Справа №359/8765/25
Провадження №2-а/359/117/2025
13 жовтня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Шандар М.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого адміністративного позову.
1.1. В липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним адміністративним позовом та обґрунтовує його тим, що 15 липня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 склав постанову по справі про адміністративне правопорушення №1158, якою він наклав на позивача штраф в розмірі 17000 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП. Зі змісту цієї постанови вбачається, що ОСОБА_1 не уточнив свої облікові дані в період часу з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року, чим порушив абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Позивач посилається на те, що вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки 7 червня 2024 року він добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення військово-облікових даних. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 хворіє хронічними захворюваннями та є особою з інвалідністю ІІІ групи, його було направлено на військово-лікарську комісію. В діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП. Тому ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №1158 від 15 липня 2025 року та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП.
1.2. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує адміністративний позов та наполягає на його задоволенні.
1.3. Представник відповідача не з'явився у судове засідання та подав заяву про розгляд адміністративної справи в його відсутності (а.с.21). Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подав відзив (а.с.22-23), в якому він не визнає адміністративний позов та просить суд відмовити в його задоволенні.
2. Інформація про рух адміністративної справи.
2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2025 року (а.с.12) вбачається, що адміністративну справу за адміністративним позовом, пред'явленим ОСОБА_1 , було розподілено судді Бориспільського міськ-районного суду Борцю Є.О.
2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 25 липня 2025 року (а.с.13-14) адміністративний позов був залишений без руху, ОСОБА_1 був визначе-ний строк для сплати судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок.
2.3. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 30 липня 2025 року було відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд адміністратив-ної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
3.1. 15 липня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 склав постанову по справі про адміністративне правопорушення №1158 (а.с.3-4), якою він наклав на ОСОБА_1 штраф в розмірі 17000 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП.
3.2. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не уточнив свої облікові дані в період часу з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року, чим порушив абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
3.3. Спірні відносини регулюються главою 15 «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління» розділу ІІ «Особлива частина» КУпАП.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
4.1. Відповідно до абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебували на військовому обліку, були зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військово-зобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військово-зобов'язаного, резервіста (за наявності).
4.2. Згідно з ч.1 ст.2101 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізацій-ну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4.3. Відповідно до ч.3 ст.2101 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковува-них мінімумів доходів громадян.
4.4. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
4.5. Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
4.6. Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
4.7. Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
4.8. Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад адміністративного судочинства є верховенство права.
4.9. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
4.10. Згідно з п.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.
5.1. Зі змісту облікової картки ОСОБА_1 та відомостей щодо звірки його даних (а.с.25, 26) вбачається, що позивач не уточнив свої облікові дані в період часу з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року. Навпаки, зі скріншоту додатку «Резерв +» (а.с.33) вбачається, що він виконав вказану дію лише 26 червня 2025 року. Аналіз цих обставин переконливо свідчить про те, що ОСОБА_1 не виконав імперативний обов'язок, передбачений абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Тому в бездіяльності позивача міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП.
5.2. З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1158 від 15 липня 2025 року. Тому у задоволенні адміністративного позову в частині цієї вимоги ОСОБА_1 належить відмовити.
5.3. Однак з копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1110851 від 25 жовтня 2023 року (а.с.5) вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи. Зі скріншоту додатку «Резерв +» (а.с.33) вбачається, що позивач набув право на відстрочку від військової служби навіть під час мобілізації. Несвоєчасне уточнення ним облікових даних не було пов'язано з ухиленням від проходження військової служби. Адже з 7 червня 2024 року позивач почав проходити обстеження та медичний огляд військовозобов'язаного, що підтверджується копією відповідної картки (а.с.7-8). Ці обставини свідчать про незначну шкідливість вчиненого адміністративного правопорушення. Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема за вчинення адміністративних правопорушень у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
5.4. Накладення на позивача штрафу, тим більше в розмірі 17000 гривень 00 копійок, є вагомим втручанням держави в його право на мирне володіння майном (в даному випадку - його грошовими коштами). Очевидно, що таке втручання не є виправданим. Адже воно хоч і ґрунтується на законі, однак зовсім не пов'язано з утвердженням суспільного інтересу, який полягає у забезпеченні виконання громадянами України військового обов'язку. Тому оскаржувана постанова була винесена без дотримання гарантій, передбачених п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.5. З огляду на це суд вважає, що з метою утвердження справедливості, яка є однією з основних засад адміністративного судочинства, належить змінити захід стягнення у вигляді штрафу, накладеного оскаржуваною постановою, на оголошення ОСОБА_1 усного зауваження та звільнення його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.242, ч.1 ст.243, 244-246, ч.1 ст.250 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Захід стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок, застосованого на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення №1158 від 15 липня 2025 року, змінити на оголошення ОСОБА_1 усного зауваження.
На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець