08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35
"09" вересня 2025 р. Справа № 370/3717/24
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., розглянувши у приміщенні суду у смт. Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» в особі представника Петренко Наталії Сергіївни (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС», позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості.
Позивач в позові посилається на те, що 18.09.2019 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» (надалі - «Банк», «Первісний кредитор») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №Z06.24509.005704191 (надалі - Кредитний договір).
На виконання умов вищевказаного договору Акціонерним Товариством «Ідея Банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Всупереч умов Кредитного договору Відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
25.07.2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу №01.02- 31/23. Відповідно до розділу 2 згаданого Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі за даним Договором Факторину ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_2 перед АТ «Ідея Банк» за договором № Z06.24509.005704191 від 18.09.2019 р.
Ухвалою суду від 03.01.2025 року позовну заяву ТОВ «СВЕА ФІНАНС» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи та без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Копію ухвали про відкриття провадження від 03.01.2025 року відповідач отримав наручно, 10.01.2025, що підтверджується розпискою на супровідному листі.
У встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подала, у зв'язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
Встановлено, що 18.09.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z06.24509.005704191.
Відповідно до розділу 1 Кредитного договору, Банк надав Позичальнику Кредит у розмірі 49 999,00 грн. а Позичальник зобов'язувався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із Графіком платежів. Кредит надається строком на 36 місяці (-ів), Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 21,99% річних.
Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № Z06.24509.005704191 від 18.09.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 , складає: заборгованість за основним боргом, грн - 48 819,98 грн.; заборгованість за відсотками, грн - 33 809,93 грн.; заборгованість за іншими процентними платежами, грн - 41 476,80 грн. Всього заборгованість - 124 106,71 грн.
25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва «Росвен Інвест Україна») було укладено договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Між сторонами був укладений кредитний договір, форма якого відповідає вимогам чинного ЦК України, та досягнуто згоди щодо його істотних умов.
Будь-яких доказів про повне або часткове спростування позовних вимог відповідачем не надано.
Позикодавець свої зобов'язання за укладеним договором виконав, на відміну від позичальника, який своєчасно до встановленого графіку не повертав грошові кошти в строк та розмірі, визначених умовами кредитних договорів, тобто не виконував свої зобов'язання належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.
За таких обставин, суд з вважає, що позивач до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем, обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № Z06.24509.005704191 від 18.09.2019, розмір якої становить 82 629,91 грн., з якої заборгованість за основним боргом, грн - 48 819,98 грн.; заборгованість за відсотками, грн - 33 809,93 грн., тобто позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за іншими процентними платежами у розмірі 41 476,80 грн. суд зазначає наступне.
Позивач не зазначає, що входить до інших процентних платежів, яким чином вони були нараховані та за який період.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому суд не може вважати, що заборгованість за іншими процентними платежами, яку позивач просить стягнути з відповідача у розмірі 41 476,80 грн., це комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, що діяла станом на момент укладення кредитного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за іншими процентними платежами у розмірі 41 476,80 грн. у зв'язку з їх недоведеністю.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1612,82 грн.
На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 526, 530, 536, 610-612, 614-615, 625, 1048-1050, 1054, 1057 ЦК України та керуючись ст. ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором Z06.24509.005704191 від 18.09.2019 року у розмірі 82 629,91 грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот двадцять дев'ять гривень 91 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати які складаються з судового збору - 1612 грн. 82 коп.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Реквізити сторін:
ТОВ «СВЕА ФІНАНС», юридична адреса: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, ЄДРПОУ 37616221;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя А.В. Косенко