Рішення від 06.10.2025 по справі 361/6174/25

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/369/25

Справа № 361/6174/25

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2025 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Дудар Т. В.,

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

До Березанського міського суду Київської області на підставі ухвали судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.06.2025 за підсудністю передано цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 101571078, згідно з умовами якого відповідач отримав 7000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до п.7.1 даного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вказано в позовній заяві, відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан».

Підтвердження добровільного укладення відповідачем даного договору підтверджує Анкета-заява на кредит № 101571078 позичальника від 04.12.2022 року, що заповнена відповідачем.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

29.03.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 94-МЛ/Т від 29.03.2023 р., за яким, зокрема, відбулось і відступлення права вимоги за кредитним договором № 101571078 від 04.12.2022, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Позивач зазначає, що сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 101571078 від 04.12.2022 було передано йому від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги № 94-МЛ/Т від 29.03.2023 р. Враховуючи зазначене, сума заборгованості становить 29330 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 21000 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 1330 грн.

Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило у позовній заяві, що судові витрати позивача складаються зі сплаченого ним судового збору у розмірі 2422, 40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000,00 грн. Загальна сума: 9422,40 грн.

Відтак, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договорм №101571078 від 04.12.2022 року в сумі 29330 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та суму в розмірі 7000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду не направив свого представника (а.с. 83). Разом з тим, через систему «Електронний суд» 05.10.2025 представником позивача було надіслано клопотання про розгляд справи за відсутності представника, в якому також вказано, що позивач не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 86-87).

Відповідачу ОСОБА_1 конверт з копією ухвали від 30.07.2025 та судовою повісткою на 21.08.2025, надісланий за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, повернувся до суду з відміткою органів поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 80-81).

Разом з тим, відповідачу ОСОБА_1 копія ухвали від 30.07.2025, судова повістка про виклик до суду на 06.10.2025, були надіслані судом на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку. Останнім вказані документи були отримані, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 85).

Тобто, відповідач є належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання в силу вимог ст. 128 ЦПК України.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як визначено ч. 1 ст. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин такої неявки, не подав відзив, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність усіх умов для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як закріплено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму (Постанова першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19).

Судом встановлено, що відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", ідентифікаційний код юридичної особи 35234236, зареєстровано як юридичну особу, основний вид економічної діяльності якої: 64.92 Інші види кредитування (а.с. 53-54).

До позовної заяви долучено копію договору про споживчий кредит № 101571078 від 04.12.2022 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (а.с. 13-23).

Як передбачено п.п. 1.1-1.4 п. 1 вищезазначеного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Сума (загальний розмір) кредиту становить 7000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 04.12.2022 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 19.12.2022 р. (рекомендова дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 19.03.2023 р. (дата остаточного погашення заборгованості). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 19.12.2022 р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 19.03.2023 р. (останнього дня строку кредитування).

Комісія за надання кредиту: 1330,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 2100,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 18900,00 грн., які нараховуються за стандартною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору (п.п. 1.5.1, п.п.1.5.2, п.п.1.5.3 п. 1.5, п. 1.6 договору про споживчий кредит №101571078 від 04.12.2022).

Відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору про споживчий кредит №101571078 від 04.12.2022 нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.

Як зазначено у п. 6 договору про споживчий кредит №101571078 від 04.12.2022, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Як вбачається з копії даного договору, він підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором J80040.

Відповідно до п. 6.7 договору позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентиікаційних даних позичальника.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит №101571078 від 04.12.2022 є Графік платежів за договором про споживчий кредит №101571078 від 04.12.2022, додатком № 2 до договору про споживчий кредит №101571078 від 04.12.2022 є паспорт споживчого кредиту №101571078 (а.с. 24; 25-26).

04.12.2022 відповідач ОСОБА_1 на сайті tengo.ua заповнив анкету-заяву на кредит № 101571078, рішення: погоджено, дата рішення: 04.12.2022, погоджена сума: 7 000,00 гривень. Строк: 15 днів, комісія за надання: 19,00% одноразово, ставка процентів: 2,00 % за кожен день користування (а.с. 28-29).

На підтвердження надання відповідачу ОСОБА_1 коштів на умовах, передбачених договором, до позовної заяви долучено копію платіжного доручення № 55332907 від 04.12.2022, платник: ТОВ «МІЛОАН», отримувач: ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 101571078, сума: 7 000,00 гривень (а.с. 30). Разом з тим долучено довідку за вих. № б/н від 14.10.2024, видану ТОВ «Мілоан», в якій зазначено відомості про підписання відповідачем договору про споживчий кредит №101571078 від 04.12.2022 (а.с. 27).

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №101571078, за період з 04.12.2022 по 19.03.2023, ОСОБА_1 має загальну заборгованість у розмірі 29330 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7000 грн.; прострочена заборгованість за комісіями становить 1330 грн.; прострочена заборгованість за відсоткамив становить 21000 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить: 0,00 грн.; строкова заборгованість за комісіями становить: 0,00 грн.; строкова заборгованість за відсотками становить: 0,00 грн. (а.с. 31-33).

