Справа № 609/907/25
2/609/517/2025
13 жовтня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі: головуючої судді Катерняк О.М.
за участі: секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 , вимоги позивача: про стягнення аліментів,
учасники справи не з'явилися,
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. 24 вересня 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 з вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його доходу, щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дітьми повноліття.
2. Позов обґрунтовано тим, що між позивачкою та відповідачем 27 липня 2007 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шумського районного управління юстиції, було зареєстровано шлюб. Від спільного шлюбу в подружжя народилось два сини: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають із позивачкою по місцю її проживання і перебувають на її утриманні. Рішенням Шумського районного суду від 20 березня 2024 року шлюб між сторонами розірвано. Як зазначає позивачка у позовній заяві, ще до розірвання шлюбу відповідач припинив надання допомоги дітям, мотивуючи це відсутністю заробітку. Відповідач офіційно не працевлаштований, однак має змогу сплачувати аліменти, оскільки отримує доходи від роботи за цивільно-правовими угодами, не маючи при цьому інших аліментних зобов'язань. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , у розмірі 1/3 частини його доходу починаючи з дня подачі позову та до повноліття дітей.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачці надано десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
4. 29 вересня 2025 року позивачкою ОСОБА_5 усунено недоліки, шляхом належного засвідчення копій поданих документів в канцелярії суду, про що подано заяву.
5. Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 13 жовтня 2025 року.
6. Сторони в судове засідання не з'явились, подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
7. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
8. Повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 01.08.2023 підтверджується, що 27 липня 2007 року відділом ДРАЦС Шумського РУЮ у Тернопільській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , про що складено відповідний актовий запис за №24. Прізвища подружжя після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ».
9. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області №609/299/24 від 20 березня 2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
10. Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 01.08.2023 слідує, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Васьківці, Шумського району Тернопільської області. Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
11. Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 01.08.2023 слідує, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Васьківці, Шумського району Тернопільської області. Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
12. Згідно із Витягів з реєстру територіальної громади вбачається, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
13. Актом обстеження житлово-побутових умов проживання №03-06/2231 від 17.09.2025, складеним комісією Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області в складі: керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету міської ради Собчук Ганни Григорівни, депутата міської ради Степчук Ірини Василівни та сусідки ОСОБА_8 встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 в орендованому житлі - квартирі. Разом з нею проживають неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
ІV. Оцінка Суду.
14. Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
15. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
16. Главою 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
17. Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
18. Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
19. Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
20. Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
21. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
22. Також, Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов'язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).
23. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
24. Аліменти - це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та інше.
25. Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
26. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів ( ч.2 ст. 182 СК України).
27. У відповідності до вимог ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, прерогатива обрання того чи іншого способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі), належить одержувачу аліментів, а оскільки позивачка обрала спосіб стягнення аліментів саме у частці від доходу відповідача, суд вважає за необхідне присудити стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей у частці від його доходу.
28. Статтею 183 СК України, встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд зауважує, що стягнення аліментів має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала б при сумісному проживанні з обома батьками.
29. Положеннями ст.191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
30. Частиною 1 статті 82 ЦПК України регламентовано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, виходячи зі встановленого законом обов'язку обох батьків щодо утримання їх дітей, та права дітей на належне матеріальне забезпечення, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня подання цієї позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
31. При цьому, суд зауважує, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
32. Згідно з ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
33. Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку із чим, оскільки в даних правовідносинах позивачка звільнена від сплати судових витрат і відсутні інші особи, які їх понесли, судові витрати необхідно стягнути із відповідача у розмірі 1211 грн 20 коп судового збору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 15, 141, 180-184, 191СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 18, 76, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
2.Стягувати щомісячно аліменти із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду, а саме з 24 вересня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
3.Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.
4.Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 13 жовтня 2025 року.
Реквізити сторін:
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК