Справа №751/5016/25
Провадження №2/751/1554/25
10 жовтня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Островської А.С.,
представників позивача АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» - Верби А.С., Думчевої І.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Бородухи М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по акту про порушення,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по акту про порушення № 001290 від 09 січня 2025 року у розмірі 26 679 гривень 44 копійки та судового збору.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що між ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» правонаступником якого є АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» та відповідачем 19 квітня 2018 року було укладено договір № 180/91 про користування електричною енергією.
24 січня 2024 року відповідачу було припинено надання послуги з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з наявною заборгованістю за спожиту електричну енергію. Незважаючи на це, відповідачем було здійснено самовільне підключення електричної енергії до свого помешкання, але заборгованість за надані послуги так і не погашена. 09 січня 2025 року під час проведення контрольного огляду за адресою: АДРЕСА_1 , у споживача ОСОБА_1 було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а саме самовільне підключення до електричної мережі оператора системи без порушення схеми обліку. Відключення було проведено 24 січня 2024 року. У зв'язку з чим 09 січня 2025 року на відповідача ОСОБА_1 було складено Акт про порушення №001290.
Оскільки під час складання акта про порушення № 001290 споживач ОСОБА_1 відмовився його підписувати, Акт про порушення було підписано представниками АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» та свідком
ОСОБА_2 . Також під час перевірки було складено схему підключення електроустановок споживача, на якій зазначено переріз та матеріал мереж споживача, а також проведено відеофіксацію виявленого порушення. Другий примірник Акта про порушення № 001290 від 09 січня 2025 року було надіслано на адресу відповідача поштою, рекомендованим листом, в супровідному листі і в п. 11 самого Акта про порушення було вказано дату, час і місце проведення комісії по розгляду даного Акта, а також запрошено споживача особисто або через уповноваженого представника взяти участь у комісії. Даний лист № 57/57/329/01-13 від 13 січня 2025 року згідно трекінгу поштового відправлення 14 січня 2025 року було направлено відповідачу та отримано останнім 20 січня 2025 року. 27 лютого 2025 року відбулось засідання комісії Чернігівських міських електричних мереж (далі - Чернігівські МЕМ) по розгляду Акту про порушення № 001290 від 09 січня 2025 року, споживач або його представник на дане засідання не з'явилися, тому комісія розглянула даний акт та всі додані до нього матеріали без присутності споживача і вирішила визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії згідно вимог ПРРЕЕ, який склав 2410 КвТ/год, що дорівнює 26 679 гривень 44 копійки, а також надіслали споживачу рахунок на оплату вартості необлікованої електричної енергії, який мав бути оплачений протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
06 березня 2025 року на адресу відповідача було направлено рекомендованим листом копію протоколу № 65 від 27 лютого 2025 року засідання комісії Чернігівських МЕМ по розгляду Акта про порушення № 001290, копію розрахунку та рахунок на оплату вартості необлікованої спожитої енергії. У даному листі було вказано, що рахунок повинен бути сплачений протягом тридцяти днів з дати отримання, а у разі відсутності оплати або відсутності угоди на реструктуризацію даного боргу, справа буде передана до суду. Згідно з інформацією по трекінгу даного поштового відправлення, лист було повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання. З метою досудового врегулювання спору 16 травня 2025 року на адресу відповідача було направлено лист з проханням оплатити заборгованість або звернутись до Товариства із заявою про реструктуризацію боргу, проте станом на день подачі позовної заяви до суду ОСОБА_1 заборгованість по Акту про порушення № 001290 від 09 січня 2025 року не сплатив, за реструктуризацією боргу не звертався, жодних дій для урегулювання питання оплати у досудовому порядку не здійснив.
