Справа №366/180/24
Провадження №1-кп/366/88/25
Іменем України
29 вересня 2025 року селище Іванків
Іванківський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023116180000141 від 25 вересня 2023, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Катюжанка Вишгородського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що ввін вчинив незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, за наступних обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що 23.09.2023 року, в другій половині дня, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконие зайняття рибним добувним промислом для власних потреб, прибув до берегової лінії річки Тетерів неподалік с. Лапутьки Вишгородського району Київської області.
Так, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 року «для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електротону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом».
Так, згідно з п.п. 1 п. 1 р. ІV Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022 року, забороняється добування (вилов) водних біоресурсів такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову).
Всупереч вищевикладеному, 24.09.2023 року, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з метою зайняття незаконним рибним добувним промислом, за допомогою заздалегідь заготовлених знарядь лову, а саме двох сіток в зв'язці з жилки довжиною 90 м, висотою 1,5 м, крок вічка 40 мм та сітки довжиною 50 м, висотою 1,2 м, крок вічка 30 мм, не маючи законного дозволу на зайняття рибним і добувним промислом, в порушення п. 2 р. ІІІ, п.п. 1 п. 1 р. IV «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022 року, п. 14 ст. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», вийшов на воду гумовим надувним човном із забороненими знаряддями лову - сітками з жилки та виставив їх у воду для вилову водних біоресурсів у невстановленому досудовим розслідуванням точному місці водного плеса р. Тетерів.
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07 години 24.09.2023 року, ОСОБА_4 зняв раніше поставлені ним за вищевказаних обставин заборонені знаряддя лову та перемістив їх на берег р. Тетерів неподалік с. Лапутьки Вишгородського району Київської області разом із водними біоресурсами.
Після завантаження незаконно здобутих заборонених знарядь лову до причепу бортового марки «ПФ 01 Фермер» водних біоресурсів та реєстраційним номером НОМЕР_1 автомобіля марки «AUDI A6» реєстраційним номером НОМЕР_2 , який згідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , та в ході руху від місця вчинення кримінального правопорушення поблизу Вишгородського району Київської області, ОСОБА_4 був виявлений в с.Русаки працівниками сектору реагування патрульної поліції Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Таким чином, ОСОБА_4 за допомогою заборонених знарядь лову, незаконно добув водні біоресурси наступних видів: карась 13 екземплярів, щука 1 екземпляр, лин 3 екземпляри, судак 2 екземпляри, плоскирка 6 екземплярів, окунь 11 екземплярів, плітка 4 екземпляри, синець 1 екземпляр, лящ 6 екземплярів, краснопірка 6 екземплярів (загальною кількістю 53 шт.), розмір шкоди від добування яких з природного середовища становить 107270 грн., чим завдав істотної шкоди рибному господарству України в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
ОСОБА_4 подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із дійовим каяттям. В обґрунтування клопотання зазначив, що кримінальний проступок він вчинив вперше, повністю визнав вину та щиро розкаявся у вчиненні кримінального проступку, в результаті вчинення проступку, завдану шкоду відшкодував в повному обсязі, про що суду надано копію квитанції.
В судовому засіданні ОСОБА_4 , судом роз'яснено, що закриття кримінального провадження з наведеної вище підстави не є реабілітуючою обставиною.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі на підставі ст. 45 КК України. Також прокурор просив суд вирішити питання речових доказів, відповідно до ст. 100 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із дійовим каяттям підтримав з мотивів наведених у ньому.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, обговоривши заявлене клопотання, суд вважає, що клопотання про закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходив суд при постановленні даної ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частин 1,4 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За змістом ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
За змістом ст. 45 КК особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім кримінальних правопорушень щодо яких встановлено застереження в законі; а також підстави - дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею у розкритті цього кримінального правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненні заподіяної шкоди.
Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Відсутність хоча би однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитків.
У свою чергу поняття кримінального проступку наведене у ч. 2 ст. 12 КК України, за змістом котрого кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Санкцією ч. 1 ст. 249 КК України передбачене покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Висновки суду за результатами вирішення питання про закриття кримінального провадження.
Суд переконаний, що є усі підстави для задоволення відповідного клопотання та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, як і для закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, на підставі пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, оскільки в ході досудового розслідування встановлено наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття відшкодування завданих збитків, а також ту обставину, що ОСОБА_4 не має судимості.
Таким чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення щиро розкаявся та при цьому відшкодував в повному обсязі заподіяну шкоду, він також вперше притягається до кримінальної відповідальності. У свою чергу, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, в силу ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, таке не відноситься до категорії корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, всі необхідні підстави і умови, передбачені ст. 45 КК України для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності судом встановлені.
До аналогічних висновків прийшов Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в постанові від 24.05.2023 в справі №750/5047/22.
Вирішення інших питань, необхідних при постановленні ухвали.
Суд, у відповідності до ст. 100 КПК України, вважає за необхідне вирішити долю речових доказів, а саме:
-3 сітки в зв'язці із жилки (2 сітки довжиною 90 м, висотою 1,5 м, крок вічка 40 мм; 1 сітка довжиною 50 м, висотою 1,2 м, крок вічка 30 мм) - знищити;
-гумовий надувний човен марки «AQUA STORM», 2 (два) весла, насос які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП Київській області за адресою: вул. Київська, 25, смт. Іванків Вишгородського району Київської області конфіскувати в дохід держави відповідно до вимог п.1 ч.9 ст. 100 КПК України;
-водні біоресурси (риба): карась 13 екз., щука 1 екз., лин 3 екз., судак - 2 екз., плоскирка - 6 екз., окунь 11 екз., плітка 4 екз., синець - 1 екз., лящ 6 екз., краснопірка- 6 екз. які залишено на зберіганні в ТОВ «ВОДНИЙ МИР» за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд.33-Б, нежиле приміщення 27 підлягають знищенню.
Щодо автомобіля марки «AUDI Аб» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який згідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , та причіпу бортового марки «ПФ 01 Фермер» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , повернуто ОСОБА_4 , слід зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 98 КПК передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 4 ч. 1ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Згідно зі статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції з прав людини і основоположних свобод, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності.
Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини застосування конфіскації майна в конкретному випадку буде відповідати вимогам ст. 1 Протоколу N 1 до Конвенції не просто за умови, якщо така конфіскація формально ґрунтується на вимогах закону, але й за умови, що така законна конфіскація у даній конкретній ситуації не порушує "справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб".
Зокрема, порушення ст. 1 Протоколу N 1 до Конвенції через застосування конфіскації, яка формально ґрунтувалася на положеннях національного закону, але за обставин конкретної справи була визнана "неспівмірною", оскільки покладала на заявника "надмірний індивідуальний тягар", було встановлено у справі "Ісмайлов (Ismayilov) проти Російської Федерації" від 06 листопада 2008 року.
Відповідно до ч. 1ст. 15 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 цього Закону, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У статті 8 КПК зазначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Відповідно до положень частин 1, 5 ст. 3 КК законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції Українита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Отже, при застосуванні конфіскації майна в кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме "справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб", покладаючи на особу "надмірний індивідуальний тягар".
Разом із тим, відповідно до положень ст. 2 КПК одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У цьому кримінальному провадженні вирішується питання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, істотну шкоду у розмірі 107270,0 грн. відшкодовано в повному обсязі Іванківській селищній раді Вишгородського районуКиївської області.
Водночас, вирішуючи долю речового доказу у кримінальному провадженні - автомобіля марки «AUDI Аб» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , та причіпу бортового марки «ПФ 01 Фермер» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , слід врахувати вищевикладені положення національного права та практики тлумачення й застосування положень міжнародного законодавства, ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, а також вартість транспортного засобу, яка значно перевищує розмір завданих матеріальних збитків, які відшкодовані в повному обсязі, тобто є неспівмірною.
З огляду на викладене, суд вважає, що застосування конфіскації в даному випадку становитиме непропорційне втручання в право особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу N 1 до Конвенції, тому його слід повернути власникам.
Частиною 2 ст.124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Частиною 1 ст.126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
ВП ВС у постанові від 17.06.2020 в справі №598/1781/17 дійшла висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.
Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374КПК). Оскільки ст.126 КПК України визначено, що означене питання може бути вирішено й ухвалою суду. Відтак, ВП ВС у постанові від 17.06.2020 в справі №598/1781/17 зроблено висновок, що у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат.
У постанові від 29.09.2021 у справі №342/1560/20 (провадження №51-2331км21) та у постанові від 07.10.2021 у справі №584/800/20 (провадження №51-1800км21) ВС погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо необхідності відшкодування зазначених процесуальних витрат особами, кримінальне провадження щодо яких закрито, пославшись на те, що їх звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав і застосування більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє цих осіб від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням експертиз.
Закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 з нереабілітуючих підстав і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/111-23/541-48-ФХЕД від 12.10.2023 в розмірі 3824,00 грн.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20,провадження № 51-2331км21) та постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23).
Відтак, судові витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, у розмірі 3824 грн. 00 коп., слід стягнути з ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 100, 284-286, 371-372, 395 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2023 за № 12023116180000141, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України - задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, - у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116180000141 від 25.09.2023 стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України - закрити на підставі ст. 45 КК України, пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Речові докази: 3 сітки в зв'язці із жилки (2 сітки довжиною 90 м, висотою 1,5 м, крок вічка 40 мм; 1 сітка довжиною 50 м, висотою 1,2 м, крок вічка 30 мм) - знищити;
-гумовий надувний човен марки «AQUA STORM», 2 (два) весла, насос які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП Київській області за адресою: вул. Київська, 25, смт. Іванків Вишгородського району Київської області конфіскувати в дохід держави, відповідно до вимог п.1 ч.9 ст. 100 КПК України;
-водні біоресурси (риба): карась 13 екз., щука 1 екз., лин 3 екз., судак - 2 екз., плоскирка - 6 екз., окунь 11 екз., плітка 4 екз., синець - 1 екз., лящ 6 екз., краснопірка- 6 екз. які залишено на зберіганні в ТОВ «ВОДНИЙ МИР» за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд.33-Б, нежиле приміщення 27 - знищити;
-автомобіль марки «AUDI Аб» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який згідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 - залишити за належністю власнику;
-причіп бортовий марки «ПФ 01 Фермер» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , - залишити за належністю власнику.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (відшкодування вартості який здійснюється на рахунки відкриті в органах Державної казначейської служби по коду доходів 24060300 «Інші надходження» МФО 899998) судові витрати за проведення експертизи СЕ-19/111-23/541-48-ФХЕД від 12 жовтня 2023 року в розмірі 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1