Справа № 201/11461/25
Провадження № 2-а/201/108/2025
13 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів
До Соборного районного суду міста Дніпра 15 вересня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У поданому позові ОСОБА_1 просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5657224 від 06 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП, та провадження по справі закрити.
В обґрунтування доводів позову позивач вказує на те, що 06 вересня 2025 року у Вінницькій області, автодорога М-30 378 км., Управлінням патрульної поліції відносно нього винесено постанову серія ЕНА № 5657224 від 06 вересня 2025 року та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за ч. 4 ст. 122 КУпАП за нібито перевищення ним дозволеної швидкості руху . Швидкість вимірювалася приладом Tru CamТС008365.
Зазначену постанову вважає незаконною з наступних підстав.
Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що ділянка автодороги М-30 378 км у Вінницькій області проходить на території с. Стрижавка, а тому знаходячись на території населено пункту дозволена швидкість руху транспортного засобу повинна бути не вищою ніж км/год (пункт 12.4 ПДР України). Проте, перед даною ділянкою дорожнього руху не було встановленого жодного знаку, який вказував би на те, що рух транспортних засобів йде в межах населеного пункту. На підтвердження чого надав фото ділянки дорожнього руху з яких вбачається, що дана ділянка є автодорогою з двома полосами руху в обох напрямках із роздільним бар?єром, на узбіччі якого є багаторічна рослинність та немає ознак, що це є населеним пунктом.
Окрім того в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 5657224 від 06 вересня 2025 року вказано, що він їхав на території населеного пункту с. Стрижавка хоча через цей населений пункт він не рухався, а рухався по автодорозі М30, яка проходить по маршруту автодороги Е50, в об?їзд м. Вінниця, зі сторони м. Хмельницького, на підтвердження чого надав скріншот з інтернет мап, з якого вбачається, що автодороги M30 та Е50 не проходять по території с. Стрижавка, а саме селище знаходить на півночі від автодоріг М30 та Е50, тобто у постанові про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5657224 від 06 вересня 2025 року співробітником поліції було умисно неправомірно вказано, що він їхав по території с. Стрижавка.
Також, зазначив, що дорожній знак, який інформує про можливість здійснення контролю за порушення Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів не був встановлений.
Прилад TruCam тримався співробітником поліції капралом Стеценком Сергієм Олександровичем у руках та поряд не було жодного обладнаного майданчику для стаціонарного встановлення приладу вимірювання руху, на підтвердження чого надає фото, з якого вбачається, що співробітник поліції після нього продовжив використовувати прилад TruCam в руках та підходить із ним до інших учасників дорожнього руху.
Прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліцій, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», в якій зазначено шо поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху.
Отже, відповідно до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням інший спосіб, зокрема тримати в руках.
03 жовтня 2025 року представником Департаменту патрульної поліції через систему «Електронний суд» було подано відзив на адміністративний позов в якому просили суд відмовити в задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, під час несення служби на автомобільній дорозі М-30 «( Стрий - Тернопіль - Вінниця - Умань - Кропивницький - Знам'янка - Дніпр «Ізварине») 378 км в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 ПДР України с. Якушинці Вінницького району 06 вересня 2025 року екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номер ТС008365) було виявлено порушення Правил дорожнього руху а саме, водій транспортного засобу Lexus з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 118 км/год, чим перевищив швидкість руху на 68 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Поліцейський підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача.
Інспектор Стеценко Сергій Олександрович виніс постанову за ч. 4 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 1700 грн., відповідно до санкції статті . На підтвердження даних обставин надали фото та відео запис на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу що перевищив встановленні Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону.
Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника. Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред'явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.
Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04.10.2018 року.
Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI ІІ 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903 2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCAM визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 N 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 № 193.
На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012 р. № 437 затверджено перелік засобів вимірювальної техніки.
До вказаного переліку було включено засіб вимірювальної техніки -«Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який на підставі вказаного наказу було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.
На підставі вищевикладеного, 29 серпня 2012 фірмі Laser Technology, Inc., яка є виробником TruCAM, було видано Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2903-2012.
Вищевказана процедура проведення державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки з подальшою реєстрацією таких типів вимірювальної техніки в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки була передбачена положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, (втратив чинність 01.01.2016 р.) та іншими підзаконними нормативно правовими актами, які наразі втратили чинність.
Так, відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, (втратив чинність 01.01.2016 р.) засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, підлягають державним приймальним та контрольним випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю їх відповідності затвердженим типам і обов'язковим вимогам нормативних документів з метрології.
Також відповідно до п. 1.3. «Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки», затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 19.02.2002 № 100 (втратив чинність 14.06.2016 р.) сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки видаються на підставі позитивних результатів державних приймальних або державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки іноземним виробникам засобів вимірювальної техніки або їхнім офіційним представникам в Україні (далі - іноземні виробники) - для офіційного підтвердження затвердження типу засобів вимірювальної техніки і можливості їх ввезення на територію України партіями.
Тобто вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно вироблялися в Україні або ввозити на територію України партіями.
