Макарівський районний суд Київської області
смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39
07.04.2025 року Справа № 370/561/19
Макарівський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді Косенко А.В.
при секретарі Зозулі Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», про стягнення збитку,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позов до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення компенсації збитку, що перевищує межі страхової виплати, необхідну для відновлення порушених прав в розмірі 123227.02 гривень; суму франшизи по страховому полісу в розмірі 2000.00 гривень; моральну шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу в розмірі 10000.00 гривень; витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2800.00 гривень; суму судових витрат в розмірі768.40 гривень, у зв'язку з тим, що 13.12.2018 року близько 09.16 години в смт Макарів по вулиці Механізаторів водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ21703 державний номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги не надав переваги в русі його, позивачеві автомобілю ОРЕL ASTRA державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, 14.02.2019 цивільна справа, вказана вище, передана в провадження судді Мазка Н.Б.
Ухвалою суду від 27.06.2019 року позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України без повідомлення (виклику) сторін, о 13.45 годині 28.08.2019 року. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Копія Ухвали суду від 27.06.2019 була надіслана ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , поштове відправлення № 0800104636094 повернулося на адресу суду з відміткою «вручено особисто - 24.07.2019».
01.08.2019 ОСОБА_2 надіслав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити у справі підготовче засідання. Крім того, ОСОБА_2 просив суд залучити ПАТ «НАСК «ОРАНТА» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
09.08.2019 ОСОБА_2 направив до суду відзив на позовну заяву про відшкодування шкоди в якому просив суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. Свою позицію крім іншого, аргументував тим, що за полісом обов'язкового страхування страховою компанією позивачу сплачено значно меншу суму, ніж ліміт відповідальності, що на думку відповідача свідчить про відсутність підстав для більшого відшкодування і, як наслідок про відсутність підстав для стягнення коштів з відповідача.
19.08.2019 ОСОБА_1 надіслав до суду пояснення до заперечень відповідача.
Ухвалою суду від 28.08.2019 року залучено до участі у справі у якості третьої сторони ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.08.2019 року ухвалено витребувати у ПАТ «НАСК «ОРАНТА», належним чином завірену копію розрахунку страхового відшкодування по ДТП від 13.12.2018 року за полісом №АМ/9629928; належним чином завірену копію звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого в наслідок пошкодження автомобіля «OPEL ASTRA», державний номерний знак НОМЕР_2 у ДТП від 1.12.2018 року на підставі якого було розрахований розмір завданої потерпілому шкоди.
На виконання ухвали від 28.08.2019 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» надала копію страхової справи (розрахунок страхового відшкодування та звіт дослідження з протоколом огляду транспортного засобу).
27.11.2019 від представника ПАТ «НАСК «ОРАНТА» надійшла заява про розгляд справи буз участі представника третьої особи.
Ухвалою суду від 29.01.2020 року ухвалено витребувати у Київської митниці ДФС, належним чином завірену копію митних документів з яких було визначено ринкову вартість не розмитненого автомобіля OPEL ASTRA, номер кузова НОМЕР_3 , який ввозився на митну територію України ОСОБА_1 , в тому числі і ВМД UA125010/2017/001821 від 9.03.2017 року.
02.03.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою суду від 28.07.2020 відмовлено з задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал Макарівського районного суду Київської області суду від 28.08.2019 року та 29.01.2020 року.
Ухвалою суду від 08.10.2020 призначено судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського НДЕКЦ МВС, на вирішення якої поставлено питання: 1.Якою є вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ореl Astra державний номер НОМЕР_2 в наслідок дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2018 року? 2.Якою є величина фізичного зносу автомобіля Ореl Astra державний номер НОМЕР_2 , виходячи з його стану на момент дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2018 року? Провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 18.11.2020 року в зв'язку з клопотанням експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про уточнення змісту та обсягу експертного завдання, суд ухвалив поновити провадження по справі, а підготовче судове засідання призначено на 09.12.2020 року на 14.20 годину.
Ухвалою суду від 09.12.2020 призначено судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського НДЕКЦ МВС, на вирішення якої поставлено питання: 1.Якою є вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ореl Astra державний номер НОМЕР_2 в наслідок дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2018 року? 2.Якою є величина фізичного зносу автомобіля Ореl Astra державний номер НОМЕР_2 , виходячи з його стану на момент дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2018 року? Провадження у справі зупинено.
27.01.2021 року до суду надійшло повідомлення Київського НДЕКЦ МВС від 24.12.2020 року про неможливість проведення експертизи. Крім того, надійшло клопотання судового експерта про надання дозволу на проведення судової автотоварознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи.
Ухвалою суду від 27.01.2021 року суд ухвалив поновити провадження по справі, а підготовче судове засідання призначити на 11.03.2021 року на 15.00 годину, про що повідомити сторони.
