Справа № 524/7373/25
Провадження №2/524/4736/25
13.10.2025 року м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17.06.2025 ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У обґрунтування позову зазначено, що 20.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 285619785 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, як невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач виявив намір на отримання коштів, подавши відповідну заявку із зазначенням своїх персональних даних (прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, електронну пошту, номер банківської картки для перерахування коштів, місце реєстрації/ проживання). Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора "MNV89Y9F". Згідно умов договору останній взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені строки, але зазначених зобов'язань не виконує.
Станом на день подачі позову наявна заборгованість за договором на суму 15811,38 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 8700 грн, заборгованості по відсоткам - 7111,38 грн.
30.06.2025 по справі відкрите провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
30.06.2025 витребувано від АТ «Універсал Банк» документи/ інформацію за клопотанням представника позивача.
04.08.2025 від АТ «Універсал Банк» надійшла інформація, згідно якої на ім'я відповідача емітована картка із зазначенням її номера, інформація про фінансовий номер телефона відповідача, надана виписка по рахунку за період з 20.01.2022 по 25.01.2022, що містить відомості про зарахування на ім'я відповідача 8700 грн.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» у судові засідання не з'являвся, просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що надав заяву.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, про місце та час судового розгляду повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судових повісток відповідачу є день проставлення у поштових повідомленнях відміток про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, постановляючи заочне рішення (ч.4 ст.223 ЦПК України).
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України.
З урахуванням зазначеного, керуючись ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно, повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлене наступне.
У обґрунтування позову зазначено, що 20.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений кредитний договір № 285619785 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, як невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач виявив намір на отримання коштів, подавши відповідну заявку із зазначенням своїх персональних даних (прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, електронну пошту, номер банківської картки для перерахування коштів, місце реєстрації/ проживання). Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора "MNV89Y9F". Згідно умов договору останній взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені строки, але зазначених зобов'язань не виконує.
Позивач стверджує, що згідно умов зазначеного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок, перерахувавши відповідачу шляхом ініціювання через банк - провайдер грошові кошти в сумі 8700 грн 20.01.2022 на банківську карту № 5375-41XX-XXXX-0744 відповідача, зазначенену ним у заявці при укладенні кредитного договору, що є доказом прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця.
Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 17.06.2025 згідно розрахунку ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» утворилася заборгованість на суму 15811,38 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 8700 грн, заборгованості по відсоткам - 7111,38 грн.
ТОВ ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання надати кошти відповідачу виконало у повному обсязі (платіжне доручення № fa1450c6-b303-471d-a4cc-ad8dccd7bca6 від 20.01.2022).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, зокрема щодо продовження терміну дії договору факторингу.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс та ТОВ «Фінансова компанція «Онлайн фінанс» укладений договір факторингу № 30/1023-01, на виконання якого 30.10.2023 підписаний реєстр прав вимоги № 1, згідно якого від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі, зазначеній у реєстрі прав вимоги.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладений договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Згідно п.1.1 договору факторингу клієнт передає (відступає) фактору за плату, а фактор приймає належні клієнту грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між клієнтом і боржниками. Відповідно до вищезгаданого договору, клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму 15811,38 грн.
Згідно інформації, наданої АТ «Універсал банк», на ім'я відповідача емітована картка № НОМЕР_1 , зазначені відомості про номер рахунка, фінансового номера телефону НОМЕР_2 , надана виписка по вказаному рахунку з 20.01.2022 по 25.01.2022 із відомостями про зарахування на ім'я відповідача 8700 грн.
Відповідач жодним чином не заперечував факт отримання коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.
З'ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достатність, взаємозв'язок у сукупності, з'ясувавши правовідносини, що випливають із встановлених обставин, правові норми, суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено наявність заборгованості на підставі поданих позивачем доказів за кредитним договором. Відповідачем не надані докази на спростування перерахування кредитних коштів, їх отримання відповідачем, користування ними, їх погашення.
У матеріалах справи наявний розрахунок боргу, наданий представником позивача.
Відповідач не надав доказів на спростування зазначеного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Підставою звернення представника позивача з даним позовом до суду є невиконання кредитних зобов'язань відповідачем щодо укладеного між сторонами договору.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦПК України (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч.2 ст. 639 ЦК України).
Будь-який вид договору, укладений на підставі ЦК України може мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 по справі № 732/670/19, від 23.03.2020 по справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), п. 6 ч.1 ст.3 якого визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 ст.11 Закону (ч. 3 ст. 11 Закону).
Якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору (ч. 8 ст. 11 Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до актів цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Між сторонами досягнута згода щодо істотних умов кредитного договору, оформленого сторонами в електронній формі.
Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов'язань.
Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Свої договірні зобов'язання кредитодавець виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит.
Відповідач зобов'язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано.
Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1049 ЦК України).
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон № 3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п. 6 п.5 розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Так, згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно);
протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно) (п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»).
Як убачається із графіку платежів за кредитним договором слідує нарахування процентів за договором здійснювалось по 30.10.2023 включно на загальну суму 7111,38 грн, тобто з дотриманням вимог наведених норм.
Судом установлено порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов'язань.
Підписавши договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Відповідачу відомо про обов'язок щодо сплати процентів за кредитним договором, оскільки такий обов'язок чітко визначений у кредитному договорі.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ч.1 ст. 512, ст. 514 ЦК України).
З урахуванням того, що договір факторингу із додатками, підписаний сторонами, є оспорюваним правочином, а під час розгляду справи презумпція його правомірності відповідачем/ його представником не спростована.
Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним(ми).
Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: (1) у разі задоволення позову - на відповідача; (2) у разі відмови в позові - на позивача; (3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 по справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.
З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати, що стверджується доданими копіями договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги; акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025.
Оскільки позов задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору сплаченого за подання позову до суду та 7000 грн витрат на правничу допомогу.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 5, 12,13,81,77-80, 141, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором № 285619785 від 20.01.2022 на суму 15811 грн 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2422 грн 40 коп судового збору та 7000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Мельник