Провадження № 2-а/359/102/2025
Справа № 359/7140/25
Іменем України
29 вересня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомленням учасників справи без технічної фіксації справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне право-порушення,-
16 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом, яким просить суд : скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 червня 2025 року за № 756 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП закрити; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із закінченням дії строку попередньої відстрочки позивач 06 травня 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшої дії відстрочки. 08 травня 2025 року старшим стрільцем другого відділення взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим солдатом ОСОБА_2 на мене було складено протокол №756 про адміністративне правопорушення. 06 червня 2025 року складено Постанову №756 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яким позивача було визнано винним за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Позивач стверджує, що в оскаржувальній постанові він повинен був уточнити свої облікові дані в період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року. Протокол про адміністративне правопорушення складений старшим стрільцем другого відділення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , старшим солдатом ОСОБА_2 08 травня 2025 року. Оскаржувана постанова № 756 була постановлена 06 червня 2025 року за підписом т.в.о. керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , тобто поза межами двомісячного строку, встановленого ч. 1 ст.38 КУпАП.
Також позивач зазначив, що у березні 2024 року проходив ВЛК, а тому виконав розпорядження № 638 від 26 березня 2024 року про проходження медичної комісії та уточнення облікових даних, після яких він отримав повторно відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Враховуючи викладене, позивач звернуся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 03 липня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
08 вересня 2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов відзив на позовну заяву, яким просив у задоволенні позовних вимог відмовити в огляду на наступне. За результатами проведеної звірки встановлено, що позивач не уточнив свої дані у період травня 2024 року по 16 липня 2024 року, у зв'язку з чим перебував у розшуку національної поліції з метою його доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення. За даним фактом старшим стрільцем відділення взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол; 756 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Суть правопорушення : 08 травня 2025 року о 10 год. 45 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 під час звірки військово-облікових даних через ІКС «Оберіг» виявлено, що ОСОБА_1 порушив вимог абз. 4 п. 1 ч. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (документ № 3633-ІХ), а саме: у період з 18 травня по 16 липня 2024 року (включно) не уточнив свої облікові дані (місце проживання, номер засобу зв'язку та адресу електронних пошти (у разі наявності) через центр надання адміністративних послуг, або електронний кабінет, або через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. На розгляд справи позивач не з'явився, направив до відповідача заяву із поясненнями по суті правопорушення, яким було надано оцінку під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до відомостей, що містяться в ІКС «Оберіг», позивач: звірку (уточнення) даних при особистій явці в ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснював 05.05.2025 року: звірку (уточнення) даних через застосунок «Резерв+», наслідком якої є відображення в ІКС «Оберіг» відповідної інформації, з приміткою «звірка контактних даних, користувач:oberig», здійснював 04 квітня 2024 року: звірку (уточнення) даних через ЦНАП, наслідком якої було б відображення в ІКС «Оберіг» відповідної інформації з приміткою «користувач: ЦНАП, не здійснював. Враховуючи викладене, позивач встановленого Законом № 3633-ІХ обов'язку не виконав, що не заперечується й самим позивачем. Позивач лише зауважує, що такі дії вчинив нібито у березні 2024 року.
Щодо визначених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення представник відповідача вказав, що останні не спливли огляду на наступне.
Приписами ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно відомостей, що містяться в ІКС «Оберіг», ІНФОРМАЦІЯ_6 виявлено правопорушення 23 квітня 2025 року, у зв'язку з чим подано до органів поліції звернення про розшук позивача та доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В свою чергу, датою вчинення правопорушення є 17 липня 2024 року (наступний день за днем, до якого включно необхідно було уточнити свої облікові дані), а тому стягнення накладено в межах тримісячного строку з моменту виявлення та відповідно річного строку з моменту вчинення правопорушення.
Позивач посилається на примітку до ст. 210 КУпАП та просить суд при тлумаченні даної норми застосувати презумпцію правомірності рішень та дій особи. Щодо доводів позивача про відсутність відповідача права притягнути його до відповідальності на підставі частини 3 статті 210-1 КУпА з огляду на приписи примітки до статті 210 КУпАП, згідно із якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервіс-тів персональних даних призовника, військовозобов?язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними система-ми, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, представник вказав, що вказані доводи є необґрунтованими, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів.