17.03.2021 року до суду надійшло повідомлення Київського НДЕКЦ МВС від 04.03.2021 року про неможливість проведення експертизи.
10.06.2021 року у підготовчому судовому засіданні було ухвалено повторно направити справу для проведення експертизи, а провадження у справі зупинено.
27.10.2021 року до суду надійшов лист від Київського НДЕКЦ МВС про неможливість проведення експертизи.
Ухвалою суду від 27.10.2021 року суд ухвалив поновити провадження по справі, а підготовче судове засідання призначити на 29.11.2021 року на 11.30 годину, про що повідомити сторони.
Ухвалою суду від 29.11.2021 призначено судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського НДЕКЦ МВС, на вирішення якої поставлено питання: 1.Якою є вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ореl Astra державний номер НОМЕР_2 в наслідок дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2018 року? 2.Якою є величина фізичного зносу автомобіля Ореl Astra державний номер НОМЕР_2 , виходячи з його стану на момент дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2018 року? Провадження у справі зупинено.
16.02.2023 до суду надійшов висновок експерта від 06.02.2023 № СЕ-19/111-22/44960-АВ за результатами проведеної судової транспортно - товарознавчої експертизи. За результатом експертизи зроблені висновки по питанню 1: Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ореl Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2018, станом на дату ДТП, дорівнює ринковій вартості цього ж КТЗ у непошкодженому стані та складає: 205 838,53 грн. (двісті п'ять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 53 коп.). Питання 2: Величина коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Ореl Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виходячи з його стану на момент дорожньо-транспортної пригоди, що сталося 13.12.2018, становив: 0,42.
Ухвалою суду від 01.03.2023 року суд ухвалив поновити провадження по справі, а підготовче судове засідання призначити на 26.04.2023 року на 13.45 годину, про що повідомити сторони.
Відповідно до рішення ВРП від 28.03.2023 року «Про звільнення судді ОСОБА_3 у зв'язку з поданням заяви про відставку» призначено повторний авторозподіл судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, 10.04.2023 цивільна справа, вказана вище, передана в провадження судді Косенко А.В.
Ухвалою суду від 21.06.2023 призначено судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського НДЕКЦ МВС, на вирішення якої поставлено питання: 1. Якою є вартість автомобіля Opel Astra, державний номер НОМЕР_2 , в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2018 року? 2. Чи є автомобіль Opel Astra, державний номер НОМЕР_2 , фізично знищеним після ДТП? Провадження у справі зупинено.
01.09.2023 до суду надійшов висновок експерта від 30.08.2023 № СЕ-19/111-23/34003-АВ за результатами проведеної судової транспортно - товарознавчої експертизи. За результатом експертизи зроблені висновки по питанню 1: Ринкова вартість автомобіля «Ореl Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 в пошкодженому стані після ДТП від 13.12.2018, станом на 13.12.2018 склав: 21 944,22 грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок чотири гривні 22 коп.) Питання 2: Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ореl Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 перевищує ринкову вартість транспортного засобу до ДТП, відновлення досліджуваного КТЗ економічно недоцільно (необґрунтовано), транспортний засіб вважається фізично знищеним.
Ухвалою суду від 05.09.2023 року суд ухвалив відновити провадження по справі, а підготовче судове засідання призначити на 26.10.2023 року на 11.00 годину, яке неодноразово відкладалось у зв'язку з клопотаннями сторін.
10.01.2024 до суду надійшли додаткові пояснення від представник позивача, адвоката Ващук Ю.С. у яких просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 11.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2024 року на 12 год. 00 хв., яке відкладалось у зв'язку з клопотаннями сторін.
24.10.2024 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Ващук Ю.С. про розгляд справи без участі Позивача та його представника, просила позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання яке було призначене на 24.10.2024, 15.01.2025 та 04.07.2025 відповідач та його представник не з'явились, належним чином повідомлені про місце, дату та час судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням 0610229080205 та іншими матеріалами справи, а тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що 13 грудня 2018 року близько 09 годин 16 в смт. Макарів по вул. Механізаторів, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 21703 виїжджаючи з другорядної дороги не надав переваги в русі автомобілю Opel Astra з д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, чим порушила вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 21 грудня 2018 року по справі №370/3600/18 ОСОБА_2 за порушення Правил дорожнього руху, що мало місце 13.12.2018 року було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.
Автомобіль Opel Astra з р.н. НОМЕР_2 належав на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди належний ОСОБА_1 транспортний засіб отримав значні механічні пошкодження.
Згідно з Висновком експерта від 06.02.2023 року №СЕ-19/111-22/44960-АВ, складеного на виконання ухвали суду, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2018 року, станом на дату ДТП, дорівнює ринковій вартості цього ж КТЗ у непошкодженому стані та складає 205 838,53 грн.
