13.10.2025 Провадження по справі № 2-а/940/22/25
Справа № 940/1760/25
Іменем України
13 жовтня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Тетієві Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить скасувати постанову №БЦРТЦК2/158 від 29.08.2025 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 29.08.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколом серії БЦРТЦК № 2/234 від 14.08.2025 року відносно позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП виніс оскаржувану постанову № БЦРТЦК2/158 від 29.08.2025 року, якою позивача визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Позивач вважає постанову незаконною, оскільки він не порушував правил військового обліку, зокрема п.п. 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ за № 1487 від 30.12.2022 року, а саме в його діях відсутній факт неприбуття за викликом ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Так, на адресу позивача направлялася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 02.07.2025 року. Водночас, згідно роздруківки трекінгу відправлення № 0610262458523 оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», лист, який за заявами ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач) прибув до відділення у с. Горошків (індекс 09852) 25.06.2025 року, а вже 26.06.2025 року був відправлений відповідачеві (відправнику) з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». Разом з тим, 25.06.2025 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я «Київська міська клінічна лікарня № 5», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1030, а 28.06.2025 року був направлений на оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою з подальшим встановленням 3 групи інвалідності терміном до 01.07.2028 року, що підтверджується витягом з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи № 226/25/1287/В, виданим Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №6 ВО КМР (КМДА)».
Відтак, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ позивач отримав відстрочку від призову на військову службу і не міг об'єктивно отримати лист, який згідно трекінгу відправлення № 0610262458523 оператора поштового зв'язку «Укрпошта» надійшов на адресу позивача 25.06.2025 року, а отже не знав та не міг знати про повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 02.07.2025 року, що і свідчить про відсутність об'єктивної сторони порушення п. п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ за № 1487 від 30.12.2022 року, а також, що він не був повідомлений про виклик в розумінні та згідно 3 п.п. 2 п. 41 вказаного порядку, а тому не міг бути притягнутий до відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом.
Крім того, 13.08.2025 року позивач при оновленні електронного військово- облікового документу в застосунку «Резерв+» дізнався про те, що відповідач звернувся до органів Національної поліції з метою доставлення його до відділення ТЦК та СП. Не маючи інформації про попередньо надісланий лист з повісткою, яка мала б надійти 25.06.2025 року на адресу позивача в період з 16.06.2025 по 27.06.2025 року, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні, мав підстави вважати, що сталася помилка, у зв'язку з цим 14.08.2025 сам звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою з'ясування обставин та зняття з так званого незаконного розшуку органами Національної поліції України. Під час відвідування ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач повідомив вказані обставини майору ОСОБА_4 , який всупереч доказам склав протокол і повідомив, що докази можна подати при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
29.08.2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , хотів надати докази на підтвердження своєї позиції, проте розгляд справи був формальним, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколом серії БЦРТЦК № 2/234 від 14.08.2025 року відносно позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП виніс оскаржувану постанову № БЦРТЦК2/158 від 29.08.2025 року.
За таких обставин, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 11.09.2025 року відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу роз'яснено право подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також роз'яснено наслідки ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зокрема право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У справах, зокрема, з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (стаття 268 КАС України).
Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм правом на подання відзиву не скористався, не подав суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, тобто не виконав вимоги ухвали суду щодо подання доказів, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП, а відтак його неприбуття не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, неподання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом як визнання позову, що передбачено у частині четвертій статті 159 КАС України.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП серії БЦРТЦК №2/234 від 14.08.2025 року, складеного начальником відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_4 , ОСОБА_1 був повідомлений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 02.07.2025, однак не з'явився у визначену дату та час, чим порушив вимоги п. п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ за № 1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 6).
Згідно постанови №БЦРТЦК2/158 від 29.08.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був повідомлений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 02.07.2025, однак не з'явився у визначену дату та час, чим порушив вимоги п.п.2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ за № 1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а. с. 5).
Також за змістом вказаної вище постанови, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 02.07.2025 ОСОБА_1 було повідомлено повісткою, яка направлялась на адресу його місця проживання, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме по АДРЕСА_1 , і будучи належним чином оповіщеним про його виклик не виконав покладений на нього обов'язок щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зазначений у повістці місце та строк та не повідомив про причини неявки.
Згідно наданої позивачем роздруківки трекінгу відправлення № 0610262458523 оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», лист ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув до відділення у с. Горошків (індекс 09852) 25.06.2025 року, а вже 26.06.2025 року був повернений відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Згідно абзацу 3 підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до абзацу 2 пункту 16 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».
Відповідно до абзаців 2, 4 пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК ». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відтак, лише після спливу трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресата (одержувача), якщо останній не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою».
Водночас, згідно наданого позивачем трекінгу відправлення № 0610262458523 оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», лист ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув до відділення у с. Горошків (індекс 09852) 25.06.2025 року, а вже 26.06.2025 року був повернений відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою», тобто оператором поштового зв'язку не було забезпечено виконання вимог абзаців 2, 4 пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009.
Разом з тим, вказане порушення хоч і стосується прав та обов'язків позивача, проте допущене не відповідачем, а оператором поштового зв'язку, а тому фактично з дня проставлення оператором поштового зв'язку відмітки «адресат відсутній за зазначеною адресою» згідно абзацу 3 підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, позивач був оповіщеним про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, згідно пункту 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1030 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я «Київська міська клінічна лікарня № 5» в період з 16.06.2025 до 27.06.2025, що згідно пункту 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, є поважною причиною неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, при цьому підтвердженою документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності).
Разом з тим, відповідачем не спростовано тверджень позивача про те, що як при складанні протоколу, так і при розгляді справи та винесенні відносно позивача постанови за ч. 3 ст. 210 КУпАП, останній вказував на зазначені обставини та намагався долучити вказані документи як докази поважності причин неявки його за повісткою.
За відсутності в протоколі та постанові відомостей про оцінку зазначених вище обставин, суд констатує порушення при складенні протоколу, а також при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови вимог пункту 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, а саме неврахування поважності причин неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоячих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також встановлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа №201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа №524/7184/16-а).
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі вчинене у особливий період.
Для кваліфікації діяння як адміністративного правопорушення необхідна сукупність чотирьох елементів його складу: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (пункт 3 частини третьої статті 286 КАС України).
З огляду викладене, враховуючи встановлену наявність порушень процедури вручення (надсилання) повістки позивачу та її повернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявність поважних причин неприбуття позивача за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме через хворобу та неврахування вказаних обставин при складанні протоколу та винесення оскаржуваної постанови уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, у зв'язку з чим оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6-10, 121, 122, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №БЦРТЦК2/158 від 29.08.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя С.В. МАНДЗЮК