Отже, представник відповідача стверджує, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи на момент виникнення спірних правовідносин, тому у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 просив відмовити повністю.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.
Відповідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використан-ням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З матеріалів справи вбачається, що 08 травня 2025 старшим стрільцем другого відділення взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого солдата ОСОБА_2 складено протокол №756 про адміністративне правопорушення про те, що 08 травня 2025 року о 10 год. 45 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 під час звірки військово-облікових даних через ІКС «Оберіг» виявлено, що ОСОБА_1 порушив вимог абз. 4 п. 1 ч.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (документ № 3633-ІХ), а саме: у період з 18 травня по 16 липня 2024 року (включно) не уточнив свої облікові дані (місце проживання, номер засобу зв'язку та адресу електронних пошти (у разі наявності) через центр надання адміністративних послуг, або електронний кабінет, або через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16 год. 20 хв. 29 травня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , каб. № 8.
Згідно повідомлення від 29 травня 2025 року встановлено, що у зв'язку з службовою необхідністю, розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відбудеться 06 червня 2025 року о 10 год. 00 хв., в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 06 червня 2025 року винесена постанова №756 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 08 травня 2025 року о 10 год. 45 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 під час звірки військово-облікових даних через ІКС «Оберіг» виявлено, що ОСОБА_1 у період з 18 травня по 16 липня 2024 року (включно) не уточнив свої облікові дані (місце проживання, номер засобу зв'язку та адресу електронних пошти (у разі наявності) через центр надання адміністративних послуг, або електронний кабінет, або через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив:
- абз. 4 п. 1 ч. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (документ № 3633-ІХ).
Згідно Довідки № 115/709 виданої 16 травня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на пілставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особа з інвалідністю, термін до 15 травня 2026 року.
Відповідно до копії Військово-облікового документу № 071120221362629900063, ОСОБА_1 з 19 червня 2025 року виключений (знятий) з військового обліку призовників, ІНФОРМАЦІЯ_4 , Свідоцтво про хворобу №82/23/1383 від 23 квітня 2024 року, визнаний непридатним до військової служби за ст. 61-А, за гр.ІІІ наказу МОУ №402-2008.
З витягу «Резерв+», вбачається, що позивач є військовозобов'язаний, інвалідність 2ої групи, внаслідок загального захворювання, дата уточнення даних 05.05.2025.
Позивач, вважаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06 червня 2025 року №756 протиправною, звернувся з даним позовом до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560).
Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідно Указу Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності саме за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18 травня 2024 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року за № 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіаль-ному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення та у спірній постанові наявне посилання на порушення позивачем абз. 7 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яким інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Зазначене вище положення Закону № 3543-XII набрало чинності 18 травня 2025 року у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законо-давчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX ( далі - Закон № 3633-IX).
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 3633-IX було передбачено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Отже, у позивача виник обов'язок з уточнення облікових даних у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року, втім ОСОБА_1 не виконав даний обов'язок, чим допустив порушення абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобіліза-цію» в особливий період, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,.
Також суд приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25 квітня 2018 року) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Скасування правильного по суті рішення, за відсутності фундаментального порушення, є відступленням від принципу правової визначеності («res judicata») та недопустимим.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністра-тивного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.
Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 та відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України є обов'язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи.
Посилання позивача на проходження ним ВЛК у 2024 році не виключає наявності складу адміністративного правопорушення, за яке ОСОБА_1 було притягнуто до адміністра-тивної відповідальності.
Доводи позивача про відсутність доказів вжиття заходів для отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, суд до уваги не приймає, оскільки примітка до ст. 210-1 КУпАП не може бути застосована в цьому випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк.
Надаючи оцінку твердженням позивача про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив, суд зазначає про їх неаргументованість, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення від 06 червня 2025 року №756 вбачається, що правопорушення було виявлено 08 травня 2025 року під час звірки військово-облікових даних через АІТС «Оберіг».
Аналізуючи всі доводи сторін суд також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 7, 183, 251, 268, 283-284 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Яковлєва Л.В.