Відповідно до висновку експерта від 30.08.2023 року №СЕ-19/111-23/34003-АВ, складеного на виконання ухвали суду, ринкова вартість автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2 в пошкодженому стані після ДТП від 13.12.2018 року складав 21 944,22 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2 перевищує ринкову вартість транспортного засобу до ДТП, відновлення досліджуваного КТЗ економічно недоцільно (необґрунтовано), транспортний засіб вважається фізично знищеним.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , власника автомобіля ВАЗ 21703 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», відповідно до поліса №АМ/9629928, за яким визначена страхова сума (ліміт відповідальності) за завдану шкоду, завдану майну в розмірі 100 000,00 грн, франшиза - 2 000,00 грн.
Розмір виплаченого страховою страхового відшкодування становить 68 580,50 грн. Проте, вказаної суми недостатньо для відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок ДТП, що мала місце 13.12.2018 року.
В добровільному/позасудовому порядку винуватець ДТП ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою не відшкодував.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За правилами пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Вказаний висновок підтверджений Верховним Судом, зокрема і в постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20).
За таких обставин, саме ОСОБА_2 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.
Позивач надав докази на підтвердження завданих йому збитків, у вигляді витрат, які він мусить зробити, для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту), а відповідач вказаний розмір збитків не спростував, висновки експертиз вказали на те, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 13.12.2018 року, станом на дату ДТП, дорівнює ринковій вартості цього ж КТЗ у непошкодженому стані та складає 205 838,53 грн; відповідно до висновку експерта від 30.08.2023 року №СЕ-19/111-23/34003-АВ, а вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel Astra з р.н. НОМЕР_2 перевищує ринкову вартість транспортного засобу до ДТП, тобто, оскільки витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП, транспортний засіб з цих підстав вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим, а тому, Позивачу має бути відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Проте, позовні вимоги формувалися відповідно до висновку експерта № 020119 від 02.01.2019 де вказано, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2 становить 201 227,02 грн. Тоді як сума страхового відшкодування НАСК «ОРАНТА» здійснена потерпілій стороні у розмірі 68 580,50 грн. (70 580,50 грн. - 2000 грн. франшиза), тобто: 201 227,02 грн. - 70 580,50 грн. = 130 646,52 грн.
Позивач заявив вимоги про відшкодування заподіяної відповідачем шкоди (збитків), до яких законом віднесено як витрати, що особа вже зробила, так і ті, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права в розмірі 123 227 грн. 02 коп., а тому враховуючи, що ОСОБА_2 , як особа, винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача вказану суму.
Щодо стягнення моральної шкоди
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61 1132св22), від 10 травня 2023 року в справі № 522/5513/19 (провадження № 61-16844св20)).
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007 року).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Суд вважає, що діями відповідача були заподіяні моральні страждання позивачу, зокрема, у ОСОБА_1 був порушений звичайний спосіб життя, пов'язаний з експлуатацію автомобіля, він був позбавлений можливості використовувати належний йому на праві власності транспортний засіб за призначенням, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації життя. Крім того, ставши учасником ДТП ОСОБА_1 зазнав стрес, спогади про який не покидають його до сих пір. Плани на той день та інші були порушені, а переляк який отримав від зіткнення автомобілів часом виражається в боязні їздити за кермом. Також вказує на те, що винуватець ДТП так і не приніс своїх вибачень, ніякої участі у вирішенні його проблем, що виникли через ДТП не приймав.
Суд, з урахуванням принципів співмірності та справедливості, враховуючи обставини справи та втрачений час який пройшов з моменту подачі позову до суду з 14.02.2019 та до розгляду справи по суті 04.07.2025, суд вважає, що з відповідача на користь позивачка підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 10 000,00 грн.
Щодо судових витрат
Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позов підлягає задоволенню, судовий збір та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, підлягають стягненню з відповідачів.
Також позивач заявив вимоги про стягнення витрат на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 2 800 грн.
Відповідно до частини шостої статті 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення майнової шкоди, то понесені позивачем витрати за проведення оцінки завданого матеріального збитку у розмірі 2 800 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, статтями 12, 15, 1166, 1187, 1188 ЦК України, статтями 12, 13, 18, 82, 141, 263-265,267,273,274,280,354,355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», про стягнення збитку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 138 027 (сто тридцять вісім тисяч двадцять сім гривень) 02 коп., що складається з компенсації збитку, що перевищує межі страхової виплати, необхідної для відновлення порушених прав у розмірі 123 227, 02 коп., суми франшизи у розмірі 2000 грн., суми компенсації моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., суми витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 2800 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачений судовий збір в розмірі 2384 грн. 87 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д.
Суддя А.В. Косенко