Єдиний унікальний номер: 357/7761/25
Провадження № 2/378/434/25
13 жовтня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Марущак Н. М.
за участю секретаря Замші В. С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 з посиланням на те, що між ОСОБА_1 та АТ «Креді Агріколь Банк» було укладено 26 січня 2023 року кредитний договір № 1/3875254, згідно якого відповідачу було надано кредит в сумі 8449 грн. на строк з 26.01.2023 по 25.01.2026 року з процентною ставкою 36 % річних.
18.01.2024 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» укладено Договір про відступлення прав вимог № 1-2024, у відповідності до умов якого АТ «Креді Агріколь Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Сонаті» за плату належні йому права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
22.02.2024 між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено Договір про відступлення прав вимог № 2-2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Сонаті» передає (відступає) ТОВ ТОВ «Санфорд Капітал» за плату належні йому права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим має заборгованість у сумі 11477,09 грн., з яких 6738,77 грн. за тілом кредиту, 1710,23 грн. за простроченим тілом кредиту, 236,57 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 2791,52 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Санфорд Капітал» вказану суму заборгованості за кредитним договором та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422,40 грн., на правничу допомогу 7200 грн.
ТОВ «Санфорд Капітал» 23.05.2025 звернулось з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2025 вказану справу передано за підсудністю до Ставищенського районного суду Київської області (а. с. 154 - 156).
21.08.2025 до Ставищенського районного суду надійшла вказана справа від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (а. с. 163).
Ухвалою Ставищенського районного суду від 25.08.2025 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження (а. с. 172).
Представник позивача в судове засідання не прибув, ТОВ «Санфорд Капітал» про розгляд справи повідомлене належним чином (а. с. 189), про причини неявки представника суд не повідомили.
Відповідачка в судове засідання вдруге не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки, копії ухвали про відкриття за зареєстрованим місцем проживання (а. с. 153, 173, 186), проте, вказані поштові відправлення повернулись з довідками відділення ПАТ «Укрпошта» з відмітками щодо отримання поштових відправлень «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 182, 187). Тому суд вважає, що відповідачка відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про розгляд справи повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не надала.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
26.01.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/3875254 викладений в паперовій формі та підписаний сторонами власноручним підписом (а. с. 87 - 95).
Відповідно до умов укладеного Кредитного договору: банк надає Позичальнику кредит в сумі 8449 грн., строком з 26.01.2023 року до 25.01.2026 року (включно) з процентною ставкою 36 % річних.
Позичальником та АТ «Креді Агріколь Банк» при укладенні вказаного кредитного договору підписано також Додаток до договору - Таблицю обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та орієнтовної реальної річної процентної ставки за договором по споживчому кредиту ( в. т. ч. Орієнтовний графік платежів по кредиту, стандартний графік погашення заборгованості) (а. с. 95).
Згідно п. 2.5 кредитного договору День виникнення простроченої заборгованості рахується з наступного дня після дня повернення кредиту, якщо в день повернення кредиту або до цього позичальник не сплатив суму нарахованих процентів та платіж за кредитом згідно графіка платежів по кредиту.
18 січня 2024 року між ТОВ «ФК «СОНАТІ»» та АТ «Креді Агріколь Банк» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1-2024 (а. с. 51 - 58).
Відповідно до п. 2.1 договору первісний кредитор АТ «Креді Агріколь Банк» передає (відступає новому кредитору ТОВ «ФК «СОНАТІ»» права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Загальний розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступається згідно цього договору, встановлюється згідно реєстру прав вимог, який складається сторонами в паперовому та електронному вигляді за формою, що наведена у додатку № 1 до цього договору. Реєстр прав вимог на паперовому носії підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється відбитками печаток сторін і є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2. договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з дати підписання ними відповідного реєстру прав вимог за зразком, наведеним у додатку № 1 до договору, що становить його невід'ємну частину та складається з обов'язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що містяться в додатку № 4 до цього договору та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам.
З копії платіжної інструкції № 720 від 24.01.2024 (а. с. 18) вбачається, що ТОВ «ФК «СОНАТІ»» сплатило АТ «Креді Агріколь Банк» 1581981,48 грн. згідно договору про відступлення прав вимоги № 1-2024 від 18.01.2024 (а. с. 18).
Відповідно до копії з Реєстру прав вимог № 1 до вказаного договору відступлення прав вимоги (а. с. 101 - 111), у вказаному реєстрі ОСОБА_1 значиться під порядковим номером 88 як боржник за договором 1/3875254 від 26.01.2023 сума заборгованості за яким 11477,09 грн.
