відповідає меті призначення опікуна відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, з огляду на викладене вище, не погоджуюсь з прийнятим рішенням в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним та вважаю його передчасним, тому у задоволенні заяви в цій частині необхідно було відмовити та тимчасово, до призначення опікуна, покласти обов'язки щодо здійснення опіки над ОСОБА_2 на орган опіки та піклування.
Окрема думка складена та підписана 13 жовтня 2025 року.
Суддя І.О.Гайдар