Справа № 953/10774/25
н/п 2/953/4433/25
про передачу справи за підсудністю
"13" жовтня 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі: судді Лисиченко С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якої просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, який зареєстровано першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, запис №1291 про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ; час для примирення - не надавати; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_3 ; стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі (сплачений нею судовий збір).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 10.10.2025 позовну заяву передано для розгляду головуючій судді Лисиченко С.М.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність передачі позовної заяви за підсудністю з наступних підстав.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно зі ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог ч.6,8 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
На виконання вказаних вимог, судом було сформовано запит у Єдиному державному демографічному реєстрі щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача у справі.
Відповідно до даних, які містяться у відповіді №1882568 від 13.10.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 позовної заяви вбачається, що дітей від шлюбу вони з ОСОБА_2 не мають.
Разом із цим, до позовної заяви ОСОБА_1 додано довідку від 04.12.2023 №6327-5003056828 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно з даними якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
13.10.2025 судом сформовано запит щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та отримано відповідь №1882580, згідно з даними якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував довідку від 04.12.2023 №6327-5003056828, однак станом на 13.10.2025 термін дії довідки закінчився.
17.09.2025 ОСОБА_2 отримав довідку №6334-5003814887, видану УСЗН Немишлянського району ХМР, місце проживання: АДРЕСА_3 , довідка діюча.
Згідно статті 1 ч.1 абз.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (стаття 4 ч.1, 2 Закону).
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014року №509, зі змінами, регулює як механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і облік даних про внутрішньо переміщених осіб, включених до Єдиної інформаційної бази, у тому числі, містить дані про фактичне місце проживання/перебування таких особи, які по суті являють собою реєстрацію фактичного місця проживання/перебування цих особи у зв'язку із тимчасовою окупацією частини території України, на якій була проведена реєстрація місця проживання/перебування осіб до їх переселення до інших регіонів країни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ за ч.1 ст.27 ЦПК України.
Як було зазначено, ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки від 17.09.2025 №6334-5003814887 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, із визначеним місцем проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до Немишлянського району м.Харкова.
Відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
При цьому слід зауважити, що правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. У разі, якщо судом не буде вжито заходів щодо передачі цивільної справи за підсудністю, як наслідок, справа буде розглядатись неповноважним судом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, відповідно до ст. 31 ЦПК України, дану позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Немишлянського районного суду м.Харкова за місцем реєстрації відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 23, 27, 28, 31, 187, 258, 260 ЦПК України, суд -
Цивільну справу №953/10774/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю до Немишлянського районного суду м.Харкова.
Копію ухвали направити позивачці для відома.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/
Суддя- С.М. Лисиченко