Справа № 283/1692/25
Провадження №2/283/995/2025
25 вересня 2025 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки житлового будинку, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності,
ОСОБА_1 звернулась до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про виділ в натурі частки житлового будинку, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності.
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що на підставі договору дарування 40/100 часток житлового будинку з відповідними господарськими будівлями, посвідченого 26 грудня 2008 року державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори Іваненко О.М., реєстровий №7169, позивачка отримала у власність 40/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що становить квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 56,6 кв. м, житловою площею 29,0 кв. м. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 05.02.2009 року Малинським районним державним комунальним підприємством з технічної інвентаризації зареєстровано за позивачкою право власності на вказану частку будинку. Рішенням Малинської міської ради (двадцять шоста сесія восьмого скликання) від 22 квітня 2022 року №635 АДРЕСА_3 . Власниками 60/100 часток зазначеного будинку є: ОСОБА_2 , якому у 2003 році було видано державний акт на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_4 ; ОСОБА_3 , якому 18.09.1998 року було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ №030760 для обслуговування будинку та господарських приміщень у АДРЕСА_5 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в заяві від 25.09.2025 просив проводити розгляд справи без його участі, вимоги позову визнає повністю.
Відповідач ОСОБА_3 в заяві від 25.09.2025 просив проводити розгляд справи без його участі, вимоги позову визнає повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, виходячи з наступного.
Встановлено, що відповідно до договору дарування 40/100 часток житлового будинку серії ВМВ № 706810 від 26.12.2008 року, який посвідчено державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори Іваненко О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 7169, позивачці належить 40/100 частини жилого будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с.6-8).
Згідно технічного паспорта до складу належних позивачці 40/100 часток будинку входять: сіни площею 8,2 кв.м., кладова площею 5,6 кв.м., кухня площею 5,3 кв.м., коридор площею 3,9 кв.м., кімната площею 18,5 кв.м., кімната площею 10,5 кв.м., кухня площею 4,6 кв.м., а всього загальною площею 56,6 кв.м., житловою-29,0 кв.м. До вказаної частини домоволодіння належить також гараж Г площею 20,2 кв.м., сарай Б площею 53,3 кв.м.
Між сторонами виник спір щодо виділення частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.
Згідно з ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.367 ЦК України майно,що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
Згідно з ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Верховний Суд у Постанові від 03 квітня 2013 року висловив правову позицію у справі № 6-12цс13 та зазначив, що, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст.183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України, виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Частку у домоволодінні, яку бажає виділити ОСОБА_1 , можна виділити в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна без порушення цільового призначення, не порушуючи при цьому прав і законних інтересів інших співвласників, адже частина будинку, якою користується позивач має окремий вхід та використовується ОСОБА_1 незалежно від інших співвласників.
Також, при ухваленні судом рішення суд враховує визнання відповідачами позовних вимог, що є їх диспозитивним правом, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення поданого позову.
Керуючись ст.ст. 12,23,76,81,141,258,265,273,354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки житлового будинку, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у власність як окреме домоволодіння в натурі частку майна в спільній частковій власності 40/100 житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_6 , до складу якої входять: сіни площею 8,2 кв.м., кладова площею 5,6 кв.м., кухня площею 5,3 кв.м., коридор площею 3,9 кв.м., кімната площею 18,5 кв.м., кімната площею 10,5 кв.м., кухня площею 4,6 кв.м. Загальна площа приміщень 56,6 кв.м., житлова - 29,0 кв.м.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у власність гараж Г площею 20,2 кв.м. та сарай Б площею 53,3 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на це майно, як на самостійний об'єкт права власності з припиненням права спільної часткової власності.
Судові витрати вважати фактично понесеними.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_7 ..
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя: О. М. Саланда