29.03.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 94-МЛ/Т, згідно з умовами якого, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договороми вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а.с. 34-42).

До позовної заяви долучено копію акту приймання-передачі реєстру боржників від 29.03.2023 до договору відступлення прав вимоги №94-МЛ/Т від 29.03.2023 (а.с. 49).

Крім того, позивач долучив до позовної заяви копію платіжної інструкції до договору відступлення прав вимоги № 94-МЛ/Т від 29.03.2023 (а.с. 50).

З копії Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №94-МЛ/Т від 29.03.2023 вбачається, що за вказаним вище договором право вимоги за кредитним договором № 101571078 від 04.12.2022 на загальну суму заборгованості 29330 грн. перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 51).

Генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» М.Р. Хробак було надіслано претензію від 13.05.2025 за вих. № 22587749/6940 на ім'я ОСОБА_1 , у якій повідомили йому про укладення 29.03.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договору відступлення прав вимоги №94-МЛ/Т та про вимогу сплатити заборгованість на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №101571078 від 04.12.2022 у розмірі 29330 гривень (а.с. 52).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що первісний кредитор - ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором про споживчий кредит № 101571078 від 04.12.2022 року виконало. З приводу цього суд зазначає, що згідно в п. 6.3. договору, зокрема, зазначено, що приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил.

Також, договором визначено, що правила - правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті кредитодавця, що є невід'ємною частиною цього договору, які не містять істотних умов договору і регулюють відносини кредитодавця та позичальника в частині, що не врегульована договором. Підписанням цього договору/акцепту, позичальник укладає кредитний договір в цілому, з усіма його додатками та невід'ємними частинами.

На противагу цьому, позивачем до позовної заяви не було долучено копії правил надання коштів у позику, а отже договір для дослідження в суді наданий не в повному обсязі.

Оцінююче надане позивачем платіжне доручення № 55332907 від 04.12.2022 (а.с. 30), суд керується таким.

Так, у платіжному дорученні не зазначена установа банку отримувача коштів. Крім того, платіжне доручення не містить будь-яких відміток банку про його виконання (підпису уповноваженого працівника банку, штампу або печатки банку тощо).

Також у платіжному дорученні в графі «код банку» зазначено «MASTERCARD», у графі «кредит рах. №» зазначено «516875*91».

Номер банківської картки, який дозволяє її ідентифікувати, складається з комбінації 16 цифр. В платіжному дорученні номер банківської картки відповідача вказаний не повністю, а без зазначення необхідної кількості цифр, тобто у вигляді певної комбінації цифр та символів, а саме «516875*91».

Враховуючи наведене, суд не може визнати надане позивачем платіжне доручення № 55332907 від 04.12.2022 належним та допустимим доказом на підтвердження зарахування грошових коштів на конкретну банківську картку, яка належить відповідачу. Адже, в порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, яка затверджена постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №163, надана суду копія платіжного доручення не містить обов'язкових реквізитів та правильний порядок її заповненя.

Отже, твердження позивача про передачу ТОВ «МІЛОАН» відповідачеві 7000 грн на виконання кредитного договору № 101571078 від 04.12.2022, є припущенням, яке не підтверджується достатніми доказами.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

В ухвалі про відкриття провадження у справі, серед іншого, було роз'яснено позивачу та відповідачу порядок та строки подачі доказів.

Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Позивачем не долучено жодних належних доказів перерахування коштів та отримання саме відповідачем кредитних коштів за договором про споживчий кредит № 101571078 від 04.12.2022, а саме: відсутні докази перерахування коштів на рахунок відповідача.

Отже, матеріалами справи не підтверджується факт існування у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за договором про споживчий кредит № 101571078.

При цьому, суд бере до уваги, що до позовної заяви, на виконання припису ч. 4 ст. 177 ЦПК України, представником позивача додано копію платіжної інструкції про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви, яка містить усі необхідні реквізити бухгалтерського документу, у тому числі відомості про призначення платежу: «101; Оплата судового збору за позовом ТзОВ "ФК "КредитКапітал", ОСОБА_1 3674005833», підпис та відмітку надавача платіжних послуг (а.с. 8).

Отже, представник позивача обізнаний, що документом, яким доводиться відповідна сплата коштів є платіжна інструкція, яка заповнена у визначеному законом порядку та її виконання підтверджено надавачем платіжних послуг.

Відтак, позов не підлягає до задоволення.

Позивач при пред'явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2422,4 гривень (а.с. 8).

Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу приписів ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд з огляду на відмову в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладає на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 15-16, 203, 205, 207, 509-510, 526, 611, 627, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 258-259, 268, 280, 354-356 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Т. В. Дудар

Попередній документ
130936413
Наступний документ
130936415
Інформація про рішення:
№ рішення: 130936414
№ справи: 361/6174/25
Дата рішення: 06.10.2025
Дата публікації: 15.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Березанський міський суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (25.11.2025)
Дата надходження: 23.07.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
21.08.2025 11:00 Березанський міський суд Київської області
06.10.2025 09:30 Березанський міський суд Київської області