Провадження № 11-сс/821/496/25 Справа № 711/8618/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
10 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ГО «Вільні Волонтери» - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2025 року про скасування арешту з майна та його реалізацію шляхом безоплатної передачі,-
Старший слідчий в ОВС відділу розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про скасування арешту з майна та його реалізацію шляхом безоплатної передачі.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №72024111400000032 від 18.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.201-4 та ч.3 ст.209 КК України про скасування арешту з майна та його реалізацію шляхом безоплатної передачі - задоволено частково.
Арешт, накладений на автомобіль Renault Master, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.03.2025 (справа №711/1942/25, провадження №1-кс/711/545/25) - скасовано.
Змінено спосіб зберігання автомобіля Renault Master, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Реалізовано речовий доказ - автомобіль Renault Master, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який є предметом гуманітарної допомоги, шляхом його передачі для використання за цільовим призначенням на потреби Збройних Сил України, а саме військовій частині НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , через її керівника (командира), або за його письмовим дорученням іншого військовослужбовця цієї частини, з подальшою постановкою вказаного транспортного засобу на облік у вказаній військовій частині.
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 або за його письмовим дорученням іншого військовослужбовця цієї частини, прийняти зазначений транспортний засіб за актом приймання-передачі, забезпечити його належне використання.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 щодо передачі транспортного засобу Renault Master, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 військовослужбовцю ОСОБА_6 чи його військовій частині - відмовлено.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 .
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що законодавством чітко визначено, що арешт може бути скасовано тільки у тому разі, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Взявши до уваги, що даний автомобіль був предметом закупки, не містить реальних власників та слідів злочину на собі, його реалізація не буде мати негативних наслідків для кримінального провадження, так і скасування арешту з нього.
Врахувавши обставини даної справи, наявність суспільного інтересу у забезпеченні нормального функціонування Збройних Сил України, військових частин, служби розвідки з метою відсічі збройної агресії російської федерації проти України, а також враховуючи нагальну потребу Збройних Сил України у автомобільній техніці, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання в частині скасування арешту на автомобіль Renault Master, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який є речовим доказом у кримінальному провадженні №72024111400000032 від 18.09.2024, підлягає частковому задоволенню і передачі автомобіля Renault Master, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , для використання за цільовим призначенням на потреби Збройних Сил України.
Відмовляючи в задоволенні клопотання адвоката про передачу автомобіля військовослужбовцю ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив із того, що заява військовослужбовця ОСОБА_6 належно не доводить, що вказаний автомобіль буде відповідати потребам ЗСУ в умовах воєнного стану задля забезпечення надання відсічі країні агресора та належного захисту. Жодна військова частина не уповноважувала даного військовослужбовця на отримання вказаного автомобіля та відповідно допомоги, що порушує порядок отримання гуманітарної допомоги та належної реєстрації даного конкретного автомобіля, що є речовим доказом.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою слідчого судді, 07 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ГО «Вільні Волонтери» - адвокат ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2025 року в частині «арешт, накладений на автомобіль Volvo V90, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.03.2025 (справа №711/1942/25, провадження №1-кс/711/545/25) - залишити чинним. Змінити спосіб зберігання автомобіля Volvo V90, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_5 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 . Автомобіль Volvo V90 ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_5 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , який є предметом гуманітарної допомоги, передати для використання за цільовим призначенням на потреби Збройних Сил України, а саме військовій частині НОМЕР_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , через її керівника (командира), або за його письмовим дорученням іншого військовослужбовця цієї частини, з подальшою постановкою вказаного транспортного засобу на облік у вказаній військовій частині. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 або за його письмовим дорученням іншого військовослужбовця цієї частини, прийняти зазначений транспортний засіб за актом приймання-передачі, забезпечити його належне використання та збереження, а також повернення на першу вимогу слідчого, прокурора або суду. У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 щодо передачі автомобіля Volvo V90 ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_5 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 військовослужбовцю ОСОБА_7 - відмовити » і в цій частині постановити нову ухвалу, якою передати автомобіль речовий доказ ГО «Вільні Волонтери» для подальшої передачі на потреби військовослужбовцям, для використання під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали провадження, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ГО «Вільні Волонтери» - адвоката ОСОБА_3 необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини 2 статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Частина 1 ст. 24 КПК встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали суду у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами частини 3 статті 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
В ст. 309 КПК України наведено виключний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та визначено, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК до цього переліку відносяться ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК України.
При цьому, можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку ст. 174 КПК , зокрема, про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.
За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт, повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.
Таким чином, в аспекті положень ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. Такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19).
Аналогічні висновки містять у постанові Об'єднана палата Касаційного кримінального суду від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51 - 3208 кмо 23).
Враховуючи, що представник ГО «Вільні Волонтери» - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про скасування арешту майна, яка у відповідності до вище наведених норм закону окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою слід відмовити.
За приписами ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, зокрема у випадку, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи, що оскаржена ухвала слідчого судді, постановлена за наслідками розгляду клопотання про скасування арешту майна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, вважаю за необхідне у відкритті апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 309, 392, 399 КПК України, апеляційний суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ГО «Вільні Волонтери» - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2025 року про скасування арешту з майна та його реалізацію шляхом безоплатної передачі.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з поданою апеляційною скаргою.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Суддя ОСОБА_2