Справа № 285/5083/25
провадження у справі № 2-а/0285/104/25
Іменем України
13 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Коцюби О.М.,
за участю секретаря Лук'янця Н.,
представника позивача Глушко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення-
11.09.2025 року адвокат Мицик Олег Володимирович звернувся від імені та в інтересах ОСОБА_1 до суду із зазначеним позовом, у якому посилається на те, що 12.12.2024 року постановами відповідача № 957, 959 його було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та постановою № 958 за ч. 3 ст. 210 КУпАП накладено штраф у розмірі 17000 грн за кожною із постанов. Зазначає, що справи про адміністративні правопорушення розглядались без його участі. Відповідач при винесенні оспорюваних постанов не застосував ст. 36 КУпАП та не наклав одне стягнення як це передбачено ч. 2 ст. 36 КУпАП. Тому просить скасувати постанови № 957, 958 та 959 від 12.12.2024 року а справи надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім цього просить поновити строк оскарження постанов, оскільки про їхнє існування йому стало відомо лише після того як він отримавши заробітну плату дізнався, що у нього заблоковані рахунки. Звернувшись до державної виконавчої служби він дізнався, що на нього накладено штраф за вказаними постановами. 01.09.2025 року, за його запитом, відповідач надав йому копії оспорюваних постанов. Тому вважає, що строк звернення до суду із позовною заявою пропущений з поважних причин і просить його поновити.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій вони заперечують проти позовних вимог та надають відповідні докази про правомірність своєї постанови.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 2 ч.1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративнимправопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку під час особливого періоду.
Ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
У свою чергу, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Встановлено, що 12.12.2024 року постановами відповідача - ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №№ 957, 958 та 959 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн окремо за кожною постановою.
У відзиві відповідач посилається на те, що ст. 36 КУпАП не застосовувалась, оскільки ОСОБА_1 вчиняв адміністративні правопорушення у різний час, кожне з правопорушень має різний склад, окремі обставини та окремі об'єкти правопорушень, що унеможливлює їх об'єднання як одночасно вчинених правопорушень. Матеріали справи не розглядались одночасно.
До вказаної позиції відповідача суд відноситься критично з наступних підстав.
Ч. 2 ст. 36 КУпАП передбачає, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Аналіз вказаної норми не вказує про те, що орган (посадова особа) має одночасно розглядати та накладати стягнення лише в однакових за змістом правопорушеннях.
Навпаки, системний аналіз вказаної норми передбачає можливість розгляду різних за змістом правопорушень, оскільки припускається накладення санкцій як за більш серйозне так і менш серйозні правопорушення одночасно.
Отже, відповідач, виносячи одночасно постанови у справах про адміністративні правопорушення №№ 957, 958 та 959 допустився помилки та притягнув ОСОБА_1 тричі до адміністративної відповідальності за у виді штрафу у розмірі по 17000 грн за кожне із правопорушень окремо, не застосувавши положення ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Ч. 3 ст. 286 КАС України передбачає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного суд вирішив позовні вимоги задовольнити частково, застосувавши положення ч. 2 ст. 36 КУпАП об'єднати провадження та накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Окрім цього, позивач просить поновити строк звернення із адміністративним позовом до суду оскільки він пропущений з поважних причин.
Судом досліджено та встановлено, що про постанови №№ 957, 958 та 959 від 12.12.2024 року позивачу стало відомо з листа від 28.08.2025 року. Отримавши вказану відповідь ОСОБА_1 11.09.2025 року, в межах строку, звернувся до суду з адміністративним позовом. Отже, пропущений строк оскарження постанов про адміністративне правопорушення підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 241, 243, 246, 255 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із адміністративним позовом.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, за постановами у справі про адміністративне правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за № 958 від 12.12.2024 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП та за №№ 957, 959 від 12.12.2024 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, остаточно призначити адміністративне стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , у виді штрафу розміром 17000 грн. 00 коп.
В частині скасуванні постанов у справі про адміністративне правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №№ 957, 958 та 959 від 12.12.2024 року та направленні справ на новий розгляд - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Звягельський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його складання.
Головуючий: О.М. Коцюба