Справа № 524/3522/25
Провадження №2/524/3815/25
13.10.2025 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:
головуючого - судді Алексашиної Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Сінельнік В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовує позов тим, що 22.02.2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» договір про надання споживчого кредиту №1455444 від 22 лютого 2024 року, який відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у гривні, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки за кредитним договором.
14.10.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14102024, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права грошової вимоги.
Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки передбачені договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №14102024 від 14.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 62474,11 грн., з яких 8999,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 48974,12 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4500 грн. - сума заборгованості за пенею.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 14.10.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафник санкцій.
Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 62474,11 грн. з яких: 8999,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 48974,12 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4500 грн. - сума заборгованості за пенею, а також судовий збір у сумі 3028 грн.
27.06.2025 року представник відповідача - адвокат Баранік К.В. подала відзив на позовну заяву. Вказала, що відповідач дізнався про розгляд справи після отримання ухвали про відкриття провадження через додаток Дія, до цього жодних документів не отримував. 16.06.2025 року представник відповідача подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи. У відзиві зазначила, що відповідач повністю не погоджується із заявленими позовними вимогами. Відповідач заперечує отримання кредитних коштів на підставі кредитних договорів. Посилається на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача, з наданих документів не убачається, що до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором, не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження заборгованості. Також, вказує, що відповідач перебуває на військовій службі (ППД Дружківка, Торецький напрямок), а тому кредитодавець не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом згідно ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначає, що позичальник на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування звільняється від відповідальності визначеної ст.625 ЦК України у виді сплати штрафу, пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором. /а.с.50-56/
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 30.06.2025 року подало відповідь на відзив, у якому зазначає, що відповідач порушив п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву, який обчислюється з дня постановлення ухвали про відкриття провадження. Зазначив, що укладення кредитного договору позичальником відбулося за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на його номер мобільного телефону. Щодо підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів позивач зазначив, що не може надати первинні бухгалтерські документи, оскільки не є первісним кредитором і вказана інформація є банківською таємницею. Вимога щодо формування виписки по особовим рахункам клієнтів поширюється лише на банки України. Грошові кошти надаються позичальнику у безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником у договорі.
Додатково до відповіді на відзив позивач додав розрахунок заборгованості первісного кредитора та інформаційну довідку про перерахування коштів за договором.
Щодо відсотків позивач зазначив, що їх нарахування здійснено у відповідності до умов договору. Також, зазначає, що відповідачем не спростовано правильність розрахунку заборгованості.
Щодо наявного у відповідача статусу військовослужбовця позивач вважає, що така обставина є підставою звільнення від нарахування процентів, штрафів та пені банком, але для цього військовослужбовець має надати банку документи, які підтверджують його призов під час мобілізації та проходження військової служби. Натомість відповідач не надав первісному кредитору відповідні підтверджуючі документи.
Позивач вказує на те, що штрафні санкції, пеня та проценти не нараховуються на весь час перебування на військовій службі, але надані відповідачем документи не містять відомостей щодо того з якого часу він перебуває на військовій службі та чи бере участь у заходах із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування агресії РФ.
Також позивач зазначає, що договір факторингу укладено відповідно до вимог чинного законодавства, та не порушує права та законні інтереси відповідача. /а.с.73-88/
04.07.2025 року від представника відповідача надійшли заперечення, у яких вона зазначила, що на момент укладення договору відповідач вже був військовослужбовцем та перебував в зоні бойових дій. При цьому, положення ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всіх військовослужбовців без винятку. /а.с.102-104/
Представник позивача за довіреністю в судове засідання не з'явився, заявивши у позові клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача - адвокат Баранік К.В. подала заяву про розгляд справи без її участі та без участі відповідача. Проти задоволення позову заперечує з підстав зазначених у відзиві та запереченнях. Просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Щодо укладення кредитного договору
На підтвердження укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 кредитного договору, позивачем надано копію договору про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1455444 від 22.02.2024 року, паспорт споживчого кредиту та заяву-анкету. /а.с.5-10, 11-12, 13/
З п.1.1 договору убачається, що сторони уклали договір за допомогою інформаційно-комунікаційну систему товариства, доступ до якої забезпечено споживачу через веб-сайт, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», з використанням споживачем електронного підпису у вигляді направленого йому коду на номер мобільного телефону.
При цьому, у частині договору, що містить анкетні дані сторін, зазначено, що позичальник скористався електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х609.
Вказаним підписом також підписана заява-анкета.
Разом з тим, у договорі та заяві-анкеті зазначено низку персональних даних позичальника ОСОБА_1 : прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, ідентифікаційний код, паспортні дані, зареєстроване місце проживання, телефон, електронну пошту, реквізити платіжної картки (у п.2.1 договору).
Наведена сукупність відомостей про фізичну особу, які не перебувають у відкритому доступі, на думку суду, виключає використання їх сторонньою особою (за винятком їх протиправного збирання та обробки).
Втім, відповідач не надав відомостей про можливі звернення до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення щодо нього шахрайських дій.
