Справа № 594/1017/25
Провадження №2/594/687/2025
07 жовтня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Кушнір Т.І.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Когута О.В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Борщеві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача в його користь заборгованість за договором позики в розмірі 2200 доларів США, що в еквіваленті становить 91187,80 грн та судові витрати у розмірі 1211,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.02.2024 він позичив відповідачу грошові кошти в сумі 2000 доларів США, які останній повинен був повернути до 25.04.2024 плюс 200 доларів. Водночас відповідач не виконав свої зобов'язання у домовлений строк кошти не повернув, що доводиться наявністю в нього оригіналу розписки. Він неодноразова звертався до відповідача про повернення коштів, проте на даний час відповідач кошти так і не повернув, а лише зводив все до обіцянок, а тепер і уникає зустрічі з ним.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2025 року в даній справі відкрито провадження, постановлено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено до розгляду.
В залі судового засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в залі судового засідання позовні вимоги визнав, не заперечує щодо їх задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
25 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики.
Відповідно до розписки від 25.02.2024 року, даної ОСОБА_2 за його особистим підписом, він позичив гроші 2000 доларів в ОСОБА_4 і зобов'язався віддати до 25 квітня 2024 року 2200 доларів.
Як вбачається з довідки про курс обміну валют станом на 12.08.2025 (день подачі позову), курс НБУ 1 долара США становить 41,449 грн.
Відповідач визнав, що взяті на себе зобов'язання за договором позики не виконав, позику в строк до 25 квітня 2024 позивачу не повернув і у нього наявний борг в сумі 2200 грн.
Згідно ст.ст.1046-1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як передбачено ст. 545 ЦК України, прийнявши зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 свої зобов'язання за договором позики перед позивачем ОСОБА_1 не виконав і в строк, який зазначений у розписці, борг не повернув, про що свідчить розписка, яка знаходилася у позивача як кредитора.
За змістом ч. 1 ст. 629 ЦК України визначено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, те що фактично отримані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає, що права позивача порушені і підлягають захисту.
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики від 25 лютого 2024 в сумі 2200 доларів США, що еквівалентно 91187,80 грн.
Крім того, на підставі ч.1ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 310, 612, 1046, 1047,1048,1049 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики від 25 лютого 2024 в сумі 2200 (дві тисячі двісті) доларів США, що в еквіваленті становить 91187 (дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят сім) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя Чир П. В.