Справа № 606/1683/25
про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2025 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Чортківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду через представника адвоката Кобринчук О.М. із позовом до Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Чортківська державна нотаріальна контора, у якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодався ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування позову посилається на те, що при зверненні в нотаріальну контору з метою оформлення спадщини на вказане майно позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний вище будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Вивчивши вказану позовну заяву та додані до неї матеріали у порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам щодо форми й змісту позовної заяви та доданих до неї документів, з огляду на таке.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Так відповідно до статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач в позовній заяві просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодався ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що будинковолодіння станом на 1991 рік належало до колгоспного типу двору, проте посилання на відповідні докази, які повинні бути долучені до матеріалів позовної заяви, зокрема, копії погосподарських книг станом на 1991 рік, відсутнє. Крім того, суддя зазначає, що у доданих до позовної заяви доказах містяться розбіжності у зазначенні суспільної групи домоволодіння, так у ряді документів значиться як «колгоспний двір», а у витягу з погосподарської книги як «робітничий двір».
Також, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп.1 п. 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду з позовом позивачем заявлено вимогу майнового характеру.
Позивачем судовий збір не сплачено. Позивач вказує, що сума судового збору за подання позовної заяви складає 3050 грн. При цьому, до позову додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обгрунтовано тим, що позивач не працює і доходи у нього відсутні, отримує тільки пенсію.
За приписами статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для звільнення від сплати такого, його відстрочення чи розстрочення.
Відтак, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ЦПК України, доказами.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, відомості про отримання (чи їх відсутність) пенсій, соціальних виплат, допомог, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Таким чином особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однією з умов для вирішення питання звільнення від сплати судового збору є з'ясування обставин чи розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Доказів щодо отриманих доходів за попередній рік позивачем не надано. На підтвердження майнового стану позивачем надано лише довідку ГУ ПФУ в Тернопільській області про доходи за три місяці з січня 2025 року по березень 2025 року та індивідуальні відомості про застраховану особу за попередні роки.
З огляду на викладене, клопотання позивача про звільнення сплати судового збору є необґрунтованим.
Отже, у даному випадку позивачу слід сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви або надати докази на підтвердження обставин того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку.
Доказів сплати позивачем судового збору в порядку і розмірі, встановленому законом, до позовної заяви та доказів на підтвердження обставин того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку не додано.
Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, її належить залишити без руху, встановивши строк для усунення вказаних вище недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Чортківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно- залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Мельник