При цьому, суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. Згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, укладання кредитного договору в електронному вигляді регулюється Законом України «Про електронну комерцію». Такий договір укладається шляхом акцепту оферти через інформаційно-телекомунікаційну систему, із застосуванням електронного підпису, зокрема - одноразового ідентифікатора. Електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, прирівнюється до письмового.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив:
«Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.»
Враховуючи, що кредитний договір підписаний позичальником в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.
Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.
Зважаючи на викладене, суд вважає доведеним укладення між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту №1455444 від 22.02.2024 року.
Договір передбачає надання кредиту в сумі 9000 грн., строком на 360 днів, з умовою сплати процентів кожні 10 днів, за процентною ставкою 2,5% на день. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Щодо надання кредитних коштів
Факт надання кредитних коштів на виконання умов кредитного договору підтверджується відповіддю наданою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», згідно якої вказане товариство як фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, повідомило, що відповідно до укладеного з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 року, перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на суму 9000 грн. /а.с.14/
При цьому, суд звертає увагу на те, що зазначені деталі транзакції збігаються з даними укладеного ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .
Зокрема, збігаються дата укладення договору та дата перерахування коштів, сума кредиту та дані платіжної картки.
Водночас, ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» є оператором послуг платіжної інфраструктури, уповноваженим надавати окремі види послуг в платіжній системі та здійснювати операційні інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів, та діяльність якої регулюється, зокрема, нормами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (діяв на дату укладення кредитного договору та переказу коштів).
На операції по перерахуванню коштів через оператора послуг платіжної інфраструктури не розповсюджується дія Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (діяла на момент виникнення спірних правовідносин), яка встановлює загальні правила, види стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, оскільки ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» не є банком.
При цьому, суд звертає увагу на дещо суперечливу позицію відповідача, згідно якої він з одного боку стверджує про недоведеність перерахування йому кредитних коштів, а з іншого боку зазначає, що погасив кредит отриманий від позикодавця. /а.с.52/
Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав відповідь, згідно якої н а ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ). Також банком надано виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , згідно якої у день укладення кредитного договору між сторонами на рахунок відповідача надійшли кошти в сумі 9000 грн., тобто, у розмірі кредиту обумовленого договором.
Наведене на думку суду підтверджує факт отримання позичальником кредитних коштів в сумі 9000 грн. та спростовує доводи відповідача щодо недоведеності перерахування йому коштів.
Щодо статусу військовослужбовця відповідача, нарахування процентів за користування кредитом та пені
Згідно ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідачем на підтвердження свого статусу військовослужбовця надано довідку військової частини НОМЕР_4 від 09.05.2024 року про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_5 від 15.06.2024 року ОСОБА_1 є старшим солдатом та перебуває на військовій службі у АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки вказаної військової частини від 12.08.2024 року солдат ОСОБА_1 в період з 30.07.2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Бахмутський район, Торецька міська ТГ.
Також, надані довідки військової частини від 16.06.2025 року №96 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України впродовж січня, лютого та березня 2025 року, а також з 16.08.2025 року по 29.08.2025 року. /а.с.58-65, 117/
Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
За наявності первісного позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення пільг на позичальника. (Постанова КЦС ВС від 18 січня 2023 року у справі N 642/548/21)
Крім того, суд звертає увагу на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зважаючи на викладене, з огляду на статус військовослужбовця ОСОБА_1 , та встановлену заборону стягнення пені за прострочення виконання договору у період дії воєнного стану, з відповідача не підлягають стягненню проценти за кредитним договором та нарахована пеня.
Щодо набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором факторингу
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклало договір факторингу №14102024 від 14.10.2024 року з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», згідно якого останнє отримало права вимоги, зазначені у реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 з загальною сумою заборгованості 62474,11 грн. Факт укладення вказаного договору підтверджується копією договору, актом прийому-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників та платіжною інструкцією на підтвердження розрахунку за договором факторингу. /а.с.17-21, 99/
Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
(див. постанову КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі №278/1679/13-ц, постанову КЦС ВС від 6 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц)
Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, зважаючи на статус військовослужбовця відповідача, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, лише в межах непогашеної суми заборгованості за основною сумою боргу - 8999,99 грн.
В частині позовних вимог стягнення процентів за користування кредитом в сумі 48974,12 грн. та пені 4500 грн. слід відмовити, враховуючи безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а також зважаючи на вищенаведені положення Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» та заборону стягнення пені за прострочення виконання договору у період дії воєнного стану.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності до положення ст.141 ЦПК України. Зважаючи на те, що розмір задоволених позовних вимог становить 14,4%, відповідно пропорційна сума судового збору становитиме 436 грн.
Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» 8999 гривень 99 копійок заборгованості за кредитним договором №1455444 від 22.02.2024 року, укладеним з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів в розмірі 48974,12 гривень та пені в розмірі 4500 гривень, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» 436 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ЄДРПОУ 35625014;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Алексашина Н.С.