Справа № 289/1677/25
Номер провадження 3/289/751/25
13.10.2025 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з з ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
06.09.2025 приблизно о 17-40 год. в АДРЕСА_2 , гр.-н ОСОБА_1 , будучи власником собаки породи «Канекорса» неналежним чином здійснював нагляд за утриманням тварини, допустив її вільне пересування без повідка та намордника, внаслідок чого собака покусав ОСОБА_2 , що спричинило тілесне ушкодження лівої кінцівки руки, порушивши своїми діями правила утримання собак, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та повідомив суду, що він проживає без реєстрації в будинку АДРЕСА_2 , цей будинок на праві власності належить його матері, яка у даній справі є потерпілою, ОСОБА_2 , остання проживає окремо, однак коли приїжджає до будинку то провокує сварки, висловлюється в бік ОСОБА_1 та його дружини словами нецензурної лайки. В той день 06.09.2025 мати разом із батьком спровокували конфлікт, а собака (власником якої являється ОСОБА_1 ) лише «захищала свого хазяїна», так як його батьки били його дружину. Він особисто собаку на матір не натравив. Просить долучити до справи та дослідити в судовому засіданні відеозапис події, яка сталася 06.09.2025. Також ОСОБА_1 підтвердив, що являється власником собаки породи Кане-корсо, кличка Бакс, колір тигровий, зазначив, що собака не є агресивним, тому він був без поводка та намордника. Окрім цього собаки він також має ще трьох собак : лабрадора, гончака та дворнягу.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила суду, що 06.09.2025 вона разом із своїм чоловіком приїхала до свого домоволодіння АДРЕСА_2 та поралися по господарству, весь цей час їх син ОСОБА_1 провокував їх на конфлікт, ображав нецензурною лайкою. Коли вони поралися в сараї ОСОБА_1 зайшов з наміром забрати залізні кутики, які йому не належать, тому чоловік потерпілої ОСОБА_3 відмовив йому, між ними почалася сварка, прийшла невістка ОСОБА_4 з собакою та штовхнула чоловіка потерпілої, який впав на мішки з картоплею, потерпіла намагалася не впустити невістку до сараю в цей час собака декілька разів вкусив потерпілу за руку, відкрилася кровотеча, однак ні син ні невістка не відреагували, після чого потерпіла викликала поліцію та поїхала в лікарню, де їй обробили рану. Просить дослідити в судовому засіданні оригінали та долучити до матеріалів справи копії: з медичної книжки із записом травматолога, витяг щодо місця реєстрації ОСОБА_2 в буд. АДРЕСА_2 , заяви в поліцію та відповіді з поліції, копію постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та фотографії будинку АДРЕСА_1 , в якому на даний час проживає син ОСОБА_1 зі своєю родиною, однак коли потерпіла приїздить до свого будинку АДРЕСА_2 син кожного разу з'являється зі своєю дружиною та провокує конфлікти, які призводять до сварок та бійок.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що вона разом із чоловіком ОСОБА_1 проживають в будинку АДРЕСА_1 . 06.09.2025 вони прийшли до будинку АДРЕСА_2 , там вже були її свекруха ОСОБА_2 та свекор ОСОБА_3 , вони почали бити її чоловіка ОСОБА_1 , який хотів забрати металеві кутики. Свекруха ОСОБА_2 била ОСОБА_1 палкою, а свекор ОСОБА_3 тягав свідка ОСОБА_4 за коси, в цей час остання вкусила свекра за руку, а собака ухватив зубами за руку свекруху ОСОБА_2 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив, що 06.09.2025 він разом з дружиною поралися по господарству в домоволодінні під АДРЕСА_2 , прийшов їх син ОСОБА_5 та почав їх обзивати, після чого почав вимагати металеві кутики, які йому не належать, свідок ОСОБА_3 відмовив йому, між ними почалася бійка, прибігла невістка ОСОБА_4 та почала захищати ОСОБА_1 , дружина свідка ОСОБА_2 не впускала невістку в приміщення сараю і в цей час останню покусав собака, який належить їх синові ОСОБА_1 , після чого він з дружиною викликали поліцію. Також додав, що той собака вже неодноразово і раніше хапав і самого свідка за руки, про що він говорив синові, однак той не реагував, в зв'язку з чим ОСОБА_3 звертався влітку із заявою до поліції, результат розгляду тієї заяви йому не відомий.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, в тому числі наданий ОСОБА_1 відеозапис, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.09.2025 серії ВАД № 292109 06.09.2025 приблизно о 17-40 год. в АДРЕСА_2 , гр.-н ОСОБА_1 , будучи власником собаки породи «Канекорса» неналежним чином здійснював нагляд за утриманням тварини, допустив її вільне пересування без повідка та намордника, внаслідок чого собака покусав ОСОБА_2 , що спричинило тілесне ушкодження лівої кінцівки руки (а.с.2).
Згідно запису травматолога із медичної картки ОСОБА_2 зверталася з приводу наявності укушеної рани лівого передпліччя, травма 06.09.2025, зі слів покусав собака сина ОСОБА_1 , перша допомога надана на приймальному покої (а.с.26).
Згідно витягу №570 про зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою : АДРЕСА_1 зареєстрована одна особу - ОСОБА_2 (а.с.27).
В письмових поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується факт виниклого конфлікту в сім'ї ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого собака вкусив ОСОБА_2 за руку (а.с.3,4,5,6), що також підтверджується переглянутим в ході судового розгляду відеозаписом події (а.с.25).
Із матеріалів справи вбачається, що між учасниками події, які являються між собою родичами, тривалий час існують неприязні відносини та виникають конфлікти (а.с.28,29,30-32,33-38).
Так, 29.07.2025 ОСОБА_2 зверталася до ВП №2 Житомирського РУП із заявою, в якій, серед іншого, зазначено, що син завів у її дворі собаку, який почав кидатися на її чоловіка (а.с.28,29).
Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Частиною першою статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигул собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Частиною третьою статті 154 КУпАП встановлено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» №3447-IV від 21.02.2006 регулює відносини, що виникають у зв'язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, зокрема утримання домашніх тварин. Відповідно до ст. 9 цього Закону, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною та наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи положення зазначеного вище законодавства, відповідальність за ст. 154 КУпАП несуть як безпосередні власники тварин, так і особи які їх утримують чи супроводжують.
Постановою Кабінетів міністрів України №1164 від 10.11.2021, затверджено перелік небезпечних порід собак, згідно якого Кане-корсо відносяться до даного переліку.
ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні, що є власником тварини - собаки породи Кане-корсо.
Таким чином, заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали справи, зважаючи на сукупність вказаних доказів, суд доходить висновку про порушення норм чинного законодавства щодо утримання собаки громадянином ОСОБА_1 , в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, оскільки він вигулював собаку небезпечної породи без повідка та намордника, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Із врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи винного, який притягувалася до адміністративної відповідальності, ступеню його вини та відсутність розкаяння, наявність негативних наслідків, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в середніх межах санкції ч. 3 ст. 154 КУпАП з конфіскацією тварини, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ч. 3 ст. 154, ст.ст. 40-1, 268, 280 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550,00 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. з конфіскацією тварини - собаки породи Кане-корсо з кличкою Барс тигрового кольору.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий в розмірі 605,60 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області.
Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Наталія СІРЕНКО
Постанова набирає законної сили ______________ 202__