Саме на виконання вимог вищевказаних нормативно-правових актів, які наразі втратили чинність, і здійснювалися державні приймальні випробування приладу TruCAM з подальшою реєстрацією останнього в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
Дійсно, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 TruCAM був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
Виходячи з вищевказаних положень, у разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України.
Однак, засоби вимірювальної техніки, які були ввезені на територію України та введені в експлуатацію до моменту виключення їх із вказаного Державного реєстру, дозволяється застосовувати, оскільки в даному випадку закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Також необхідно зауважити, що відповідно до п. 3 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.07.2016 № 1161, який є чинним, зберігання інформації про затверджені типи засобів вимірювальної техніки, унесені в установленому порядку до набрання чинності Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, як і формування та ведення вказаного реєстру, здійснювалося до 01 січня 2019.
При цьому, прилад TruCAM було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно, його подальша експлуатація жодним чином не обмежена нормами чинного законодавства.
Наразі єдиною та визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до засобів вимірювальної техніки, які вже введено в експлуатацію, є необхідність здійснення їх повірки.
Відповідно до ст. 17 «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 р. № 1314-VI (набрав чинності 01.01.2016 р.) законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
В свою чергу, відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32881, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 21.04.2025р. та чинного до 21.04.2026 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI ІІ 20/20 № ТС008365 є придатним до застосування, як у ручному так і в автоматичному режимах.
Новим законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 р. № 1314-VI (набрав чинності 01.01.2016 р.), не передбачено повторного проходження даної процедури сертифікації для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, такої процедури як «сертифікація» взагалі вже не міститься в нормах чинного законодавства України.
Для всіх законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, згідно наказу Мінекономрозвитку від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочні інтервали. В тому числі це стосується вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних, до яких відноситься і вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM. Міжповірочний інтервал для нього становить 1 рік (свідоцтво про повірку додається до матеріалів справи).
Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCAM LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc, також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Також Мінеконономрозвідку ДП «Всеукраїнським державним науково виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП Урметртестстандарт») надано лист роз'яснення від 01.10.2019 року № 22-38/49 що опломбування лазерних випромінювачів швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20, не передбачене експлуатаційними документами, методикою повірки або іншими нормативними документами (копія додається).
У вище зазначеному листі проінформовано також, що прилад TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, прилад також може бути встановлено на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового ТЗ, вимірювання швидкості руху ТЗ, документування результатів вимірювання та фотофіксація належної до цих результатів дорожньої ситуації.
Факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеними компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, фотознімками приладу TruCam, на яких зафіксований факт правопорушення. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством
Окрім того зазначили, що в поставні серії ЕНА №5657224 від 06 вересня 2025 була здійснена описка, де замість село Якушинці інспектором було вказано село Стрижавка, кілометр вчинення правопорушення було зазначено вірно, ці дані підтверджуються фото та відео, де зазначено широту та довготу, що дає можливість пересвідчитись, що дане місце є населеним пунктом Якушинці з відповідним кілометром.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19 липня 2019 року справа № 276/1186/16-а зазначено, що: суд звертає увагу, що допущена інспектором у постанові описка (невідповідність) щодо дати винесення постанови, виправлення статті за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, не свідчать про відсутність події такого адміністративного правопорушення, та не може бути самостійною підставою для звільнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Тому, помилково зазначений інспектором населений пункт не свідчать про відсутність події такого адміністративного правопорушення, та не може бути самостійною підставою для звільнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Відповідач Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції правом на подання відзиву не скористався хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримали 06 жовтня 2025 року.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2025 року справа за указаним позовом була передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с. 20).
Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 18 вересня 2025 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення відкрито (а.с. 24-25).
Фактичні обставини встановленні судом
06 вересня 2025 року поліцейським 2 взвод 3 рота 1 бат. Управління патрульної поліції у Віницькій області Стеценко С.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5657224, згідно з якою позивач 06 вересня 2025 року о 09:01 год., дорога АД М3 378 км., керуючи автотранспортним засобом марки Lexus RX 350 НОМЕР_1 , перевищив швидкісний режим, рухався зі швидкістю 118 км/год., перевищивши встановлене обмеження швидкості на 68 км/год. Швидкість вимірювалась за допомогою лазерного вимірювача швидкості Tru Cam 000749 чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП..
Відповідно до указаної постанови ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 гривень.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Правомірність та обґрунтованість указаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. п. 1.1.-1.5. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частина 4 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
З відеоматеріалів, доданих до відзиву на позовну заяву (відеозапис clip-1) вбачається, що інспектор роз'яснив водію права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. При цьому жодних заперечень чи пояснень щодо скоєного правопорушення від позивача не надходило, також від позивача не надходило клопотань щодо перенесення розгляду справи чи бажання скористатись іншими правами визначеними ст.268 КУпАП.
Щодо доводів позивача про незаконний розгляд справи на місці зупинки автомобіля.
Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Конституційний суд України у рішенні від 26 травня 2015 року в справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КпАП України дав офіційне тлумачення зазначеній нормі. Вказано, що положення цієї статті, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 276 КУпАП).
Відповідно до частини 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено інспектором на місці зупинки транспортного засобу з винесенням постанови, яка є предметом оскарження.