22 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «СОНАТІ»» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2-2024 (а. с. 38 - 44).
Відповідно до п. 2.1. договору кредитор ТОВ «ФК «СОНАТІ»» передає (відступає) новому кредитору ТОВ «Санфорд Капітал» права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Загальний розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступається згідно цього договору, встановлюється згідно реєстру прав вимог, який складається сторонами в паперовому та електронному вигляді за формою, що наведена у додатку № 1 до цього договору. Реєстр прав вимог на паперовому носії підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється відбитками печаток сторін і є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2. договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що право вимоги переходить від кредитора до нового кредитора з дати підписання ними відповідного реєстру прав вимог за зразком, наведеним у додатку № 1 до договору, що становить його невід'ємну частину та складається з обов'язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що містяться в додатку № 4 до цього договору та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам.
З копій платіжних інструкцій № 6 від 04.03.2024 (а. с. 37), № 7 від 06.03.2024 (а. с. 36) та № 9 від 07.03.2025 (а. с. 35) вбачається, що ТОВ «Санфорд Капітал» сплатило ТОВ «ФК «СОНАТІ» згідно договору № 2-2024 від 22.02.2024 про відступлення прав вимоги кошти на загальну суму 1352406,49 грн.
Відповідно до копії акту приймання-передачі розширеного реєстру прав вимоги щодо кредитних договорів станом на 4 березня 2024 року до реєстру прав вимоги № 1 від 4 березня 2024 року до договору про відступлення прав вимоги № 2-2024 від 22 лютого 2024 року (а. с. 127), ТОВ «ФК «Сонаті» передало, а ТОВ «Санфорд Капітал» прийняло розширений реєстр прав вимог щодо кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються за реєстром прав вимог № 1 від 04 березня 2024 року. Даний акт є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до копії з Реєстру прав вимог № 1 від 4 березня 2024 року до вказаного до договору про відступлення прав вимог (а. с. 119 - 126), у вказаному реєстрі ОСОБА_1 значиться під порядковим номером 85, як боржник за договором 1/3875254 від 26.01.2023, сума заборгованості за яким 11477,09 грн.
До позову на підтвердження надання кредиту на підставі кредитного договору № 1/3875254 від 26.01.2023 позивач додав виписки з рахунку, складені АТ «Креді Агріколь Банк», де висвітлені транзакції нарахування кредитних коштів та на рахунок відповідачки, відсотки (а. с. 66 - 68, 69 - 70, 97 - 98, 113 - 114)
Згідно розрахунку заборгованості та вищевказаних виписок за Договором № 1/3875254 від 26.01.2023 року, здійсненого первісним кредитором, заборгованість за кредитом станом на 23.01.2024 становить 11477,09 грн., з яких 6738,77 грн. строкова заборгованість, 1710,23 грн. прострочена заборгованість, 236,57 грн. нараховані відсотки, 2791,52 грн. - прострочені відсотки (а. с. 66 - 68, 69 - 70, 71, 97 - 98, 113 - 114).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором не виконувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість на загальну суму 11477,09 грн.
Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 11477,09 грн.
В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, в. ч. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7200,00 грн.
При вирішенні питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Стороною позивача надано суду: договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року, укладеного між ТОВ «Санфорд Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» (а. с. 24 - 31). Згідно умов договору гонорар за надання послуг визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг, зазначеного в додатку №2, та зазначається об'єднанням у акті приймання-передачі наданих послуг (п. 3.2). Відповідно до акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №1 від 05.02.2025 року за договором №1/04 від 01 квітня 2024 року, Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» надані послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу боржниці ОСОБА_1 - 1200,00 грн., складання, підписання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості 6000,00 грн. Загальна вартість послуг 7200,00 гривень (а. с. 118).
Отже матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ТОВ «Санфорд Капітал» послуг Адвокатського об'єднання «Альянс ДЛС» з надання правової допомоги в суді першої інстанції.
Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що дана справа для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує зібрання великого обсягу доказів, залучення до участі у справі інших учасників.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Слід зазначити, що звернення до суду з позовами про стягнення боргу за кредитним договором носить масовий характер. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат та часу у загальному розмірі 5 годин. Витрати на правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 205, 207, 512, 514, 513, 516, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором від 26 січня 2023 року № 1/3875254 в сумі 11477 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 09 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» на відшкодування судових витрат 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) 40 копійок витрат по сплаті судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги.
У іншій частині судових витрат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ 43575686).
Відповідачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя Н. М. Марущак