Справа № 537/5695/25
Провадження № 2/524/6417/25
про відмову у відкритті провадження
13.10.2025 рокусуддя Автозаводського районного суду м Кременчука Предоляк О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування трьох дітей на утриманні для звільнення від проходження військової служби, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить встановити факт перебування на його утриманні малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином його дружини від попереднього шлюбу та встановити, що зазначений факт має юридичне значення для підтвердження наявності трьох дітей на утриманні , що є підставою для звільнення з військової служби.
Ухвалою Крюківського районного суду від 16.09.2025 року справу передано на розгляд Автозаводського районного суду м.Кременчука.
У заяві вказує на те, що встановлення зазначеного факту необхідне для звільнення з військової служби за сімейними обставинами по утриманню трьох дітей.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першій статті 13 зазначеного Кодексу також визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. А частина третя цієї ж статті прямо декларує, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Пунктом 2 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: перебування фізичної особи на утриманні.
Предметом доказування перебування фізичної особи на утриманні є: мета встановлення факту знаходження особи на утриманні; відсутність можливості встановити факт знаходження особи на утриманні через відповідні організації, органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку).
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
В той же час, правовідносини щодо утримання дітей, є предметом регулювання Сімейного кодексу України, а питання мобілізації та проходження військової служби не є питаннями, що підлягають вирішенню в порядку цивільного провадження, а стосуються виконання конституційного обов'язку громадянина України, виникають у сфері публічно-правових відносин.
Цивільно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов'язків або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин. Відповідний висновок сформовано у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17.
Заявлені позивачем вимоги в рамках цивільного судочинства, враховуючи їх мету, пов'язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за позивачем певного статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними правами та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Заявлені позивачем вимоги не є вимогами, які пов'язані із здійсненням особистих немайнових чи майнових прав, а тому не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин приходжу до висновку, що факт, про встановлення якого просить позивач не підлягає з'ясуванню в порядку цивільного судочинства, оскільки з позовної заяви вбачається спір щодо проходження позивачем військової служби, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 293, 294, 315, 354 ЦПК України,-
У відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування трьох дітей на утриманні для звільнення від проходження військової служби - відмовити, оскільки позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Олена Предоляк