Щодо доводів позивача про місце скоєння правопорушення, а саме село Стрижавка, що не відповідає дійсності суд зазначає наступне.
Так в наданому відзиві відповідачем зазначено що в постанові серії ЕНА №5657224 від 06 вересня 2025 року було здійснена описка, де замість село Якушинці інспектором було вказано село Стрижавка, кілометр вчинення правопорушення було зазначено вірно, ці дані підтверджуються фото та відео, де зазначено широту та довготу, що дає можливість пересвідчитись, що дане місце є населеним пунктом Якушинці з відповідним кілометром.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19 липня 2019 року справа № 276/1186/16-а зазначено, що: суд звертає увагу, що допущена інспектором у постанові описка (невідповідність) щодо дати винесення постанови, виправлення статті за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, не свідчать про відсутність події такого адміністративного правопорушення, та не може бути самостійною підставою для звільнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Тому, помилково зазначений інспектором населений пункт не свідчать про відсутність події такого адміністративного правопорушення, та не може бути самостійною підставою для звільнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Так, в якості доказу на підтвердження наявності події адміністративного правопорушення, а саме факту перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості руху, представником відповідача до суду надана копія файлу із фотозображенням, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 реєстраційний номер № ТС008365.
Матеріалами справи підтверджується, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС008365 отримав свідоцтво ДП «Укрметртестстандарт» № 22-01/32881 від 21 квітня 2025 про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювання техніки, який засвідчує, що лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 № ТС008365 відповідає вимогам технічної документації.
Відповідно до сертифікату Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012, лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 затверджено як засіб вимірювальної техніки.
Отже, суд вважає, що подані до матеріалів справи копії фотознімка та відеозапису, здійснені лазерним вимірювачем швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 № ТС008365, в розумінні положень статті 251 КУпАП, можуть мати доказову силу в питанні встановлення факту перевищення ТЗ допустимої швидкості руху, проте вказане можливо лише за умови дотримання уповноваженою особою процедури використання даного приладу.
Як вбачається з доводів позивача, під час вимірювання швидкості Lexus RX 350 державний номерний знак НОМЕР_1 , лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 № ТС008365 не був встановлений стаціонарно, а знаходився в руках працівника поліції, що не дає змоги таким чином використовувати працівником поліції вимірювач швидкості транспортного засобу у такому режимі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що зазначені твердження позивача про розміщення приладу TruCam спростовуються приписам статті 40 Закону України «Про національну поліцію».
Проте, суд вважає, що доводи відповідача щодо використання лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCam і вимірювання швидкості руху, в спосіб «наведення поліцейським позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль», є помилковими. При цьому, суд бере до уваги правову позицію Шостого апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 24 січня 2024 року у справі №758/8181/23, відповідно до якої прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості транспортних засобів не може триматися у руках інспектора, а повинен бути стаціонарно вмонтованим чи розміщеним відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідачем у цій справі не надано належних доказів того, що вимірювання швидкості відбувалося стаціонарно розміщеним приладом TruCam, а відтак, матеріали не підтверджують наявності належного технічного доказу вчинення позивачем правопорушення, у зв'язку з чим доводи позивача в цій частини є обґрунтованими.
Так, статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» регламентовано застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення.
За змістом ч.1 ст.40 цього Закону в редакції на час фіксації події, що є предметом оцінки суду, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Отже слід дійти висновку, що даною нормою закону встановлений порядок застосування, зокрема, технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки та засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель. Інших способів використання технічних засобів, а ніж ті, які визначені в статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», законодавцем не визначено.
Таким чином, суд констатує, що лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 № ТС008365, який у розумінні положень статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, що не був закріплений (розміщений) в порядку, передбаченому ст. 40 Закону, а знаходився в руках поліцейського, не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості, результати якого можуть розглядатися судом як доказ у справі.
Використання уповноваженою особою лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCAM в спосіб тримання в руках, не може бути визнати таким, що відповідає нормам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки за змістом цієї норми технічний засіб може бути монтований / розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Значення слів «монтований/розміщений» в контексті наведеної статті закону слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або ж розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху (механічного (регулярного чи випадкового) коливання предмета навколо точки рівноваги) під час вимірювання швидкості. При цьому, використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено, про що також зроблено висновок у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду 18 липня 2024 року у справі № 161/8600/24, від 21 січня 2021 року у справі № 157/703/20.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належного використання технічного засобу TruCam у спосіб, передбачений законом, а також не підтвердив факт об'єктивної сторони адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування правомірності рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, проте належних доказів у справі не надано.
Разом з тим, аргументи позивача про обов'язковість встановлення дорожнього знака 5.70 є необґрунтованими, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1091 до Правил дорожнього руху були внесені зміни, в результаті яких дорожній знак 5.70 позначає «Зміну схеми руху», і він більше не використовується для інформування учасників дорожнього руху про здійснення фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Підсумовуючи вказане, з огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА 5657224 від 06 вересня 2025 року слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №5657224 від 06 вересня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1 700 грн. за порушення ч. 4 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_2 .
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.О. Демидова