30 червня 2025 року через канцелярію суду надійшов відзив
ОСОБА_1 на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає і просить відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, а також відмовити у відшкодуванні судових витрат. Заперечення обґрунтовує тим, що між ним та позивачем відсутні договірні правовідносини, як і належні та допустимі докази факту самовільного підключення або виникнення заборгованості. Вважає, що позивач не є постачальником електричної енергії, а виконує функції оператора системи розподілу, що не надає йому права вимагати оплату за електроенергію як за товар. Відповідач зазначає, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1434 від 13 листопада 2018 року позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, а про те, що ліцензія позивача анульована позивач замовчує. Крім того, звертає увагу суду на те, що попередження та Акт про порушення по факту не були отримані ним, про це свідчить відсутність підпису та відмітки про їх отримання. Більш того, вони не були відправлені, оскільки трек-номер 0505145630180 відправлення, який наданий позивачем до позову, не зареєстрований в системі відправлень АТ «УКРПОШТА», тобто відповідач не був проінформований про відключення. Відповідач заперечує існування заборгованості перед позивачем за спожиту енергію, як товар, що стала підставою для відключення житлового будинку. Докази існування заборгованості у відповідача перед позивачем у справі відсутні, а також відсутні докази існування правовідносин позивача з іншим суб'єктом. Вважає, що сам факт виявлення підключення до електромережі не є достатнім для висновку про вчинення саме відповідачем самовільного підключення до електромережі. Крім того, вимоги про оплату необлікованої електроенергії не підтверджені належними актами звірки (а.с. 46-50).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 09 червня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
14 липня 2025 року через канцелярію суду від представника позивача АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» - адвоката Верби А.С. надійшла відповідь на відзив, вважає позовні вимоги АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» правомірними і є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Зазначає, що до 01 січня 2019 року електропостачання за адресою:
АДРЕСА_1 , здійснювалось на підставі договору про користування електричною енергією від 19 серпня 2018 року, укладеного між відповідачем та ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» в особі директора Чернігівських МЕМ. На підставі отриманої ліцензії з 01 січня 2019 року надає послуги з розподілу електричної енергії на території Чернігівської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності Товариства та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата, а послуги з постачання електричної енергії споживачам надають інші підприємства, які в свою чергу отримали ліцензію на постачання електричної енергії. За адресою:
АДРЕСА_1 , після 01 січня 2019 року продовжувалось споживання електричної енергії, що було зафіксовано під час проведення контрольних оглядів представниками Чернігівських МЕМ, а також споживачем передавались показники лічильника через Вайбер-бот, заяв чи заперечень від відповідача не надходило, тому договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається таким, що укладений. Щодо неотримання ОСОБА_1 попередження про припинення надання послуг, представник позивача зазначає, що порядок надсилання попереджень про відключення врегульовано п. 7.5 ПРРЕЕ. У додатках до позову міститься копія попередження № 10867-1р від 05 січня 2024 року з доказами направлення, зокрема з описом поштового вкладення з печаткою АТ «УКРПОШТА», на якій зазначено дату його прийняття - 05 січня 2024 року, а також виписка зі списку згрупованих поштових відправлень за 05 січня 2024 року з печаткою АТ «Укрпошта». Відповідач у своєму відзиві плутає поняття «заборгованість за спожиту електричну енергію» та «заборгованість за необліковану електричну енергію», які не є тотожними (а.с. 70-71).
15 серпня 2025 року відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву. Зазначає, що до позову на підтвердження отримання ліцензії позивачем не було додано ні оригіналу, ні копії або витягу з ліцензійного реєстру. Крім того, позивачем не надано жодного доказу здійснення АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на території Чернігівської області та м. Чернігова господарської діяльності на законних підставах. До того ж, в матеріалах справи відсутні факти (докази) приєднання відповідача до умов договору. Відсутні також і докази того, що позивач надавав, продавав або передавав будь-який товар (електроенергію), за яку відповідач мав би розрахуватися, а тому вимога сплатити кошти неправомірна та не відповідає нормам ЦК, ГК та вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (а.с. 74-77).
15 серпня 2025 року судове засідання протокольною ухвалою суду відкладено, у зв'язку із наданням представнику позивача можливості ознайомитись з доповненнями до відзиву.
03 вересня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Посилається на те, що позовні вимоги є неправомірними, у зв'язку з чим просить відмовити позивачу у їх задоволенні. Вказуючи на те, що правосуб'єктність позивача не встановлено, оскільки в матеріалах справи відсутня ліцензія; відсутні докази існування договірних правовідносин між позивачем та відповідачем; відсутні докази наявності правовідносин позивача з постачальником електричної енергії; відсутні докази, що саме відповідачем було здійснено самовільне підключення; відсутні докази того, що відповідач споживав саме необліковану електроенергію. Позивач здійснив розрахунок вартості необлікованої електричної енергії на підставі некоректних вихідних даних, безпідставно суттєво завищивши нараховану суму (а.с. 89).
04 вересня 2025 року судове засідання протокольною ухвалою суду відкладено, у зв'язку з наданням часу представнику позивача ознайомитися із запереченнями.
У судовому засіданні представники АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили позов задовольнити, оскільки є факт порушення та самовільного підключення. Пояснивши, що після закінчення строку дії договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, якщо від споживача не надійшла заява про відмову від послуг, договір автоматично переукладався. Відповідно до статей 633, 364 ЦК України договір в паперовому вигляді не укладався. Договірні відносини між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються відповідно до вимог пунктів 2.1.5, 2.1.7 ПРРЕЕ. 24 січня 2024 року було відключено споживача за несплату, після чого, під час контрольного огляду було виявлено самовільне підключення. Згідно з п. 2.4.2 ПРРЕЕ, у разі відсутності проєктної документації електрозабезпечення об'єкта індивідуального побутового споживача ОСР визначає потужність цього об'єкта на рівні дозволеної (договірної) потужності на дату оформлення паспорта точки розподілу, але не нижче 3 кВт.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні правовідносини, як і докази факту самовільного підключення та виникнення заборгованості. Договір, який доданий до позову АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» вважає нікчемним, оскільки на момент його підписання відповідач був введений в оману, з ним не було погоджено істотних умов, не було роз'яснено юридичні наслідки після його підписання. Зазначили, що відповідач дійсно споживав електроенергію, але договірні відносини були з постачальником електроенергії, а не з оператором системи розподілу. Відповідач рахунки не сплачував, тому не приєднувався до договору автоматично. Факт споживання необлікованої електроенергії не підтверджено, оскільки вся спожита електроенергія обліковувалася лічильником. При нарахуванні заборгованості позивач формулі використав значення дозволеної потужності 3 кВт, що не відповідає дійсності, оскільки така потужність фактично складає 1,3 кВт. Указують на відсутність доказів того, що самовільне підключення здійснив саме ОСОБА_1 , оскільки таке підключення виявлено в точці балансової відповідальності позивача.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
19 квітня 2018 року між ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», правонаступником якого є АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», та ОСОБА_1 укладено договір № 180/91 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-13, 14).
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2 , з 03 вересня 2015 року, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 39) та є власником 2/5 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за вказаною адресою, що підтверджується договором дарування від 12 липня 2011 року та Витягом про державну реєстрацію прав (а.с. 15, 16).
Позивачем на адресу:
АДРЕСА_1 , споживачу ОСОБА_1 надсилалось попередження про припинення надання послуги з розподілу електричної енергії № 10867-1 та № 10867-1р від 05 січня 2024 року, у зв'язку з непогашеною сумою заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 9 030 гривень (а.с. 17, 18, 19).
24 січня 2024 року представниками електропостачальника ВП Чернігівські МЕМ складено Акт № 310022773 контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) за адресою:
АДРЕСА_1 , та здійснено відключення електроенергії на опорі (а.с. 20).
09 січня 2025 року представником АТ «Чернігівобленерго» проведено контрольний огляд частини будинку споживача ОСОБА_1 за адресою:
АДРЕСА_1 , та складено акт технічної перевірки № 425281 засобів комерційного обліку електричної енергії та Акт про порушення № 001290 (а.с. 21).
Відповідно до Акта про порушення № 001290 від 09 січня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено порушення п. 7.6, п. 8.2.4, пп. 5 п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення до електричної мережі оператора системи без порушення схеми обліку. Відключення було проведено 24 січня 2024 року (а.с. 22-23). Також, вказаний факт порушення зафіксовано на відеозаписі (а.с. 36).
Згідно п. 11 Акта про порушення № 001290 від 09 січня 2025 року комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 27 лютого 2025 року о 14 годині 00 хвилин за адресою:
АДРЕСА_3 , та запрошено споживача або уповноважену особу.
Відповідно до супровідного листа АТ «Чернігівобленерго»
№ 57/57/329/01-13 від 13 січня 2025 року на адресу ОСОБА_1 направлено другий примірник вищевказаного Акта, а також повідомлення про його розгляд на засіданні комісії 27 лютого 2025 року (а.с. 24, 25), відповідне поштове відправлення згідно статусу відстеження отримані ОСОБА_1 особисто 20 січня 2025 року (а.с. 25 на звороті).
Згідно з Протоколом № 65 засідання комісії Чернігівських МЕМ
АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» від 27 лютого 2025 року розглянуто акт про порушення № 001290 від 09 січня 2025 року за відсутності споживача ОСОБА_1 та нараховано вартість та обсяг не облікованої електричної енергії в сумі 26 679 гривень 44 копійки, що підтверджується розрахунком (а.с. 26, 27).
Рекомендованим листом від 05 березня 2025 року споживачу
ОСОБА_1 направлено копію протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 65 від 27 лютого 2025 року, рахунок на оплату акта та розрахунок до акта № 001290 від 09 січня 2025. Вказані документи ОСОБА_1 не отримав, поштова кореспонденція повернулася не врученою із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 28,29,30).
З метою досудового врегулювання спору позивачем рекомендованим листом відповідачу була направлена досудова вимога з проханням погасити дану заборгованість в повному обсязі або, у разі відсутності коштів на оплату заборгованості, звернутись до Товариства із заявою про складання графіка погашення заборгованості за умови надання довідок, що підтверджують неплатоспроможність споживача (а.с. 32, 33, 34).
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вимогами пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (ПРРЕЕ).
На підставі ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно Постанови НКРЕКП від 13 листопада 2018 № 1434 ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Чернігівської області та м. Славутич Київської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії; отже позивач є оператором системи розподілу електричної енергії.
Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором..
Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», діючої на момент укладення договірних відносин, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Приписами ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Частина 2 цієї статті визначає, що порушеннями на ринку електричної енергії є зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, пошкодження цілісності пломб тощо.
Пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний:
пп. 4 - здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;
пп. 5 - дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно пп. 20 п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ передбачено главою 8.4 розділ VIII.
Так, порушенням є самовільне підключення електропроводки до мереж без порушення схеми обліку (пп. 5 п. 8.4.2 ПРРЕЕ).
Згідно з п. 8.4.11 ПРРЕЕ, у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб, кВтгод), визначається за формулою W доб. = 24 P дог. К сез. К вик., де P дог. величина дозволеної потужності для цієї точки комерційного обліку, передбачена договором між побутовим споживачем та оператором системи (кВт), К сез. коефіцієнт сезонності (приймається рівним 0,8 у період з
01 травня до 30 вересня на період з 01 жовтня до 30 квітня), К вик. коефіцієнт використання потужності (додаток 10 до ПРРЕЕ).
За кількістю днів згідно пп. 5 п. 8.4.8 ПРРЕЕ - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку), або відключення електроустановки споживача (якщо контрольний огляд засобу комерційного обліку та/або технічна перевірка у період з дати відключення: електроустановки споживача до дати виявлення порушення не були проведені) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Посилання відповідача та його представника на відсутність з позивачем договірних відносин щодо розподілу електричної енергії не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними у справі доказами.
Так, письмовий договір про користування електричною енергією був укладений між сторонами у справі 19 квітня 2018 року.
Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ, та, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі (п. 2.1.5 ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 2.1.7. ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи.
Враховуючи фактичне споживання відповідачем електричної енергії, у відповідності до зазначених норм між сторонами виникли договірні відносини щодо розподілу електричної енергії.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків.
За змістом положень статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року в справі № 910/18036/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом частин 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», де Високий суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку, що відповідачем було допущено порушення ПРРЕЕ, виявлене порушення зафіксовано в акті про порушення № 001290, акті технічної перевірки № 425281 засобів комерційного обліку електричної енергії, відеозаписі порушення, нарахування за актом про порушення були проведені АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» відповідно до вимог п. 8.4.11, пп. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ, і цей розрахунок є вірним.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати
(а.с. 35), які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3 028 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 263 265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», статтями 22, 526, 714, 1166 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по акту про порушення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» заборгованість по акту про порушення
№ 001290 від 09 січня 2025 року у розмірі 26 679 гривень 44 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» судовий збір у розмірі 3 028 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (юридична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, буд. 40, ЄДРПОУ 22815333)
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації:
АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Р.М. Топіха