Справа № 686/28601/25
Провадження № 3/686/7933/25
13 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 29 вересня 2025 року о 01 год. 16 хв. по вул. Проскурівського Підпілля, 201 в м. Хмельницькому на порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував електросамокатом «Ninebot G30P» (потужністю до 3 кВт) в стані алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного порушення правил дорожнього руху підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: його зізнавальними поясненнями в суді; даними акту огляду щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови); результатом тесту «Драгер» № 7510 (тест № 758 від 29.09.2025, результат 1,63 проміле) щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння; відомостями свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51QM 0943 103 25, відеозаписів та протоколу про адміністративне правопорушення, в яких зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Наведені вище обставини адміністративного правопорушення та докази на їх підтвердження ОСОБА_1 не оспорюються.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
У п. 1.10 Правил дорожнього руху зазначено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея, тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. Коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом, а відтак ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Оцінюючи зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Законодавством розмежовані поняття «механічні транспортні засоби» та «транспортні засоби», і різниця між ними лише в наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна.
Відповідно до п. 1.10 ПДР механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 278/3362/15-к від 01.03.2018.
Пункт 2.13 ПДР передбачає, що транспортні засоби належать, зокрема, до категорії А1 - це мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно з п. 3 «Положення про порядок видачі посвідчень водія», затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, «А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун із робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів чи електродвигун потужністю до 4 кВт.
Наведене свідчить про те, що такі транспортні засоби як скутери з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт належать до категорії «А1», оскільки вони є механічними транспортними засобами у розумінні п. 1.10 ПДР. На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів.
Таким чином, не може вважатися водієм в розумінні ПДР особа, що керує транспортним засобом з електродвигуном потужністю до 3 кВт, так як у такої особи відсутній обов'язок в отриманні посвідчення водія відповідної категорії. При цьому, транспортний засіб з електродвигуном потужністю до 3 кВт не підпадає під жодну з категорій, що визначена у п 2.13 ПДР, та не може вважатися транспортним засобом, що віднесений до категорії А1.
Тобто, якщо електросамокат має потужність менше 3 кВт, він не належить до категорії «механічний» і відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія і реєстраційний документ, та відповідно керування ним не надає особі статусу водія з усіма наслідками такого.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував електросамокатом з електродвигуном потужністю до 3 кВт. Наявність посвідчення водія для керування таким транспортним засобом не вимагається і чинним законодавством не передбачено. Разом з тим, згідно з наявною в матеріалах справи довідкою ВАП УПП в Хмельницькій області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Таким чином, ОСОБА_1 , керуючи вищезазначеним електросамокатом, у розумінні вищенаведених норм чинного законодавства водієм не являвся, а тому і адміністративне стягнення на нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід накласти не як на водія, а як на іншу особу у виді штрафу.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 401, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
-витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Після набрання постановою законної сили:
-стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;
-стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;
-боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 467955).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.
Суддя: