Справа № 362/7793/25
Провадження № 1-кс/362/685/25
09 жовтня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, прошу надати матеріали кримінального провадження за № 12025111140000532 від 05.08.2025 р., -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області з вказаним клопотанням.
Свої вимоги мотивує тим, що на підставі ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2025 р. в рамках кримінального провадження №12025111140000532 від 05.08.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_4 , вилучене під час огляду місця події 05.08.2025 р., серед якого - мобільний телефон марки IPhone чорного кольору в чохлі чорного кольору із сім-картою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл», який на момент огляду має пароль, мобільний телефон марки IPhone чорного кольору в чохлі чорного кольору із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар», який на момент огляду має пароль.
Зазначає, що з моменту вилучення вищезазначених мобільних телефонів минуло майже два календарних місяці, що є достатнім часом для здійснення необхідних слідчих дій, тому відсутня потреба в подальшому арешті майна. Тому подальше збереження арешту є безпідставним і становить непропорційне обмеження права власності.
Адвокат в судове засідання не прибув, через систему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд клопотання за його відстуності.
Слідчий в судове засідання не з'явився, судом повідомлявся належно.
Дослідивши матеріали, на які посилається заявник, обґрунтовуючи доводи клопотання, матеріали кримінального провадження № 12025111140000532 від 05.08.2025 р., вбачається наступне.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2025 р. в рамках кримінального провадження №12025111140000532 від 05.08.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_4 , вилучене під час огляду місця події 05.08.2025 р., серед якого - мобільний телефон марки IPhone чорного кольору в чохлі чорного кольору із сім-картою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл», який на момент огляду має пароль, мобільний телефон марки IPhone чорного кольору в чохлі чорного кольору із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар», який на момент огляду має пароль.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З метою повного та всебічного розгляду клопотання судом витребовувались матеріали кримінального провадження № 12025111140000532 від 05.08.2025 р.
З ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2025 р. в рамках кримінального провадження №12025111140000532 від 05.08.2025 р. вбачається, що накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходить з того, що під час розгляду клопотання встановлено, що зареєстровано кримінальне провадження щодо смерті людини, приходжу до висновку, що відповідно до норм статті 170 КПК України, існують підстави для тимчасового позбавлення права на розпорядження і користування майном у вигляді одягу, мобільних телефонів, зброї і змивів РБК, з метою забезпечення їх збереження та для запобігання можливості їх знищення чи псування.
Згідно витребуваних матеріалів кримінального провадження №12025111140000532 від 05.08.2025 р. досудове розслідування у справі триває.
Сам факт тривалого досудового розслідування та не встановлення винних осіб у кримінальному провадженні не є підставою для скасування арешту майна.
Слідчий суддя дослідивши матеріали, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту на майно існували підстави для такого арешту, крім того, слідчим суддею не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя вважає накладений арешт на майно є обґрунтованим, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 98, 131, 132, 135, 136, 167, 278, 170-173, 174, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Матеріали кримінального провадження №12025111140000532 від 05.08.2025 р. повернути до ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області для продовження досудового розслідування.
Слідчий суддя ОСОБА_1